Не будь байдужим!

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Не будь байдужим (рух))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не будь байдужим!
(НББ!)
Дата заснування 2005
Голова виконавчий директор Левкова Оксана Вікторівна

«Не будь байдужим» — громадський рух в Україні, спрямований на розвиток громадянської свідомості в Україні. Заснований у вересні 2005 року як акція «Не будь байдужим!» групою музикантів. З травня 2006 року трансформувався у громадську організацію.[1] Зареєстрований як Всеукраїнська громадська організація. Виконавчим директором організації є Оксана Левкова.

Історія[ред. | ред. код]

Історія організації бере свій початок з акції «Не будь байдужим!» - серії з 14-ти музично-інтерактивних концертів у різних містах центральної України, які проходили на підтримку української мови[2]. Від 11 вересня 2005 року до грудня 2006 року акція прокотилась по таких містах як: Севастополь[3], Костопіль, Яготин, Лубни, Сміла, Біла Церква, Фастів, Умань, Бердичів, Гайсин, Олександрія, Полтава, Ковель, Шпола, Старокостянтинів[4]. За цей час концерти відвідало загалом 35000 осіб і 58 журналістів, а в їх організації взяло участь 115 волонтерів.

Засновниками акції «Не будь байдужим!» стали музиканти Сашко Положинський (лідер гурту «Тартак») і Сергій Присяжний (лідер гурту Мотор'ролла). У концертах, крім гуртів «Тартак» і «Мотор'ролла», взяли участь також «Мандри», «Ot Vinta!», «Гайдамаки», «СКАЙ», «ФлайzZzа», «Гуляйгород», а також лірник Володимир Кушпет і бандурист Сергій Захарець. Концерти проходили під гаслом «Ні Малоросії! Зробимо країну Україною!».[5].

У таких містах як Ковель, Шпола та Старокостянтинів крім самих концертів організатори почали роздавати україномовні книжки місцевим школам[6].

10 травня 2006 року Положинський і Присяжний оголосили про заснування однойменного громадянського руху «Не будь байдужим!»[5].

Концерти музикантів в дещо видозміненому складі проходили вже під егідою цього руху[7] продовжилися у 2007-2008 роках в рамках проекту «Зроби подарунок Україні! Переходь на українську!»[8].

Про початок цього проекту оголошено на прес-конференції в Українському домі в Києві 27 грудня 2006 року[8]. Він складався з низки масштабних інтерактивних рок-концертів у 2007—2008 роках у різних містах України[7].

Постійними учасниками концертів були гурти «Мотор'ролла», «От Вінта», «Мандри», «Гуляйгород», а також лірник Володимир Кушпет (один із засновників популярного колись гурту Кобза) і бандурист Сергій Захарець. На окремих концертах виступали «Тартак», «ФлайzZzа», «Гайдамаки», «Фліт» і народна артистка України Ніна Матвієнко. Також організатори на кожен концерт запрошували по одному місцевому україномовному колективові. Загалом концерти відвідало близько 20000 осіб.

Інтерактивність концертів полягала в тому, що під час них музиканти вели живе спілкування з аудиторією, під час якого обговорювали важливість української мови для побудови Держави, розповідали про власні приклади переходу на українську мову, способи полегшити перехід тощо. Учасники та організатори заходів відвідали численні прес-конференції і дали велику кількість інтерв'ю. Їх перебіг широко описувала регіональна україномовна і російськомовна преса в тих містах, де вони проходили, а також загальнонаціональні видання.

Але це вже не були чисто музичні заходи. В тих містах, де вони відбувалися, і на самих концертах, активісти руху роздавали багатотиражні агітаційні матеріали з закликом до російськомовних громадян України переходити на українську мову У ході акції в 12-ти обласних центрах активісти роздали 50000 брошур під назвою «Зроби подарунок Україні! Переходь на українську!»[7].

Також організатори продовжили забезпечувати школи сучасною українською літературою та україномовними перекладами, що вони почали робити ще до заснування руху, тепер уже на регулярній основі. Кожна україномовна школа цих міст отримала по комплекту з 30-ти україномовних книг сучасної української та перекладної літератури, загалом ? книг.[9].

Метою акції було: допомогти людям, які хотіли б розмовляти українською, але не наважуються подолати психологічний бар'єр у російськомовному середовищі[9].

Ще одним музичним проектом руху, але в дещо іншому напрямку, став Ремікс 482, який складався з серії клубних музичних акцій в семи обласних центрах України з 6 листопада 2007 року до 22 квітня 2008 року за участю відомих музикантів: DJ Архітектор із гурту Тартак, DJ Tonique (Антон Батурин з гурту ТНМК[10]) і DJ Валік з гурту Бумбокс[11], а також спеціального гостя Вови зі Львова[12][13].

Метою акції було спростувати негативні стереотипи молоді щодо придатності/непридатності використання української мови та україномовного доробку в клубній культурі України. Також проект порушував проблему неідентифікованості українських ді-джеїв у музично-споживацькій сфері[11].

Під час цих заходів музиканти виконували танцювальні ремікси на пісні популярних українських виконавців різних жанрів: Другої ріки, 5'nizza[14], Яремчука, Ротару, Братів Гадюкіних, Крихітки Цахес, Сонцекльош та інших, а також на пісні своїх власних гуртів. Свої власні пісні виконував Вова зі Львова[15]. Крім цього діджеї спільно влаштовували скретч-шоу[en], під час якого шкрябали платівки під україномовні композиції[13].

Акції відбулись у таких клубах, як "Бінго" (Київ, 6 листопада 2007 року)[13][16], "Меридіан" (Харків, 27 листопада 2007 року)[17], "Плазма" (Одеса 4 грудня 2007 року)[18], "Гараж" (Донецьк, 29 січня 2008 року)[19], "Слайдер" (Полтава, 26 лютого 2008 року)[11], "СВ" (Хмельницякий, 14 квітня 2008 року)[20][21], "Колізей" (Вінниця, 22 квітня 2008 року)[22]. Загалом ці сім музичних заходів відвідало близько 5000 осіб[13] [23] [19] [24] [22]

Наступною великою роботою руху став Мазепа. Made in Ukraine - всеукраїнський культурологічний проект[25], який тривав з вересня 2008 року до липня 2009-го[26], направлений на привернення уваги широких кіл громадськості, передусім школярів 8-11 класів, у різних регіонах України до постаті Івана Мазепи. Заходи присвячувалися 300-річчю з початку повстання на чолі з гетьманом Іваном Мазепою, 300-річчю Батуринської трагедії, 300-річчю Полтавської катастрофи[27][25], а також 370-річчя з дня народження і 300-річчя з дня смерті гетьмана[28]. Проект складався з двох сегментів:

  1. Дійство у Палаці спорту за участю модельєрки Оксани Караванської, атлета Василя Вірастюка, письменниці Оксани Забужко, музичного критика Юрка Зеленого, олімпійської чемпіонки Ірини Мерлені[джерело?], гуртів «ВВ», «ТНМК», «Mad Heads» (м. Київ, 4 жовтня 2008 р).
  2. Всеукраїнський конкурс творів серед учнів 8-11 класів на тему «Хто для мене Іван Мазепа?» (серпень 2008 — червень 2009).[29][30]

Мета проекту: відкрити новий погляд на видатного українця Івана Мазепу[26], спростувати негативні стереотипи в свідомості українців щодо державника, заохотити молодь замислитися над білими плямами в історії України[28], показати Мазепу як людину, а не як політика[31].

У 2013 - 2015 роках під егідою руху відбувалися показ стрічки Холодний Яр. Воля України – або смерть! - документального фільму про визвольну боротьбу українських повстанців Холодноярської республіки проти російських окупантів 1918-22 років. Знятий за мотивами роману "Холодний Яр" Юрія Горліс-Горського[32]. Виконавча директорка руху «Не будь байдужим» Оксана Левкова була продюсером фільму.

Виробництвом фільму займалася студія «Диваки production», а режисером була Галина Химич[33]. Ролі у фільмі виконували не професійні актори, а учасники Клубу історичних реконструкцій "Повстанець"[34]. Науковим консультантом був кандидат історичних наук Юрій Митрофаненко[35].

Автором ідеї та одним із спонсорів проекту став Анатолій Балюк[36]. Дві третини витрат покрили небайдужі люди, які допомагали і з іншими аспектами створення. Спочатку організація "Не будь байдужим" планувала створити справжню науково-популярну стрічку, передусім для школярів, але потім вирішила, що тема зацікавить значно ширше коло глядачів"[34].

Зйомки фільму почалися в липні 2013 року. Знімали його на в історичних місцях, зокрема в самому Холодному Яру на Черкащині[37]. Бойові сцени знімали[37] в Голосіївському парку в Києві. Одяг і озброєння акторів були близькими до історичних[38].

Фільм підпільно показували на Донбасі і в Криму, зокрема Слов'янську, Дружківці та Краматорську, де він викликав жваві дискусії[34]. 22 грудня у Слов'янській міській раді відбувся круглий стіл за участю Оксани Левкової, Владислава Куценка і Юрія Митрофаненка після завершення якого відбулася презентація та показ фільму[39]. 30-31 березня фільм показували і обговорювали в Запоріжжі, у Січовому колегіумі, військовому ліцеї "захисник", відкритий показ у кіноклубі "Сходження", колегіумі "Елінт", а також у Класичному приватному університеті[35]. 5 квітня 2015 року стрічка вийшла в ефірі УТ-1[40]. 7 квітня 2015 року фільм виклали на YouTube, де станом на початок 2018 року його продивилися близько 50 000 осіб[32].

20 серпня 2015 року Міністр молоді та спорту Ігор Жданов нагородив громадських активістів та представників молодіжних громадських організацій національно-патріотичного спрямування за вагомий внесок у відродження та впровадження національно-патріотичного виховання та з нагоди відзначення Дня Державного Прапора України та 24-ї річниці Незалежності України. Серед тих, хто отримав подяки міністерства була виконавча директорка руху Оксана Левкова[41].

10 листопада 2016 року в столичному Музеї книги та друкарства відбулося святкування Дня української писемності та мови, на якому рух "Не будь байдужим!" презентували та відзначили серед інших організацій, які опікуються питаннями застосування української мови[42].

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Мета руху[ред. | ред. код]

  • сприяти відновленню української громадянської свідомості
  • донести до мешканців міст, що зробити країну справді Україною — розвиненою українською державою — можливо лише за умови їхньої безпосередньої активності, створення самими людьми повноцінного життя у своєму місті, містечку, селищі.

Учасники[ред. | ред. код]

Гасло[ред. | ред. код]

Гасло руху: «Ні — Малоросії! Зробимо країну Україною!»

Ідеологія[ред. | ред. код]

  • Усім громадянам України, незалежно від етнічного походження й регіону проживання вигідно, щоб Україна стала повноцінною європейською державою, а не колоніальним придатком Росії.
  • Волю й добробут громадянам України забезпечить тільки європейська модель розвитку.
  • Україну повинна поєднувати державна українська мова. Державні службовці усіх рівнів повинні користуватися на службі винятково українською мовою. Молодь, яка знає українську мову й прагне спілкуватися українською мовою в російськомовних містах України, повинна себе почувати комфортно.
  • Перехід на українську мову не може бути примусовим — це повинне бути особисте рішення окремого громадянина.
  • Усі події, процеси повинні бути подані неупереджено, постаті оцінені з точки зору відповідності їхніх дій українським інтересам — передусім створенню й зміцненню самодостатньої держави.
  • В обов'язковому порядку повинні буть озвучені поіменно прізвища ініціаторів репресій, голодоморів і русифікації в Україні.
  • Будь-яка влада, у будь-якій країні вимагає щоденного контролю з боку суспільства, тому що вона діє лише тоді в його інтересах, коли знає, що суспільство не дозволить їй діяти інакше.
  • Громадяни України повинні досягати професіоналізму у своїй діяльності, що є необхідною умовою будівництва конкурентоспроможного європейського суспільства.

Акції[ред. | ред. код]

Усі акції та проекти ВГО «Не будь байдужим!» можна умовно поділити на шість тематичних напрямів:

Історичний напрям[ред. | ред. код]

Концерт «Мазепа made in Ukraine» у Палаці Спорту. Київ.

Ідеться передусім про проект «Мазепа. Made in Ukraine», що зайняв у небайдужих цілий 2008-й рік та першу половину 2009-го. Заходи присвячувалися 300-річчю з початку повстання на чолі з гетьманом Іваном Мазепою, 300-річчю Батуринської трагедії, а також 300-річчю Полтавської катастрофи.[43] Проект складався з двох сегментів: 1) дійство у Палаці спорту за участю модельєрки Оксани Караванської, атлета Василя Вірастюка, письменниці Оксани Забужко, музичного критика Юрка Зеленого, олімпійської чемпіонки Ірини Мерлені, гуртів «ВВ», «ТНМК», «Mad Heads» (м. Київ, 4 жовтня 2008 р). 2) всеукраїнський конкурс творів серед учнів 8-11 класів на тему «Хто для мене Іван Мазепа?» (серпень 2008 — червень 2009).[44][45]

Акція НББ в Палаці спорту стала видовищним дійством. Відвідувачі мали змогу безкоштовно зробити барокові зачіски у перукарів-знавців старовини, які приїхали зі Львова.

Митець Віктор Крук фотографував молодь, яка одягалася в розкішний одяг епохи гетьмана Мазепи (завдяки майстерні автентичного костюму «Шляхетний одяг»). У змаганні «Хто для мене Іван Мазепа?» було зареєстровано 50 тисяч анкет. Журі на чолі з кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником Інституту історії України НАН України Ольгою Ковалевською перевірило 8 тисяч творів. Переможці отримали книжки, медалі, диски, футболки, дипломи.

Волонтери видали дві брошури про Мазепу: одну підлітковим сленгом написали філологи Києво-Могилянки, а другу створив рок-музикант і художник Юрко Журавель (гурт «От Вінта!»).

До цього тематичного напряму належить також щорічний Історичний табір імені мецената Є. Чикаленка для дітей з багатодітних сімей різних областей України. У 2010-му проведення табору профінансував Олег Скрипка.

Під егідою руху 2014 року знято документальний фільм Холодний Яр. Воля України – або смерть!

Літературний напрям[ред. | ред. код]

Сергій Жадан на акції «Куди подівся дон Хозе». Кіровоград, 2008.

Небайдужі у публічних виступах постійно наголошують на тому, що необхідно розвивати сучасну українську (україномовну) літературу різних жанрів. Зважаючи на те, що шкільна програма радянської та пострадянської України концентрувалася переважно на фольклорному, народницькому підході до словесності (чим виховала відразу до українських книжок), то необхідно терміново показувати молоді інший бік літератури, а отже, і буття. Важливо також закохувати молодь, серед іншого, у тексти красного письменства, писані для широкого загалу, а не в академічних цілях. Якщо лакуну мас-культури не заповнить україномовна література, то її місцем скористається російськомовна.

Для озвучення цих ідей небайдужі провели відкриті уроки з української літератури у 46-х столичних школах (проект «Укрмова-суперкльова!», квітень 2007 — квітень 2008 рр), зустрічі Сергія Жадана, Тараса Прохаська та Сашка Ушкалова зі студентами Кіровограду, Сум, Полтави, Черкас (проект «Куди подівся дон Хозе?», листопад 2007 — березень 2008) та створили свій Літературний клуб «NBB» («Nota bene-bene», від лат. «познач добре-добре», «зверни увагу», липень 2010 р).

Освітньо-мовний напрям[ред. | ред. код]

У 2009-му Рухові «Не будь байдужим!» удалося пролобіювати ухвалення Кабміном внесення змін до Постанови КМУ про обов'язковість застосування української мови в робочий час учителями шкіл комунальної та державної форми власності з українською мовою навчання, однак напередодні президентських виборів 2010 р.[46][47] Конституційний Суд України скасував це рішення урядовців.[48]

Однак ще раніше небайдужі встигли промоніторити мовну ситуацію у всіх школах Подільського, Печерського та Святошинського районів м. Києва та нагородити мовно-послідовні заклади, директорів, педагогів.

Музично-мовний напрям[ред. | ред. код]

Виступ гурту «От Вінта!». м. Гайсин.

Завдяки небайдужим тисячі хлопців та дівчат з різних областей України послухали непопсову українську молодіжну музику. Йдеться про серію інтерактивних концертів «Зроби подарунок Україні! Переходь на українську!» (квітень 2007 — листопад 2008),[49][50] також тур нічними клубами східно- та південноукраїнських міст найкращих діджеїв України «Ремікс 482», до складу яких входили dj Architector (Павлишин Віталій), dj Валік, dj Tonique. (листопад 2007 — квітень 2008).[51]

Бізнесово-мовний напрям[ред. | ред. код]

Волонтер НББ міняє вивіску на херсонській крамниці

Важливим напрямом діяльності є робота із зовнішньою рекламою, а також із закладами громадського харчування та кінотеатрами. НББ намагається спонукати топ-менеджмент десятків закладів українізувати антураж і обслуговування крамниць, перукарень, салонів, банків, ресторанів тощо (наприклад, поміняти таблички «Открыто-Закрыто» на «Відчинено-Зачинено», надрукувати чеки та меню рідною для 80 % громадян мовою).[52][53][54] Моніторинг підприємств та організацій різних форм власності має як результат не лише комфорт україномовних клієнтів, а й наповнення державного бюджету, адже представники бізнес-еліти регулярно платять Управлінню у справах захисту прав споживачів штрафи за порушення мовного законодавства.[55][56][57]

Протестно-політичний[ред. | ред. код]

Позаполітичний рух «Не будь байдужим!» не міг стояти осторонь таких однозначно загрозливих для нацбезпеки подій, як призначення Дмитра Табачника міністром освіти і науки України (з грудня 2010 р — міністром освіти і науки, молоді та спорту) та подання литвинівцями, регіоналами та комуністами законопроекту «Про мови в Україні». Тому в рамках кампаній «Табачника — геть!» та «Займіться ділом, а не язиком!» небайдужі організували безліч протестних акцій в різних куточках України. Найбільшу увагу ЗМІ привернуло здавання активістами в макулатуру передвиборчих агітаційних матеріалів представників згаданих політичних сил з вимогою не ухвалювати надто дорогого для України документу.[58][59] Була проведена інформаційна кампанія проти русифікаційної Концепції мовної освіти України, що її розробило Міністерство освіти та науки, молоді та спорту.[60][61][62]

Українізація сфери обслуговування[ред. | ред. код]

Ініціатива "Дріжджі" разом із рухом «Не будь байдужим!» у Всесвітній день прав споживача вручають щорічну антипремію «Гнилий кабак» найгіршому закладу міста Києва, яка покликана привернути увагу громадян до проблеми якості обслуговування україномовних споживачів у сфері обслуговування. В 2011 році антипремію отримала мережа кав'ярень «Шоколадниця»[63]. В 2012 році переможцем стала кав'ярня «Kofein» за адресою вул. Велика Васильківська, 21[64]. В 2013 році відзначили мережу Муракамі[65].

Фінансування[ред. | ред. код]

Згідно із заявами учасників руху, фінансування здійснюється за рахунок пожертвувань дрібних і середніх підприємців України, що розділяють ідеологію руху[66].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Громадський рух «Не будь байдужим!» // сайт www.aratta-ukraine.com. Опубліковано 11.05.2006.
  2. Акція "Зроби подарунок Україні! З 2007 року переходь на українську!" стартувала в Чернігові минулого тижня. Біла хата. 20 квітня 2007. 
  3. «Небайдужі» закликали севастопольців переходити на українську | ВІЛЬНИЙ МОЛОДІЖНИЙ ПОРТАЛ | fri.net.ua. fri.net.ua (uk). Процитовано 2018-09-12. 
  4. Гузьо, Галина (18 грудня 2006). Уроки патріотичної небайдужості. Високий замок. 
  5. а б Каганець, Олена (11.05.2006). Громадський рух „Не будь байдужим!”. http://www.aratta-ukraine.com/. Аратта-Україна. Процитовано 16 грудня 2017. 
  6. Старокостянтинів, "Не будь байдужим!". День. 13 грудня 2006. 
  7. а б в Історія руху (українська). Архів оригіналу за 14 листопада 2009. Процитовано 18 грудня 2017. 
  8. а б Зінченко, Наталія (30 січня 2007). "Переходь на українську!" З такою ініціативою звернулися до співвітчизників волонтери громадського руху "Не будь байдужим". Хрещатик. 
  9. а б Переходь на українську!. Зоря. 19 лютого 2007. 
  10. Галина Пустовгар (29 лютого 2008). Діджеї намовляли полтавців міняти часы на годинник. Радіо Скриня. Процитовано 11 серпня 2018. 
  11. а б в Юлія Чугуєвець (6 березня 2008). У Полтаві пройшла перша україномовна дискотека. Полтавський вісник. 
  12. Андрій Іванов (8-12 березня 2008). На дискотеці й Полтаві говорили тільки українською. Коло. 
  13. а б в г Сергій Багряний (8 листопада 2007). Українська клубна музика – це модно і стильно!. Гайвей. Процитовано 12 серпня 2018. 
  14. Андранік Барберян (8 листопада 2007). Діджеї зміксували українське. Хрещатик. Процитовано 12 серпня 2018. 
  15. Ольга Жук (8 листопада 2007). Клубитися по-українськи. Україна молода. Процитовано 12 серпня 2018. 
  16. Експлуататори палатівок. Новинар. №13, листопад 2007. 
  17. "Небайдужі" видають збірку українських реміксів. Арт-Мозаика. 10-16 грудня 2007. 
  18. Рух «Не будь байдужим» презентував свою акцію в Одесі. otan. 5 грудня 2007. Процитовано 12 серпня 2018. 
  19. а б "Ми робимо сучасну українську музику популярною" - Андрій Фіщук. МСНУ. 31 січня 2008. Процитовано 12 серпня 2018. 
  20. "Українське" в клубному житті країни. Проскурів. 17 квітня 2008. 
  21. Д. Гостинна (8 травня 2008). Не будь байдужим! Слухай українське!. Подільські вісті. 
  22. а б Сергій Ліфтер (29 квітня 2008). "Remix 4.8.2." у Вінниці. Освіта Вінниччини. 
  23. Игры патриотов. 15 минут. 29 листопада 2007. 
  24. Свої ремікси не гірші. Одеські вісті. 11 грудня 2007. 
  25. а б Петро Антоненко (11-17 вересня 2008). Мазепа. Made in Ukraine. Слово Просвіти. Процитовано 31 січня 2018. 
  26. а б Владислав Верстюк. Гетьман Іван Мазепа в історичні пам'яті України. Інститут національної пам'яті. Процитовано 31 січня 2018. 
  27. У Хмельницькому стартував проект «Мазепа. Made in Ukraine»
  28. а б Віктор Тригуб (5 жовтня 2008). Мазепа - супергерой!. Нова Січ. Процитовано 31 січня 2018. 
  29. Презентовано культурний проект Мазепа. Made in Ukraine
  30. «Мазепа. Made in Ukraine» в Луганске
  31. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Visti_prydn не вказаний текст
  32. а б Холодний Яр. Воля України або смерть (2014). youtube. DivakiProduction. 7 квітня 2015. Процитовано 18.12.2017. 
  33. Фільм “Холодний Яр. Воля України або смерть!” покажуть і на тимчасово окупованих територіях Криму й Донбасу
  34. а б в ́Презентація фільму "Холодний Яр". Вісник "ТКУМА". січень 2015. 
  35. а б Як запоріжці дивились фільм “Холодний Яр. Воля України — або смерть!”
  36. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Pryroda не вказаний текст
  37. а б Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок divaki не вказаний текст
  38. Daryna Shevchenko (9 серпня 2013). ́Holodnyi Yar uprising documentary short being filmed in Ukraine. Kyiv Post. 
  39. В Слов'янській міській раді презентували фільм «Холодний Яр. Воля України – або смерть!» на сайті slavrada.gov.ua
  40. На Першому вийде фільм-реконструкція «Холодний Яр. Воля України – або смерть»
  41. Ігор Жданов нагородив громадських активістів за вагомий внесок у відродження та впровадження національно-патріотичного виховання
  42. У столичному Музеї книги та друкарства відзначили День української писемності та мови
  43. У Хмельницькому стартував проект «Мазепа. Made in Ukraine»
  44. Презентовано культурний проект Мазепа. Made in Ukraine
  45. «Мазепа. Made in Ukraine» в Луганске
  46. Постанова КМУ від 30 вересня 2009 р. № 1033
  47. Російське телебачення про українські школи.
  48. Гарбузи для КСУ
  49. Пісенна українізація — громадський рух «Не будь байдужим!» зібрав у Полтаві прихильників українського…
  50. У Чернігові громадський рух «Не будь байдужим» розпочав акцію «Зроби подарунок Україні! Переходь на українську!»
  51. Як козаки хіп-хоп танцювали
  52. «Бізнес зустрічає українською» м. Черкаси
  53. «Бізнес зустрічає українською» м. Дніпропетровськ
  54. Акція «Бізнес зустрічає українською»
  55. 72 % кафе і ресторанів не дотримуються мовного законодавства
  56. Громадський Рух «Не будь байдужим!» розпочинає кампанію з нагляду за дотриманням прав громадян.
  57. В кав'ярнях зустрічатимуть українською?
  58. Студенти зібрали агітматеріали депутатів і здали їх на макулатуру
  59. Політичні обіцянки — в макулатуру!
  60. Табачник «провів» обговорення мовної концепції заднім числом?
  61. Літературний флеш моб «Павлік Морозов серед нас»
  62. Павлика Морозова витягли з історичного забуття
  63. «Гнилий кабак» знову шукає нового власника" // Газета «День», 4 серпня 2011
  64. «Гнилий кабак» // jesfor.livejournal.com, 15.03.2012
  65. «Гнилий кабак»: тут не говорять українською // Радіо «Свобода», 15.03.2013
  66. http://web.archive.org/web/20091114041108/http://nbb.com.ua:80/news/11/12/ Питання, котрі часто ставлять

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]