Не чіпай здобич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не чіпай здобич
фр. Touchez pas au grisbi
Жанр кримінальна драма
Режисер Жак Беккер
Продюсер Робер Дорфман
Сценаристи Жак Беккер
Моріс Гріфф
На основі роману Альбера Сімонена
У головних
ролях
Жан Габен
Ліно Вентура
Жанна Моро
Оператор П'єр Монтазель
Композитор Жан В'єне
Художник Жан Д'Обонн
Кінокомпанія • Del Duca Films
Antares Produzione Cinematografica
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 94 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Італія Італія
Рік 1954
Дата виходу 15 березня 1954 (Франція)
Касові збори 4 713 585 глядачів (Франція)[1]
IMDb ID 0046451
Рейтинг IMDb: 8.0/10 stars
CMNS: Не чіпай здобич у Вікісховищі

«Не чіпай здобич» (фр. Touchez pas au grisbi) — франко-італійська кримінальна драма 1954 року, поставлена режисером Жаком Беккером за однойменним романом Альбера Сімонена. Стрічка брала участь в основній конкурсній програмі Венеційського кінофестивалю 1954 року, де виконавець головної ролі Жан Габен здобув Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль.

Сюжет[ред. | ред. код]

Двоє немолодих шахраїв, давні друзі Макс-Брехун (Жан Габен) і Рітон (Рене Дарі) здійснили сенсаційне пограбування в Орлі, діставши 100 кілограмів золота. Макс розраховує, що це останнє пограбування забезпечить йому бажане мирне життя на спочинку. Але Рітон, не утримавшись, розповідає про вдалу справу своїй молодій коханці Жозі (Жанна Моро), а та йде з цією новиною до Анжело (Ліно Вентура), шахрая нового покоління, з яким вона зраджує Рітону. Анжело з двома прибічниками викрадає Рітона і вимагає золото замість викупу. У черговий раз втомлений і роздратований Макс вимушений рятувати друга, як це раніше бувало не раз.

Обмін повинен відбутися вночі на заміській дорозі. Макс, його юний протеже Марко і старий друг П'єро повинні віддати зливки Анжело, який відпустить Рітона. Зустріч закінчується кровопролиттям. Марко убитий. Убивши Анжело і його головорізів, Макс вимушений кинути золото в палаючій машині і якнайшвидше везти в Париж важко пораненого Рітона. Тому роблять операцію; небезпека, здається, позаду. Щоб відвести від себе підозри, Макс показується з американкою Бетті в тих місцях, де його звикли бачити. У ресторані він дізнається по телефону, що Рітон помер від ран.

У ролях[ред. | ред. код]

Жан Габен ···· Макс
Рене Дарі ···· Анрі Дюкро ді Рітон
Жанна Моро ···· Жозі
Ліно Вентура ···· Анжело
Поль Франкер ···· П'єро
Поль Еттлі ···· Оскар
Даніель Коші ···· Фіфі
Мішель Журдан ···· Марко
Дора Долл ···· Лола
Габі Бассе ···· Марінетта
Деліа Скала ···· Югетта
Домінік Давре ···· проститутка

Значення[ред. | ред. код]

Блиск імені Жана Габена після Другої світової війни неабияк зблякнув, але з фільму «Не чіпай здобич» розпочалося його повернення на акторський Олімп. За цю роботу він отримав Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль на Венеціанському фестивалі 1954 року. Ритуальна сторона гангстерського життя, злодійський кодекс честі, стоїчне прийняття неминучої невдачі — усі ці теми отримають подальший розвиток у фільмах Жана-П'єра Мельвіля[2].

Інтрига обростає багатьма начебто непотрібних побутових подробиць, які не лише створюють атмосферу легендарного, але такого, що вже відходить в минуле Монмартра, але і виявляються іноді більше захопливими, ніж викрадення і погоня. Action перетворився на фільм про старість, що настає, про людину, яка втрачає не лише друга і гроші, але і молодість.

М. Трофименков[3]

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації фільму «Не чіпай здобич»[4]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
1954 Венеційський кінофестиваль Золотий лев Не чіпай здобич Номінація
Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль Жан Габен Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Touchez pas au grisbi (1954) на сайті JPBox-Office
  2. Міни-рецензія Дж. Розенбаума
  3. Ъ-Weekend - DVD с Михаилом Трофименковым. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 21 квітня 2013. (рос.)
  4. Нагороди та номінації фільму «Не чіпай здобич» на сайті IMDb

Посилання[ред. | ред. код]