Нефьодов Максим Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максим Нефьодов
Максим Нефьодов

Час на посаді:
18 лютого 2015 — 5 липня 2019
Президент  Петро Порошенко
Прем'єр-міністр  Арсеній Яценюк (2015‒2016),
Володимир Гройсман (з 2016)

Нині на посаді
На посаді з5 липня 2019
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністр  Володимир Гройсман
Попередникпосада створена

Народився18 квітня 1984(1984-04-18) (35 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Професіяекономіст

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Максим Нефьо́дов (нар. 18 квітня 1984, Київ, Українська РСР, СРСР) — український економіст, державний службовець. З липня 2019 — голова Державної митної служби. У 2015—2019 — перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України, ідеолог системи ProZorro[1]. До призначення в уряд працював керуючим партнером у російській компанії Icon Private Equity.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 18 квітня 1984 у Києві. У 1999 вступив на спеціальність «Економічна теорія» до Київського університету ім. Шевченка, магістратуру якого з відзнакою закінчив у 2005.

2004−2015: початок кар'єри та робота у фонді прямих інвестицій[ред. | ред. код]

У 2004−2006 працював аналітиком зі злиття та поглинання у компанії Golden Gate Business.[2]

У 2006−2010 працював у інвесткомпанії Dragon Capital, де обіймав посаду віце-президента, а потім директора інвестиційно-банківського департаменту.[2]

У 2010 став керуючим директором українського офісу фонду прямих інвестицій Icon Private Equity.[3] Інвестфонд (загальний обсяг капіталу фонду $1 млрд) інвестує в фінансові, медійні, телекомунікаційні компанії і ніколи не розкривав своїх власників. Останньою великою інвестицією ($200 млн) став проект з будівництва в Україні та Росії мережі нового мобільного оператора WiMax під брендом Freshtel.

У 2011 став керуючим партнером фонду.[2]

2015−2019: робота в міністерстві[ред. | ред. код]

У лютому 2015 призначений заступником міністра економічного розвитку та торгівлі України Айвараса Абромавичуса[4].

Сам Максим Нефьодов так прокоментував свій перехід на держслужбу[5]:

« Моє рішення перейти на держслужбу є цілком усвідомлене. Я розумів, що після Майдану само по собі нічого не відбудеться. Сама по собі країна не зміниться, і тоді для людей мого покоління, освіти та професії тут просто не буде місця. Через це для мене це було цілком усвідомленим патріотичним рішенням – покинути свій офіс на Софійській площі, місце на парковці та всі блага, які передбачає робота інвестбанкіра, і перейти на держслужбу.
Оригінальний текст (рос.)
Мое решение прийти на госслужбу было вполне осознанным. Я понимал, что после Майдана само по себе ничего хорошего не произойдет. Сама собой страна не изменится, и тогда для людей моего поколения, образования и профессии здесь просто не будет места. Потому для меня это было вполне осознанное патриотическое решение – бросить свой офис на Софийской площади, парковочное место и все блага, которые предполагает работа инвестбанкира, и прийти на госслужбу.
»

У міністерстві відповідає за реформу публічних закупівель, у тому числі впровадження електронних тендерів у рамках проекту Prozorro[1][6][7], дерегуляцію, донорську координацію та проект електронних продажів державного майна ProZorro.Продажі. До початку 2017-го також займався реформою технічного регулювання (стандартизації, метрології та оцінки відповідності). У лютому 2016 слідом за міністром Абромавичусом подав у відставку,[8] однак продовжив виконання обов'язків. Під час формування уряду Гройсмана обговорювалося призначення Нефьодова на посади міністра економіки[9] та міністра соцполітики[10]. У підсумку він залишився на посаді заступника міністра економіки, а міністром став Степан Кубів.[11]

18 листопада 2016 Кабмін призначив Максима Нефьодова першим заступником міністра економічного розвитку та торгівлі[12].

18 червня 2017 взяв участь у «Марш рівності» в Києві.[13]

22 серпня 2018 призначений виконувачем обов'язків торгового представника України[14]

2019 – донині: Голова Державної митної служби[ред. | ред. код]

У березні 2019 взяв участь у конкурсі на посаду Голови Державної митної служби.[1] У конкурсі переміг, а 5 липня 2019 уряд затвердив його на посаді.[15]

Член Національної ради з питань антикорупційної політики.[16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Головний митник Максим Нефьодов: Мене вже попереджають. "Готуйся. Бери охорону. Машину спалять" // Економічна правда, 3 липня 2019
  2. а б в Сергей Корепанов и Максим Нефедов стали соуправляющими партнерами инвестиционного фонда Icon Private Equity, Прайм (22 червня 2011)
  3. Icon глубоко копает, Коммерсантъ Украина (2 грудня 2010)
  4. ​Максим Нефедов назначен заместителем главы МЭРТ Архівовано 2015-02-19 у Wayback Machine., Апостроф (18 лютого 2015)
  5. «Сейчас время для таких как мы»: 31-летний замминистра о трансформации страны. Платформа. Процитовано 2016-06-18. 
  6. От стартапа до реформы: как создавалась система госзакупок ProZorro, ain.ua (4 вересня 2015)
  7. Прозрачность тендеров крупных госкомпаний можно обеспечить до конца года — Нефьодов, Дело (18 травня 2015)
  8. Замминистра экономразвития Нефьодов также уходит в отставку, Новое Время (3 лютого 2016)
  9. На посаду міністра економіки претендують Кубів, Ковалів і Нефьодов — джерело, УНІАН (13 квітня 2016)
  10. Обнародован новый состав Кабмина, LB.ua (12 квітня 2016)
  11. Появился обновленный вариант нового Кабмина (обновлено), LB.ua (13 квітня 2016)
  12. Максим Нефьодов призначений першим заступником міністра економіки замість Ковалів. ukranews.com. Українські новини. 2016-11-18. 
  13. У Києві пройшов Марш рівності-2017 (оновлено) (фото). LB.ua. Процитовано 2017-06-18. 
  14. Нефьодов отримав нову посаду / ЕП, 22 серпня 2018
  15. Кабмін призначив нового голову митниці
  16. Указ Президента України від 16 липня 2019 року № 523/2019 «Про зміни у персональному складі Національної ради з питань антикорупційної політики»