Перейти до вмісту

Нетреба звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Нетреба звичайна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Нетреба (рід) (Xanthium)
Вид:
Нетреба звичайна (X. strumarium)
Біноміальна назва
Xanthium strumarium
L., 1753

Нетреба звичайна (Xanthium strumarium) — однорічна трав'яниста рослина, вид роду нетреба (Xanthium) родини айстрові (Asteraceae).

Xanthium strumarium — Тулузький музей

Застосовується як лікарська рослина.

Народні назви: нетреба колюча, страхополох.

Поширення

[ред. | ред. код]

У дикому вигляді росте в Європі, Північній Америці, помірних районах Азії. Поширилася в Африці, Австралії, Океанії та Південної Америці.

Росте на вологому піщаному ґрунті по берегах річок і канав, біля парканів, доріг, на пустищах, сміттєвих звалищах, у посівах бавовнику та інших культур.

Ботанічний опис

[ред. | ред. код]

Стебло пряме, жорстке, гіллясте, сірувато-зелене або червонувате, коротко шорстко-волосисте. Висота 30—120 см.

Листки серцеподібні, трьох-п'ятилопатеві, по краях нерівномірно зубчасті, з черешками, зверху зелені, знизу світло-зелені, до 10 см завдовжки.

Квітки утворюють однодомні і одностатеві головки, зібрані в колосоподібні пазушні суцвіття. У верхній частині загального суцвіття розташовуються кошики з чоловічими квітами, в нижній — з жіночими. Чоловічі головки — п'ятиквіткові, жіночі — двохквіткові.

Плоди довгасті, округлі, колючі, чіпкі сім'янки — реп'яхи до 1—2 см в діаметрі. супліддя зелені або сірувато-зелені.

Цвіте в липні-вересні, сім'янки дозрівають у вересні-жовтні.

Застосування

[ред. | ред. код]
Листя

Хімічний склад вивчений недостатньо. Листя містять порівняно багато йоду, алкалоїдів та аскорбінової кислоти (близько 31,8 мг%). Насіння містить олії, смоли, глікозид ксантострумарин і йод.

Рослина сприяє зменшенню щитоподібної залози при зобі й володіє антисептичною, фунгіцидною, протизапальною дією, є слабким знеболюючим, потогінним та жарознижуючим засобом.

Відвар плодів («насіння»), коренів і всієї рослини приймають при проносі та кривавому проносі при шигельозі. Рослину з успіхом застосовують при зобі, особливо в тих місцях, де це захворювання поширене (в Закарпатській області, Забайкаллі, деяких районах Кавказу).

У Середній Азії сік листя п'ють при астмі, спазмах в горлі та при геморої.

Сік трави і її відвар вживають як зовнішній засіб при набряках горла, дитячій кропив'янці, діатезі та різних захворюваннях шкіри: лишаї, вугрях, висипках.

У китайській народній медицині рослину застосовують як жарознижувальний, потогінний, заспокійливий засіб при ревматизмі та переохолодженні. Плоди вживають у вигляді мазей при екземі, сверблячих висипках, корості та укусах комах.

Нетреба звичайна — отруйна рослина, тому її внутрішнє застосування вимагає обережності.

Таксономія

[ред. | ред. код]

У цього виду виділяють три варіації:

  • Xanthium strumarium var. canadense (P. Mill.) Torr. & Gray
  • Xanthium strumarium var. glabratum (DC.) Cronq.
  • Xanthium strumarium var. strumarium [L.]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
  • Флора СССР. В 30-ти томах / Начато при руководстве и под главной редакцией акад. В. Л. Комарова; Редактор тома Б. К. Шишкин. — М.—Л.: Издательство Академии Наук СССР, 1959. — Т. XXV. — С. 524—525. — 630 с. — 2500 экз.
  • Губанов И. А., Киселёва К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Иллюстрированный определитель растений Средней России. — М.: Т-во научных изданий КМК, Ин-т технологических исследований, 2003. — Т. 3. Покрытосеменные (двудольные: раздельнолепестные). — С. 508. — 520 с. — 3 000 экз. — ISBN 5-87317-163-7

Посилання

[ред. | ред. код]