Нивський могильник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нивський могильник
рос. Нивский могильник
Країна Росія Росія
Регіон Удмуртія
Населений пункт присілок Нива
Тип поховання
Історія
Датування V століття
Періоди залізна доба
Археологічна культура мазунінська культура
Дослідження
Відкрито 1956 року
Відкривач Варламов Іван Степанович
Дата дослідження 1956 року
Дослідники Удмуртська археологічна експедиція
Нивський могильник. Карта розташування: Удмуртія
Нивський могильник
Нивський могильник
Мапа

Ни́вський могильник — археологічна пам'ятка на території Воткінського району Удмуртії, Росія.

Розташування[ред. | ред. код]

Могильник знаходиться на межі лісового масиву та сільськогосподарських угідь за 1 км на південь від присілка Нива, обабіч ґрунтової дороги до колишнього присілка Патраково. В цьому місці лісовий масив клинцем поглиблюється у поле, при цьому клин майже не вкритий деревами. Ця місцевість у селян називається Селище.

Історія дослідження[ред. | ред. код]

1956 року місцевий житель села Перевозне Варламов Іван Степанович повідомив Удмуртську археологічну експедицію, що проводила в регіоні свої археологічні дослідження, про те, що при ритті траншеї по-під дорогою він знайшов стародавні речі. При огляді місця знахідки археологи знайшли різні артефакти у траншеї, а також у трьох великих круглих силосних ямах, що знаходяться на клині.

При огляді стінок траншеї було відкрито 4 могильні ями, у яких на глибині 50-70 см знаходились зруйновані кістяки, які лежали на спині головою на північний схід. Дослідити ями не вдалось, однак місцеві жителі, які працювали на ритті траншеї, передали археологам відкопані речі.

Артефакти[ред. | ред. код]

Археологами було зібрано 12 артефактів:

  • Уламки залізного клинка кинджалу чи меча з двостороннім лезом шириною 5 см та товщиною 5-8 мм. Великий1 фрагмент довжиною 20 см та декілька дрібних по 5-6 см. Метал дуже закислений;
  • Залізна сокира з округлим розширеним обухом та розширеним напівкруглим злегка відтягнутим назад лезом. Довжина сокири 16 см;
  • Два уламки витої гривні з мідного дроту діаметром 1,5-2 мм;
  • Уламок гривні з товстого мідного дроту, обвитого мідною стрічкою пласко-випуклого перерізу;
  • Скронева підвіска з мідного дроту, обвита мідною стрічкою пласко-випуклого перерізу. На кільці шматок запеклого заліза. Підвіска вигнута, частина кільця та стержня поламані;
  • Уламок від зовнішнього краю метеликоподібної фабули. Пластинка з тонкої міді прикрашена по краям дрібними напівгорошинами, які обмежують дві паралельно випуклі смужки. Під мідною пластинкою — маса, яка сильно просочена окисом заліза;
  • Дві спарені мідні пронизки з гофрировкою. На кінці однієї — шматок окису заліза;
  • Три вісімкоподібні підвіски з тонкого мідного дроту. У однієї кінці спаяні так, що утворюють два кільця. Можливо, що це уламки одного ланцюжка. В ланках двох кілець — шматки заліза, що спеклись.
  • Трикутні штамповані накладки з тонкої мідної пластинки, кутки у вигляді напівгорошини з отворами для пришивання;
  • Поясна накладка з тонкої мідної пластинки. Зверху отвори для шпенька, за допомогою якого накладка приклепувалась до поясу, знизу — петля для підвішування персня;
  • Мідний перстень зі смужки прямокутного перерізу. Можливо, що перстень зроблений для описаної вище накладки;
  • Сім перснів з мідних смужок трикутного перерізу.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Генинг В. Ф. Археологические памятники Удмуртии. Ижевск, 1958.
  • Останина Т. П. Нивский могильник III—V вв. // Материалы к ранней истории Удмуртии. Ижевск, 1978. С. 92-117.
  • Останина Т. П. Население Среднего Прикамья в III—V вв.: монография. Ижевск, Удмуртский институт истории, языка и литературы Уральского отделения РАН, 1997. 327 с.
  • Останина Т. П., Голдина Р. Д. Изучение мазунинских могильников в Прикамской Удмуртии // Археологические открытия — 1975. М., «Наука», 1976. С. 171—172.

Посилання[ред. | ред. код]