Нечипорук Леонід Матвійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нечипорук Леонід Матвійович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Місце народження Красилівський район
Професії композитор

Леонід Матвійович Нечипорук (народився в селі Ключівка Красилівського району Хмельницької області)  13 серпня 1947 року— український композитор-пісняр, член асоціації діячів естрадного мистецтва, лауреат літературно-мистецької премії імені Дмитра Луценка Автор музики до поезій Вадима Крищенка «Осіннє золото», полковник у відставці.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

В 1966 році призваний до Радянської армії.

Служив у залізничних військах. Споруджував Байкало-Амурську магістраль. Там почав писати мелодії пісень.

В 1980 закінчив Львівське вище військово-політичне училище, факультет військової журналістики, культпросвітницької роботи.

Творчість[ред. | ред. код]

Він співавтор музикально-поетичного проекту ,, Хай святиться Ім'я Твоє або Десять Господніх заповідей,, Автор музики до поезій Вадима Крищенка,Дмитра Луценка, Миколи Луківа, Олександра Балабка, Наталки Коломієць, Миколи Сніжка, Михайла Кавалка, Лариси Петрової, Зої Ружин, Йосипа Осецького,Світлани Дуніної, Тетяни Череп-Пероганич, інших поетів. явив світові українські пісні, виконавцями яких артисти Раїса Кириченко, Віктор Шпортько, Дмитро Гнатюк, Фемій Мустафаєв, Іван Попович, Леонід Сандуленко, Ала Кудлай, Олександр Василенко, Олесь Харченко, Олег Дзюба, Ольга Макаренко, Світлана Мирвода, Павло Мрежук, Олексій Похвала,Євгенія Костенко, Олена Єрсак- Касенич, Василь Касенич, Дмитро Андрієць, Віктор Кавун, Галина і Людмила Турчак, Василь Данилюк, Ірина Персанова, Володимир Стельмах, Ярослав Михайлович, Ярослав Гавюк, Анна - Марія Миронова, Влада Чайка,  Тетяна Кисляк, Аліна Острополець, Ольга Розколотько, Маркіян Свято,Наталія Кудряшова, Академічний хор ім. П.Майбороди Українського радіо- соліст Василь Бокоч, Гурт ,, Козацькі забави,, [2]

Сам композитор також є виконавцем.

Родина[ред. | ред. код]

26 жовтня 1966 одружився. Дружина Людмила, донька Інна.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Галина Косюк (28 січня 2016). Століттями в серцях людей. Подільські вісті. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.
  2. 5 березня 2015. Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих міста Києва. 5 березня 2015. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 2016.
  3. Обласне літературно-пісенне свято "Осіннє золото". cityukraine.info. 2 жовтня 2007. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]