Нижанківський Богдан Амбросійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нижанківський Богдан Амбросійович
Нижанківський Б.jpg
Богдан Нижанківський
Псевдо Babaj[1]
Народився 24 листопада 1909(1909-11-24)
м. Золочів (тепер Львівська область)
Помер 19 січня 1986(1986-01-19) (76 років)
Детройт (США)
Країна Flag of Ukraine.svg ЗУНР
Національність українець
Діяльність поет, прозаїк

Богда́н Амбро́сійович Нижанкі́вський (*24 листопада 1909(19091124), Золочів, Львівська область — †19 січня 1986, Детройт, США) — український (галицький) поет і прозаїк. Псевдонім – Бабай.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині актора Амбросія Нижанківського. До Другої світової війни жив у Львові. Під час війни емігрував до Німеччини; там брав живу участь у літературному та театральному житті українських емігрантів. На початку 1950-х років переїхав до США. Мешкав у Детройті.

Творчість[ред. | ред. код]

Прийшов в українську літературу як прозаїк, і жанр оповідання в нього найсильніший. Мав успіхи в гумористичній поезії, що її друкував під псевдонімом «Бабай» у журналі «Лис Микита». У прозових творах показав витонченість смаку і майстерну контролю засобів.

У його творах дуже помітні впливи, присутні в багатьох тогочасних поетів Галичини: з одного боку, радянська поезія 1920—1930-х років, а з другого — Празька школа поетів. Зміст творів часто торкається вічних філософських питань життя і смерти, мети в житті, чітко простежуються настрої людини, яка відірвана від Батьківщини. Звідси настрої самотності, протистояння зі світом, який для поета є «каменем».

Водночас автор свідомий значимості творчої діяльності українців, що живуть за межами України: «Література і мистецтво,— це факти, які свідчать і свідчитимуть про наше існування на чужині за 20, 50 і за 100 років».

Автор поетичних збірок „Терпке вино” (1942), „Щедрість” (1947), „Вагота” (1953), „Вірші іронічні, сатиричні і комічні” (1959), „Каруселя віршів” (1976), „Марципани і витребеньки” (1983); збірок оповідань і нарисів „Вулиця” (1936), „Актор говорить” (1936), „Новели” (1941), повісті „Свято на оселі” (1975).

Твори[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

ст.: Антологія урбаністичної прози.– Львів: ЛА „Піраміда”, 2006. –С. 37-157.

  • Бойчук Б. Нижанківський-Бабай: два поети в одній особі //Світо-Вид. – 1996. – Ч. ІІІ (24). –С. 104-107.
  • Ільницький М. Квиток до Львова дійсний // Дзвін. – 1990. – № 3.– С. 12-13.
  • Луців Л. Богдан В. Нижанківський „Вулиця”. Рецензія // Література і життя. Літературні оцінки. –

Джерзі Ситі – Нью-Йорк: Свобода, б. р. – С. 420-421.

  • Нижанківський Богдан // Енциклопедія Українознавства: Словник. частина / Голов. ред. В.Кубійович. – Перевидання в Україні. – Львів: Наукове товариство ім.Шевченка у Львові, 1996. – Т.5. –С. 1759.
  • Тарнавська М. Повернення Богдана Нижанківського // Літературна Україна. – 1996. – 25 липня.
  • Тарнавський О. Богдан Нижанківський – поет і письменник //Слово. Збірник 11. – Б. м.: ОУП „Слово”, 1987. – С. 330-331.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. - 516 с.

Український гумористично-сатиричний календар-альманах / Упор. М. Савчук. - Коломия: Вік, 2012.


  1. Czech National Authority Database