Нижник Василь Єрмолайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нижник Василь Єрмолайович
Народився 1903(1903)
село Вільня Київської губернії, тепер Коростишівського району Житомирської області
Помер 12 квітня 1977(1977-04-12)
місто Київ
Громадянство
(підданство)
Національність українець
Діяльність державний діяч
Учасник
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Орден Червоної ЗіркиОрден Богдана Хмельницкого I ступеня

Василь Єрмолайович Нижник (1903(1903), село Вільня Київської губернії, тепер Коростишівського району Житомирської області — 12 квітня 1977, місто Київ) — український радянський партійний діяч, 2-й секретар Вінницького обкому КП(б)У, секретар Президії Верховної Ради Української РСР. Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині. Після навчання, з 1923 року працював учителем історії Ружинської семирічної школи Бердичівського округу, інспектором Ружинського районного виконавчого комітету.

Член ВКП(б) з 1927 року.

З 1929 року працював директором семирічної школи, завідувачем Плисківського районного відділу народної освіти Вінницької області.

У 1935—1938 р. — завідувач відділу пропаганди і агітації Плисківського районного комітету КП(б)У Вінницької області. У 1938—1940 р. — інструктор, заступник завідувача відділу пропаганди і агітації Вінницького обласного комітету КП(б)У.

У 1940 — липні 1941 р. — секретар Вінницького обласного комітету КП(б)У з пропаганди.

Учасник німецько-радянської війни. У 1941—1942 р. — інструктор, уповноважений ЦК КП(б)У; комісар польового будівництва, начальник Політичного відділу військово-будівельного управління саперної армії.

У листопаді 1942—1943 р. — в Українському штабі партизанського руху. У 1943 — секретар Вінницького підпільного обкому Компартії України. У 1943—1944 р. — комісар партизанської кавалерійської бригади.

У березні 1944—1945 р. — секретар Вінницького обласного комітету КП(б)У з пропаганди.

У 1945—1947 р. — 2-й секретар Вінницького обласного комітету Компартії України.

6 березня 1947 — 29 березня 1955 р. — секретар Президії Верховної Ради Української РСР.

У 1955—1972 роках — завідувач відділу з питань адміністративно-територіального поділу Президії Верховної Ради Української РСР.

З 1972 року — персональний пенсіонер союзного значення у Києві. Член Комісії у справах колишніх партизанів Великої вітчизняної війни 1941—1945 років при Президії Верховної Ради Української РСР.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • газета «Радянська Україна» — 1977 р. — 15 квітня.