Нефректомія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нефректомія
До та після однобічної радикальної нефректомії
МКХ-9 55.5
MeSH D009392
Код OPS-301 Шаблон:OPS301

Нефректомія — хірургічна операція з видалення нирки.

Історія[ред. | ред. код]

Першу успішну нефректомію виконав німецький хірург Густав Симон (англ. Gustav Simon) 2 серпня 1869 року в Гейдельберзі. Симон практикував операцію заздалегідь в експериментах на тваринах. Він довів, що однієї здорової нирки може бути достатньо для виділення сечі у людей. Однак ефективність операції у людей була вкрай низька ( 2 з 10 прооперованих пацієнти вижили).

Класифікація[ред. | ред. код]

За доступом:

  • Відкрита
  • Лапароскопічна (закрита)

За об'ємом видалення тканини нирки:

  • часткова
  • повна
  • радикальна

В онкоурології також існує поняття паліативної нефректомії[1].

Покази[ред. | ред. код]

  • злоякісні пухлини (нирки, наднирників, оточуючих тканин)
  • метастази пухлини розміром понад 7 см
  • патологія закладки і формування органу в ембріональному періоді
  • гідронефроз
  • полікістоз
  • нефросклероз
  • масивні пошкодження нирки, без можливості відновлення функції
  • пізні та тяжкі стадії запальних (гнійних) захворювань паренхіми (вражають більше 80% паренхіми)
  • нефрогенна гіпертонія
  • сечокам'яна хвороба, ускладнена нагноєнням
  • стеноз ниркової артерії
  • якщо відкриту резекцію нирки з певних причин технічно виконати неможливо
  • ниркова недостатність
  • видалення здорової донорської нирки для подальшої трансплантації

Протипокази[ред. | ред. код]

  • відсутність однієї з нирок
  • важке ураження другої нирки захворюванням, що порушують нормальне функціонування органу
  • при прийомі антикоагулянтів (наприклад, аспірин, варфарин), операція проводиться мінімум через 10 днів після відміни препарату
  • загальний важкий стан пацієнта
  • важка поліорганна сопутня патологія

До лапароскопічної нефректомії[ред. | ред. код]

  • порушення роботи системи згортання крові
  • при інфекційних захворюваннях
  • пізні терміни вагітності
  • при гострій глаукомі
  • конгломерат тканин, який унеможливлює адекватний хірургічний доступ до нирки та її ніжки
  • гострі запальні процеси

Хід операції[ред. | ред. код]

Орієнтовні етапи відкритої нефректомії[ред. | ред. код]

  • Оперативний доступ
  • Виділення нирки з навколишніх тканин
  • Іммобілізація судинної ніжки: мобілізують судинну ніжку, на яку накладають кетгутові лігатури. Судинну ніжку перев'язують ближче до магістральних судинах. Вище (центральніше) накладають лігатури на ніжку затискачем Федорова, після чого судинну ніжку перетинають.
  • Іммобілізація сечовода: сечовід перев'язують у верхній його третині і перетинають між двома лігатурами. Судинну ніжку центральніше накладеного на неї затискача додатково прошивають і перев'язують кетгутом
  • Виведення органу з тіла. Контроль на гемостаз. Дренування
  • Пошарове зашивання

Орієнтовні етапи лапарскопічної лівобічної нефректомії[ред. | ред. код]

  • Оперативний доступ. Інсуфляція газу і введення троакарів
  • Відведення низхідної ободової кишки / мобілізація селезінки
  • Виділення ниркових воріт
  • Виділення сечоводу
  • Виділення верхнього полюсу нирки
  • Мобілізація нирки з задньої і бічних сторін
  • Підготовка до вилучення нирки
  • Перетин сечоводу
  • Приміщення нирки в мішок для екстракції
  • Перетинання ниркових судин
  • Витяг нирки
  • Огляд ниркового ложа / закриття рани

При великих склеротичних перинефритах та паранефритах, піонефрозі, коли неможливо виділити нирку з навколишніх тканин, застосовують субкапсулярну нефректомію (за Федоровим). При цій операції, після доступу, розсікають склерозовану паранефральну клітковину і разом з нею фіброзну капсулу никрки, декапсулюючи її. Спереду і ззаду воріт роблять півмісяцеві розрізи крізь відшаровану від ниркової паренхіми фіброзну капсулу і спаяну з нею склерозовану приниркову жирову клітковину. Через ці розрізи вдається мобілізувати і перев'язати ниркову судинну ніжку.

При папілярних пухлинах ниркової миски разом з нефректомією завжди слід провести уретеректомію з резекцією сечового міхура відповідно розташуванню сечовідного гирла з тієї ж сторони. Загалом, операцію проводять з двох доступів (розрізів черевної стінки): поперекового — нефректомію та пахово-клубового — уретеректомію з резекцією сечового міхура.

Імовірні ускладнення[ред. | ред. код]

Як при будь-якому оперативному втручанні, завше є певний ризик виникнення післопераційних ускладнень. При нефректомії найчастіше зустрічаються такі:

  • кровотеча — зазвичай крововтрата при нефректомії становить близько 100 мл або навіть менше і тільки 2 % прооперованих пацієнтів потребують переливання крові
  • інфекція — для запобігання виникненню інфекційних ускладнень перед операцією і після вводиться антибактеріальний препарат широкого спектра дії, що зводить ризик виникнення цього ускладнення до мінімуму
  • тромбоз судин
  • післяопераційна грижа — також, як і пошкодження органів, зустрічаються рідко, в зв'язку з тим, що отвори після лапароскопічних операцій маленьких розмірів
  • конверсія (перехід у відкриту операцію) — зустрічається при неможливості виконати лапароскопічне втручання через венеричні захворювання або кровотечі
  • ризик розвитку ниркової недостатності у пацієнтів зі зниженою функцією або захворюванням нирки, що залишилась
  • пошкодження сусідніх органів — вкрай рідко зустрічається ускладнення, уникнути його допомагає в кілька разів збільшений огляд операційного поля

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • ТЕХНІКА РАДИКАЛЬНОЇ НЕФРЕКТОМІЇ ЛІВОЇ НИРКИ ТА ТРОМБЕКТОМІЇ ПРИ НИРКОВОКЛІТИННОМУ РАКУ УСКЛАДНЕНОМУ ТРОМБОЗОМ НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ. Русин В.І., Корсак В.В., Русин А.В., Бойко С.О.//Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина», випуск 1 (46), 2013 р. Хірургія.- с.108-113 Ел.джерело
  • О.О. Підмурняк. ТОТАЛЬНА НЕФРЕКТОМІЯ ЗА ЕНДОВІДЕОХІРУРГІЧНОЮ МЕТОДИКОЮ З ТРАНСПЕРИТОНЕАЛЬНИМ ДОСТУПОМ// Буковинський медичний вісник Том 18, № 4 (72), 2014/- C.103-105 Ел.джерело

Посилання[ред. | ред. код]