Не зарікайся

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Не зарікайся
Не зарекайся
Не зарікайся.jpg
Тип телесеріал
Телеканал(и) Україна «Україна»
Жанр драма
Тривалість серії 48-50 хв.
Компанія Front Cinema
Сценарист Тетяна Гнєдаш
Ярослава Сегал
Андрій Перцен
Анатолій Карлюга
Олена Терешкова
Марія Духота
Режисер Дмитро Гольдман
Сергій Кравець
Оператор Сергій Никифоров
Продюсери Олександр Ткаченко
Тетяна Гнєдаш
У головних ролях Валерія Ходос
Віталій Салій
Анна Кошмал
Музика на початку Pianoбой, «Родина»
Композитор Микита Янощук
Країна-виробник Україна Україна
Мова оригіналу російська (основна)
(епізодично українська)
Перший показ 11 січня 2016 —
Кількість серій 100 (список епізодів)

Не зарікайся (рос. Не зарекайся) — серіал виробництва телеканалу «Україна», знятий в Україні російською мовою, епізодично зустрічаються репліки українською.

Сюжет[ред.ред. код]

1 вересня життя десятикласниці Людмили Поліщук кардинально змінилося. Її звинувачено у вбивстві відомого в Криму політика Володимира Мєшкова. Людмила, яка нічого не пам'ятає, звинувачена, руки її вкриті кров'ю жертви, вбивство вона начебто скоїла ножем.

Сім'я багатої жертви робить все, щоб дівчина отримала довічне ув'язнення. Молодший брат Мєшкова Олександр намагається вбити героїню, але останньої миті міняє наміри, лякаючи Людмилу, що вона ніколи більше не вийде з тюрми. В тюремній лікарні Людмила дізнається про свою вагітність. Розгубившись, вона віддає новонароджену доньку старшій сестрі, плануючи згодом забрати її.

Згодом серіал показує 2014-й рік, останній місяць із 17 років життя героїні в жіночій колонії в Луганській області. Після виходу на волю вона опиняється посеред військових дій на Донбасі. Її зраджують рідні люди, а попереду боротьба за доньку.[1]

Критика[ред.ред. код]

Деякі сцени серіалу мають яскраву антидержавну спрямованість, показуючи терористів з ДНР та ЛНР, українців називають «украми», «купкою фашистів», «кривавою хунтою», а Донбас «воює за свободу» («ми просто хотім, чтоб Донбас бил свободним», «ми спокойно жилі і нікого нє трогалі»).[2][3] На думку більшості членів Незалежної медійної ради, засідання якої відбулося 26 квітня, подібні вислови слугували засобами для зображення негативних рис персонажів з банди отамана Шелеста, які викрадали, катували українських полонених, а також для протиставлення цих персонажів Україні. Крім того, саме за їх допомогою вибудовується драма в житті головного персонажа цієї серії[4] Окрім того, стрічці майже немає україномовних персонажів.

Експертна комісія з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при «Держкіно» більшістю голосів (11 з 16 голосів) схвалила прокат стрічки на українських телеканалах.[5]

П.І.П члена комісії Рішення
1 Васильєв С.Г дозволений для телевізійного показу для аудиторії після 16 років на території України;
2 Волошенюк О.В. дозволений для телевізійного показу для аудиторії після 12 років на території України;
3 Грущенко Т.С. дозволений для телевізійного показу для аудиторії після 12 років на території України;
4 Капранов В.В. заборонений для телевізійного показу на території України;
5 Курінний О.В. заборонений для телевізійного показу на території України;
6 Мартинюк Р.М. заборонений для телевізійного показу на території України;
7 Новікова Л.Є. дозволений для телевізійного показу для аудиторії після 12 років на території України;
8 Оснач С.Г. заборонений для телевізійного показу на території України;
9 Пашкова О.Й. дозволений для телевізійного показу для загальної аудиторії на території України;
10 Першко О.В. дозволений для телевізійного показу для аудиторії після 12 років на території України;
11 Ростоцький М.Ю. заборонений для телевізійного показу на території України;
12 Серебреникова Л.Є. дозволений для телевізійного показу для аудиторії після 12 років на території України;
13 Сьомкін С.В. дозволений для телевізійного показу для аудиторії після 16 років на території України;
14 Ткаченко М.В. дозволений для телевізійного показу для аудиторії після 12 років на території України;
15 Черков Г.А. дозволений для телевізійного показу для аудиторії після 12 років на території України;
16 Шпилюк О.С. дозволений для телевізійного показу для аудиторії після 12 років на території України.

Голова комісії Пилип Іллєнко розпустив її наступного дня після голосування, не згодний з подібним рішенням[6]. Іллєнко заявив, що категорично не згоден з поданою в серіалі тезою, що «будь-яка війна погана»:

«Україна зараз веде оборонну справедливу війну, відстоює свою незалежність, і можливістю сьогоднішньої дискусії ми завдячуємо тим хлопцям, які захищають наше життя та свободу»
[7].

Колишній член комісії, театрознавць, доцент кафедри театрознавства КНУТКТ та співавтор довідкового видання «Мала енциклопедія театру на Подолі» (2008)[8] C. Г. Васильєв назвав рішення щодо розпуску комісії волюнтаристським, а дії Іллєнка окреслив як «повернення радянських методів цензури».[9][10] Подібний погляд і в інших експертів комісії, Георгія Черкова[11], Марини Ткаченко[12] та Оксани Волошенюк.[13]

Сергій Оснач, один з членів Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів, так прокоментував серіал:[14]

Йдеться не про окремий серіал, не про одну його серію, а про дуже небезпечний прецедент, коли олігархічний канал знімає своє бачення реальності і подає нам його як фільм про «нашу жизнь», як сказали на засіданні представники каналу. Цей фільм, на мою думку, суттєво викривлює нинішні події, події на Майдані і дискредитує проукраїнсько налаштованих громадян. Фільм ставить на один рівень загарбників і українських вояків, демонструє, що в них (сепаратистів) є своя правда.

Максим Ростоцький, член комісії, голова Всеукраїнської громадської організації «Телеглядацька аосціація батьків України», медіаюрист, психолог, стосовно 66-ї серії телесеріалу, зазначив:

Сюжет поданої на експертизу серії намагається переконати глядача, що військовий конфлікт на сході України не є зовнішнім, а має ознаки громадянської війни. Це підтверджується наведеними вище словами Фаіни Марковни та відсутністю будь яких згадок про державу-агресора, якою відповідно до чинного законодавства України є Російська Федерація[15].

Український письменник та видавець Віталій Капранов, член комісії, зазначив:

На нашу скромну думку, серіал «Нє зарєкайся» – це коли ватники намагаються зняти щось патріотичне[16].

Українська журналістка, експертка з питань PR-комунікацій, виборчих та політичних технологій Ольги Лень зазначила, що:

Вперті повтори в серіалі сусідства української символіки з негативними персонажами. Якщо слідчий військової прокуратури вибиває покази з безневинної ВПО, то він, чомусь, обов'язково повинен бути або з тризубом, або з українським прапорцем на лацкані піджака. І ще показово «патріотичні» промови з уст саме негативних персонажів, в той час як позитивні персонажі традиційно лають владу. Концентрація подібних випадків змушує думати, що це відбувається не випадково[17]

На думку Юрія Луканова, Голови Незалежної медіа-профспілки України, більшість претензій до серіалу були невиправданими. Натомість, у телесеріалі дійсно присутні чимало «моментів, щодо яких варто продискутувати. Зокрема, українська мова в серіалі звучить невиправдано мало».[18][19] Окрім того, на думку Луканова та донецького журналіста Віталія Сизова,[20] невиправданою є майже пряма реклама гуманітарної діяльності Ахметова на Донбасі, що присутня у телесеріалі.

25 квітня відбулося засідання Секретаріату «Національної спілки кінематографістів України», до порядку денного якого ввійшло питання переформатування Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при «Держкіно України» (прокатної комісії). Секретаріат НСКУ не погодився з рішенням голови Державної агенції з питань кіно Пилипа Іллєнка про припинення повноважень нинішнього складу прокатної комісії, прийнятого ним після того, як 18 квітня експерти більшістю голосів проголосували проти відкликання прокатного посвідчення в серіалу «Не зарікайся» телеканалу «Україна».

Голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач повідомив, що спілка повністю підтримує членів Експертної комісії, які є й членами НСКУ, і рекомендує їх до складу знову, оскільки вони не порушили жодних етичних або юридичних норм.[21]

Було заплановано повторне засідання ради Держкіно.[22][23]

Реакція телеканалу, творців фільму та їх колег[ред.ред. код]

Представники каналу «Україна» прибули на засідання ради з наміром переконати комісію у патріотичності серіалу, аргументуючи це тим, що його начебто дивляться 23 млн глядачів, а фільм знято російською, бо «немає акторів, які говорять українською».[24]

Авторка сценарію серіалу Тетяна Гнєдаш так відповіла на претензії прибічників заборони телесеріалу: «Це огидна, негарна практика — виривати з контексту будь-що, і на підставі цього, домислюючи те, чого немає, виносити вердикт. Не важливо — чи то книга, спектакль, серіал, фільм, фрагмент картини».[25][26]

Дмитро Гольдман, режисер серіалу, сказав наступне: «Це художній твір, а не документальний фільм! Складно судити подібні формати по 5 скрін — це 100 серій, де історії просто розтягнуті в часі і відплата зазвичай буває для поганих людей».[27]

Співвласник групи компаній Film.ua продюсер Сергій Созановський, який теж знімає для телеканалу «Україна» серіали[28], також підтримав право «Не зарікайся» на прокат.

Реакція представників кіноспільноти[ред.ред. код]

На підтримку серіалу виступив заступник генерального директора каналу СТБ Анатолій Максимчук.[29]

Відомий кінорежисер, актор та телеведучий військово-паріотичного проекту «Хоробрі серця»[30] Ахтем Сеїтаблаєв  заявив про те, що він знайомий з деякими акторами, що грають в суперечливих епізодах, знає про їх патріотичну позицію і не може повірити в злі наміри. Сеїтаблаєв наголосив, що варто подивитись серіал повністю і не робити поспішних висновків.[31]

Реакція громадськості[ред.ред. код]

22 квітня 2016 року група невідомих зайшла до київського офісу телеканалу «Україна». За версією представників каналу, група налічувала 15 осіб, озброєних червоною фарбою. Було заявлено, що зловмисники облили фарбою частину офісу і залишили листівку з посланням «Проллється кров». Унаслідок інциденту ніхто не постраждав.[32][33][34][35][36]

Представники каналу заявили про намір звернутися до Президента особисто з проханням розслідування інциденту.[37]

Реакція ЗМІ Російської Федерації[ред.ред. код]

У газеті «Московский Комсомолец» за 19 квітня 2016 року вийшла стаття під заголовком «Українцям дозволили дивитися серіал про хороших ополченців в Донбасі», де йдеться про те, що експертна рада Держкіно України не знайшла порушень у телесеріалі «Не зарікайся», в якому донбаські ополченці представлені з позитивного боку. Раніше серіал піддавався критиці через те, що у «Не зарікайся» українські силовики постають в негативному світлі, тоді як прихильники ДНР та ЛНР показані з гарного боку[38].

Подібні публікації, із заголовками «В Україні не заборонять серіал, де позитивно зображені ополченці», вийшли на російських сайтах «Информационное Агентство FWnews.ru», «ThePolitics.info» та інших[39][40].

Результати розслідування Незалежної медійної ради[ред.ред. код]

26 квітня Незалежна медійна рада під головуванням Наталії Лигачової та за участі 12 осіб, зокрема Романа Головенка, Ігоря Розкладая, Діани Дуцик, Наталії Гуменюк, Антоніни Черевко, Олександра Бурмагіна та інших, більшістю голосів, за наявності окремих думок, визнала відсутність порушень законодавства України, а саме норм ч. 2 ст. 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та ст. 15 і 15-1 Закону України «Про кінематографію» при трансляції 66-ї серії телесеріалу «Не зарікайся» телеканалом «Україна».

Водночас, Незалежна медійна рада вважає, що медіа могли б утриматися від художнього зображення відповідних подій на Донбасі до закінчення гострої напруги в конфлікті. Оскільки художні твори на такі конфліктно чутливі теми — через можливість їх неоднозначного трактування глядачами — можуть посилювати розкол у суспільстві, рада закликає виробників телевізійного та кінопродукту бути особливо відповідальними та обережними, приймаючи рішення щодо художнього зображення таких подій, консультуватися з фахівцями з психології, соціології у майбутньому.

Натомість, радою визнані абсолютно неприпустимим застосування насильства щодо сторони конфлікту, що висловлює, на думку частини громадськості, іншу позицію, навіть якщо вона йде в розріз із патріотичним дискурсом (як це було у випадку з хуліганським нападом на офіс телеканалу «Україна» в Києві, що стався 22 квітня 2016 року). Подібні рада засудила як ті, що штовхають суспільство на далекий від демократії шлях. Усі суперечки було запропоновано вирішувати в ненасильницький спосіб.[41]

Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення[ред.ред. код]

У результаті власного засідання 28 квітня 2016 року Нацрада оголосила попередження телеканалу «Україна» через серіал «Не зарікайся». Нацрада констатувала порушення телеканалом «Україна» таких норм закону «Про телебачення і радіомовлення»: абзац 8 частини 2 статті 6 (трансляція програм, що можуть завдати шкоди дітям), абзац 13 частини 2 статті 6 (поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси осіб, посягає на честь і гідність осіб). За це каналу оголошено попередження та вказано на неприпустимість порушення в подальшому. У своєму рішенні Нацрада послалася на експертний висновок заступника директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Любові Найдьонової щодо психологічного впливу серіалу[42], де вказано:

1) Історії представлені у серії, що аналізувалася, можуть формувати викривлене уявлення пересічного громадянина, громадянина щодо подій, які відбуваються на сході, дезорієнтувати глядача.

2) Формування позитивних образів ЛНРівців, керівників загонів, впорядкованості життя бандитів, підтримка їх населенням підштовхує до висновку про марність і безглуздість захисту країни воєнним шляхом, знижує моральний дух військових, ображає учасників АТО та демобілізованих.

3) З погляду кризової психології позитивного впливу в напрямі примирення не відбуватиметься, перегляд сприятиме зростанню тривоги і депресивних пригнічених станів, невизначеності, може спровокувати агресивні реакції.

Член Нацради Олександр Ільяшенко сказав:

«Ви ступили на мінне поле, почавши знімати цей серіал»[43].

Герої[ред.ред. код]

Один з найбільш негативних героїв — працівник української прокуратури, що знущається з переселенців з АТО, а його персонаж зображено як абсолютно неадекватну людину.[44] В 66-му епізоді мати українського солдата, Фаїна Марківна, намагаючись врятувати сина з полону, бере в заручники переселенку з так званої «ДНР»[45].

У п'ятій серії головна героїня Людмила цитує роман Булгакова «Біла гвардія»[46]: «Давайте вип'ємо за кремові штори. За ними відпочиваєш душею, забуваєш про всі жахи громадянської війни»[47], говорячи так про російсько-українську війну на сході України.[48]

Після появи масових претензій до серіалу і до каналу «Україна» (належить компанії, власником якої є Рінат Ахметов) загалом, в групі серіалу у ВК з'явилось кілька так званих «патріотичних відео» з нарізкою реплік героїв, з яких може скластися думка про загалом правдиве висвітлення війни і позитивне ставлення українських бійців. Герої ролика говорять, що «нам пощастило, що нашу батьківщину захищають такі люди» або «для людини головне — батьківщину захищати».

Галерея[ред.ред. код]

У ролях[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Не зарікайся. nezarekaysya.kanalukraina.tv. Процитовано 2016-04-21. 
  2. Нацтелерадіо перевірить канал Ахметова за серіал про "Д/ЛНР". Українська правда. Процитовано 2016-04-21. 
  3. Каналу "Україна" призначили перевірку за серіал "Не зарікайся". Українська правда. Процитовано 2016-04-22. 
  4. (загальні висновки дивіться нижче).Висновки Незалежної медійної ради щодо наявності антидержавних висловів у 66-й серії телесеріалу «Не зарікайся» — http://detector.media
  5. Щодо ситуації із серіалом «Не зарікайся». glavcom.ua. Процитовано 2016-04-21. 
  6. Держкіно розпустило комісію, яка дозволила серіал про "Д/ЛНР" на каналі "Україна". Українська правда _Життя. Процитовано 2016-04-21. 
  7. Експертна комісія Держкіно проголосувала проти скасування прокатного посвідчення «Не зарікайся» (ДОПОВНЕНО). detector.media. Процитовано 2016-04-21. 
  8. [1]
  9. Країна глухих. Радянський післясмак заборони серіалу «Не зарікайся»
  10. Театрознавць Васильєв про повернення цензури до України.
  11. Оптична омана «зради»: про ситуацію довкола серіалу «Не зарікайся»
  12. Серіал «Не зарікайся»: відбілювання ворога чи інша правда. Громадське радіо. Процитовано 2016-04-21. 
  13. «Не зарікайся»: телепродукт з українськими акторами без «українського акценту»
  14. Серіал «Не зарікайся»: відбілювання ворога чи інша правда. Громадське радіо. Процитовано 2016-04-21. 
  15. Максим Ростоцький. Телесеріал «Не зарікайся». Чому я голосував проти.
  16. Від антисемітизму та сепаратизму «Не зарікайся»
  17. Чому український телеканал відбілює бойовиків?.
  18. Юрій Луканов «Зрада навколо мильного серіалу „Не зарікайся“»
  19. Час. Підсумки тижня — 24.04.16 — 5 канал
  20. Ідеальний світ Ахметова
  21. Секретаріат НСКУ не погодився з рішенням Пилипа Іллєнка
  22. Нацрада позапланово перевірить телеканал "Україна" через серіал про «добрих» бійців "ДНР". unian.ua. Процитовано 2016-04-22. 
  23. Телеканал "Україна" позапланово перевірять через серіал - BBC Україна. BBC Україна (uk-UA). Процитовано 2016-04-22. 
  24. Від антисемітизму та сепаратизму "Не зарікайся". Українська правда _Життя. Процитовано 2016-04-21. 
  25. Експертна комісія Держкіно проголосувала проти скасування прокатного посвідчення «Не зарікайся» (ДОПОВНЕНО). detector.media. Процитовано 2016-04-21. 
  26. Тетяна Гнєдаш після засідання експертної комісії
  27. Час. Підсумки тижня — 24.04.16 — 5 канал
  28. Канал «Україна» покаже в квітні і травні два серіали виробництва Film.ua. detector.media. Процитовано 2016-04-29. 
  29. [2]Сергій Созановський та Анатолій Максимчук підтримали позицію телеканалу «ТРК Україна».
  30. програма «Хоробрі серця»
  31. Ахтем Сеїтаблаєв про серіал «Не зарікайся».
  32. Телеканал «Україна» заявляє про напад невідомих на свій офіс. Радіо Свобода (Ukrainian). Процитовано 2016-04-28. 
  33. Офіс каналу "Україна" облили "червоною речовиною" - BBC Україна. BBC Україна (uk-UA). Процитовано 2016-04-28. 
  34. Канал «Україна» заявляє про напад на офіс - активісти повідомили про акцію проти серіалу «Не зарікайся» (ФОТО). detector.media. Процитовано 2016-04-28. 
  35. Телеканал “Україна” заявляє про напад на свій офіс | НМПУ. НМПУ. 2016-04-22. Процитовано 2016-04-28. 
  36. Щойно активістами фронту боротьби проти... - Maksim Donotdrinkbeer | Facebook. fb.com. Процитовано 2016-04-28. 
  37. Хто збирається проливати кров... - Телеканал Україна | Facebook. fb.com. Процитовано 2016-04-28. 
  38. Українцям дозволили дивитися серіал про хороших ополченців в Донбасі «Московский Комсомолец» (рос.)
  39. На Украине не запретят сериал, положительно изображающий ополченцев(рос.)
  40. На Украине не запретят сериал, положительно изображающий ополченцев
  41. Висновки Незалежної медійної ради щодо серіалу «Не зарікайся» — http://detector.media
  42. Експертний висновок соціального психолога щодо серіалу «Не зарікайся»
  43. Нацрада оголосила попередження телеканалу «Україна» через серіал «Не зарікайся». detector.media. Процитовано 2016-04-28. 
  44. Експертна комісія Держкіно проголосувала проти скасування прокатного посвідчення «Не зарікайся» (ДОПОВНЕНО). detector.media. Процитовано 2016-04-21. 
  45. СЕРІАЛ ТЕЛЕКАНАЛУ "УКРАЇНА""НЕ... - Oleksiy Kurinniy | Facebook. fb.com. Процитовано 2016-04-21. 
  46. Дни Турбиных - Страница 17. m-a-bulgakov.ru. Процитовано 2016-04-28. 
  47. Сергій Оснач - Що приховують «кремовые шторы» в серіялі... | Facebook. fb.com. Процитовано 2016-04-28. 
  48. Т/с "Не зарікайся" (5 серія). nezarekaysya.kanalukraina.tv. Процитовано 2016-04-28. 

Посилання[ред.ред. код]