Не може бути!
Не може бути! | |
|---|---|
| рос. Не может быть! | |
 | |
| Жанр | комедія |
| Режисер | Леонід Гайдай |
| Сценарист | Владлен Бахнов, Леонід Гайдай |
| У головних ролях |
Пуговкін Михайло Іванович, Гребешкова Ніна Павлівна, Невинний В'ячеслав Михайлович, Свєтін Михайло Семенович, Даль Олег Іванович, Крючкова Світлана Миколаївна, Куравльов Леонід В'ячеславович, Віцин Георгій Михайлович і Крамаров Савелій Вікторович |
| Оператор | Сергій Полуянов |
| Композитор | Олександр Зацепін |
| Кінокомпанія | Мосфільм |
| Тривалість | 92 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1975 |
| IMDb | ID 0073442 |
«Не може бути!» (рос. «Не может быть!») — російський радянський художній фільм Леоніда Гайдая 1975 року. Фільм складається з трьох новел, знятих за творами Михайла Зощенка: за комедією «Злочин і кара», оповіданням «Кумедна пригода» і комедії «Весільна подія».
Злочин і покарання[ред. | ред. код]
Це друга екранізація однойменної комедійної п'єси Михайла Зощенка. Перша екранізація (режисер Павло Коломойцев) була знята в 1940 році на Ленінградській кіностудії малих форм, і перейшла в суспільне надбання.
Сюжет[ред. | ред. код]
У першій новелі описуються складності людини, що живе в радянський час кінця 1920-х років на нетрудові доходи (за сценарієм — завідувача магазином). Будучи викликаним до слідчого прокуратури, головний герой небезпідставно вважає, що виклик цей не принесе нічого хорошого. Ці ж думки відвідують його дружину і шурина, які, щоб попередити неминучу конфіскацію майна, терміново продають все, що було нажите «непосильною» працею. Крім того, дружина спішно розлучається з головним героєм і виходить заміж за сусіда. А сам головний герой, якого всього-навсього викликали свідком (через тиждень до нього все-таки добралися і посадили), у відмінному настрої повертається додому.
У ролях[ред. | ред. код]
- Ніна Гребешкова — Ганна, дружина Горбушкіна
- В'ячеслав Невинний — брат дружини Горбушкіна
- Михайло Пуговкін — завмаг Горбушкін
- Михайло Свєтін — Віталій Борисович — сусід Горбушкін
- Володимир Гуляєв — покупець меблів (епізод)
- Наталія Крачковська — покупниця картин(епізод)
- Ігор Ясулович — покупець картин (епізод)
- Раднер Муратов — міліціонер (епізод)
- Лев Поляков — слідчий (епізод)
- Георгій Светлані — старий біля пивного ларька (епізод)
- Віктор Уральський — покупець живності (епізод)
Пісня[ред. | ред. код]
«Губить людей не пиво» (А. Зацепін — Л. Дербеньов), виконує В'ячеслав Невинний.
Кумедна пригода[ред. | ред. код]
Сюжет[ред. | ред. код]
У другій новелі фільму показані тонкощі позашлюбних відносин. Йдучи у вихідний день нібито на роботу, а насправді до коханки, іноді складно собі уявити, що чоловік коханки цілком може виявитися коханцем подруги коханки, а сусід подруги коханки по комуналці — коханцем твоєї власної дружини. Зрештою, всі шестеро героїв чисто випадково, за цікавих обставин, перетинаються разом, і, зібравшись за столом, намагаються знайти вихід зі сформованої ситуації.
У ролях[ред. | ред. код]
- Олег Даль — Анатолій («Анатоль») Баригін-Амурський, чоловік Тетяни
- Лариса Єрьоміна — Софія, подруга Зинаїди
- Євген Жаріков — Микола («Кока»), муж Зинаїди
- Михайло Кокшенов — сусід Софії
- Світлана Крючкова — Зинаїда, дружина Миколи
- Наталія Селезньова — Тетяна Баригін-Амурськая, дружина Анатолія
- Зоя Ісаєва — сусідка Софочки
- Олена Вольська — квіткарка (епізод)
Пісня[ред. | ред. код]
«Купідон» (А. Зацепін — Л. Дербеньов), виконує Олег Даль.
Весільна подія[ред. | ред. код]
Сюжет[ред. | ред. код]
У заключній новелі молода людина, що поквапилися з пропозицією руки і серця, приходить на власне весілля, де ніяк не може впізнати свою наречену — до цього вони зустрічалися тільки на вулиці, і він запам'ятав її в зимовому одязі. Спроби непомітно з'ясувати, хто ж з присутніх жінок його майбутня дружина, призводять до непередбачуваних наслідків — наречений приймає наречену (а у нареченої дійсно є донька — зовсім маленька) за її маму.
У ролях[ред. | ред. код]
- Леонід Куравльов — Володимир Завитушкін, наречений
- Георгій Віцин — батько нареченої
- Савелій Крамаров — Серьога, друг нареченого
- Валентина Теличкина — Катерина, наречена
- Світлана Харитонова — подружка нареченої
- Людмила Шагалова — мати нареченої
- Сергій Філіппов — співак на весіллі
- Муза Крепкогорська — дружина співака (епізод)
- Едуард Бредун — гість (епізод)
- Микола Горлов — гість (епізод)
- Анатолій Калабулін — гість (епізод)
- Наталія Крачковська — гостя (епізод)
- Тетяна Кузнєцова — куховарка Дар'я
- Віталій Леонов — господар будинку, куди помилково потрапляють Завитушкін з Серьогою (епізод)
- Марина Лобишева-Ганчук — гостя з віялом (епізод)
- Лариса Негреєва — гостя (епізод)
- Анатолій Обухов — гість-ненажера (епізод)
- Ніна Крачковська — супутниця ненажери
- Готліб Ронінсон — Іван Ізраїлевич (епізод)
- Еве Ківі — дружина Івана Ізраїлевича (епізод)
- Клара Румянова — гостя (епізод)
- Валентина Ушакова — гостя (епізод)
- Володимир Ферапонтов — мандолініст (епізод)
- Віктор Філіппов — гітарист (епізод)
- Ігор Ясулович — гість (епізод)
Пісня[ред. | ред. код]
«Чорні підкови» (А. Зацепін — Л. Дербеньов), виконує Роберт Мушкамбарян.
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автори сценарію: Владлен Бахнов, Леонід Гайдай
- Режисер-постановник: Леонід Гайдай
- Оператор-постановник: Сергій Полуянов
- Художник-постановник: Євген Куманьков
- Композитор: Олександр Зацепін
- Автор текстів пісень: Леонід Дербеньов
- Звукооператор: Раїса Маргачева
- Режисер: Микола Досталь
- Диригенти: — Андрій Пєтухов
- Балетмейстер: Петр Гродницький
- Монтажер: Людмила Фейгінова
- Директор картини: Ернст Вайсберг
Місця зйомок[ред. | ред. код]
Перші дві новели знімалися у Астрахані, третя — у Москві.
Прокат[ред. | ред. код]
- 1975 — 6 місце (50,9 млн глядачів).
Посилання[ред. | ред. код]
- Не може бути! на сайті IMDb (англ.)
|
