Нижньогородський кремль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нижньогородський кремль
Nizhny Novgorod Kremlin by aircraft.jpg
Вид на Нижньогородський кремль з Іллінської гори

56°19′42″ пн. ш. 44°00′09″ сх. д. / 56.3285028° пн. ш. 44.0025639° сх. д. / 56.3285028; 44.0025639
Статус зберігся
Статус спадщини Об'єкт культурної спадщини Росії[d]
Країна

Росія Росія

Розташування Нижній Новгород
Засновано 1508
Перша згадка 1374
Будівництво 1508 — 1515
Сайт kremlin.nnov.ru
Ідентифікатори і посилання
Structurae 10001320
Нижньогородський кремль. Карта розташування: Росія
Нижньогородський кремль
Нижньогородський кремль (Росія)

Нижньогородський кремль у Вікісховищі?

Нижньогородський кремль — фортеця в центрі Нижнього Новгорода і його історична найдавніша частина, головний суспільно-політичний та історико-художній комплекс міста.

Офіційна резиденція губернатора Нижегородської області і мера Нижнього Новгорода.

Розташований на правому високому березі, в місці злиття річок Волги та Оки. Північно-західна частина Кремля спускається майже до підніжжя схилів, південно-східна частина виходить на площу Мініна і Пожарського, а південно-західна — височить над глибоким Почаінскім яром і площею Народної єдності.

Історія Кремля[ред. | ред. код]

XIV століття[ред. | ред. код]

Корабель «Фредерік» у Нижнього Новгорода. 1636.
План Нижньогородського дитинця XIII–XIV ст.

Як свідчить літопис, в 1221 році великим князем Володимирським Юрієм Всеволодовичем заснований був Нижній Новгород, захистом якому служили дерев'яно-земляні укріплення. Перша спроба заміни дерев'яної крепостіца ([розм.] Фортецю) на кам'яний кремль відноситься до 1374. У цей час князь Дмитро Костянтинович заклав білокам'яний кремль.

XVI–XVII століття[ред. | ред. код]

За часів правління Івана III Нижній Новгород грає роль сторожового міста, маючи постійне військо, і служить місцем військового збору при діях Москви проти Казані. З метою посилення оборони міста знову були розпочаті роботи над пристроєм фортечних стін. Початком будівництва кам'яного Нижегородського кремля стала закладка в 1500 році у верхній частині міста Тверській (нині Комора) вежі. Робота була перервана набігом орди хана Мухаммед-Еміна в 1505 році. Відновлено будівництво було в 1508 році. При цьому зберігався старий дубовий кремль був знищений в сильна пожежа 1513. Завершено будівництво, як припускають, десь після 1516. Основні роботи зі спорудження кремля здійснювалися під керівництвом присланого з Москви архітектора П'єтро Франческо (Петра Фрязина). У XVI столітті кремль багаторазово піддавався облог і нападів (у 1521, 1536 і 1574 роках), при цьому жодного разу не був зданий осаджувати війську. До 1697 кремль втратив військове значення.

Фортифікація та озброєння[ред. | ред. код]

Двокілометрова стіна мала 13 веж: 5 — прямокутних у плані — є проїзними або воротними і 8 башт — круглі глухі. Перед Дмитрівській вежею було виносне укріплення —  кам'яний міст з відвідної вежею, що було новинкою в російській кріпосному архітектурі.

З нагірній боку кремль був оточений так званим «сухим ровом» глибиною від 2,5 до 4 м і шириною приблизно 25-30 м. Припускають, що рів міг мати окремі поглиблені ділянки, заповнені ґрунтовими водами. Це стосується району Дмитрівській вежі. Але в Писцовой книзі 1622 говориться про копанні рову глибиною 1 сажень (близько 2,5 м) і шириною близько 4 сажнів (10 м) навпроти всій лінії стін у верхній частині. У всякому разі, це може бути рів в рові (кювет), так як сухого рову виявилося недостатньо. У цьому новому рву і могла стояти ґрунтова вода. А в сухому рові води бути не могло, оскільки башти були занурені в нього на цілий ярус. Бійниці цього рівня, разом з бійницями в додаткових бічних казематах прясел (стін), представляли собою нижній або підошовний бій. (У XVII ст. Рів з'явився і в Подгорної частини — на невеликій ділянці перед Іванівської вежею).

«Кам'яне місто» мав постійний гарнізон. Про артилерії кремля в XVI ст. нічого не відомо. Хоча устройтво фортеці дозволяло при необхідності збільшити артилерію багаторазово, в XVII ст. артилерійське озброєння Нижегородського кремля було порівняно невелика, так як після взяття Росією Казані в 1552 році його військово-оборонне значення значно знизилося. У 1621 р в кремлі було 22 гармати, в 1663 — 20, у 1619 — 19. Велика частина його знарядь, це малокаліберні Затін (тобто кріпаки) «пищали малого наряду» — волконі і набагато менше було пищалей середнього та великого кaлібра. Були також поодинокі матраци, що стріляють дробом. Більшість гармат було мідними і лише кілька — із заліза. Частина знарядь стояла на підставках — «собаках», частина — на колісних лафетах. Крім артилерії в обороні, звичайно, застосовувалося і ручна вогнепальна зброя, наприклад пищали-гаківниці (фортечні рушниці), а в підвалах веж зберігалося, разом з запасом пороху, всіляке холодну зброю.

XVIII століття[ред. | ред. код]

У січні 1714 Петром I була утворена Нижньогородська губернія. З цього часу Кремль став адміністративним центром Нижньогородської губернії і центром Нижнього Новгорода.

При Катерині II в 1785–1790 роках був проведений ремонт кремля, в ході якого була розібрана покрівля, що лежала на зубцях стіни, а самі зубці були вкорочені більш ніж наполовину. Після зняття покрівлі, під впливом атмосферних опадів, кладка кремлівських стін стала поступово руйнуватися. Були розібрані виносні зміцнення головної вежі, а в 1834–1837 рр. був засипаний рів, що знизило висоту кремля приблизно на 4 м. При цьому нижні яруси веж опинилися під землею, що призвело до затоплювання їх ґрунтовими водами і поступового руйнування. Тоді ж весь Кремль був побілений, а його даху перефарбовані в червоний колір.

XIX століття[ред. | ред. код]

Вид на нижній посад (базар) і Іванівську вежу Кремля. Василь Верещагін. 1872

Довгий час за Кремлем не було належного догляду. Коли почалася Вітчизняна війна 1812 року, від його стін вирушило Нижегородське ополчення. У цей час кремль не був оборонною спорудою, проте в 1894 році було розпочато реконструкцію Дмитрівській вежі. Автором проекту і керівником реконструкції став архітектор Микола Султанов. Йому було доручено переробити її під художньо-історичний музей. Для цього потрібно було повернути башті її провідне становище в кремлі. Музей був відкритий в 1896 році. Дмитрівська вежа при цьому знову сильно змінилася, придбавши невластивий Нижегородському кремлю вигляд. На верхівці даху був поміщений двоголовий орел — герб Російської імперії. Весь кремль знову був цілком побілений.

Для того, щоб потрапити в кремль, з боку Різдвяної вулиці в 1896 році був побудований фунікулер. З його допомогою відвідувачі піднімалися від Скоби на територію фортеці. Але прожив він відносно недовго. У 1926 році фунікулер закрили, бо була побудована трамвайна лінія вздовж Зеленського з'їзду, що з'єднала собою Різдвяну вулицю і Велику Покровську.

N.Novgorod Chernetsov.JPG
Dmitrievskaya tower 1913.jpg
Governor House in Nizhny Novgorod Kremlin, 1910.jpg
Blagovescenskaya sq. Nizhny Novorod. 1896.jpg
Вид на Нагірну частину і вибілені Кремль Дмитрівська вежа Кремля в 1913 році Губернаторський будинок в Кремлі, 1910 Вид на Нижегородський кремль і Благовіщенську площу

Радянський період[ред. | ред. код]

З приходом до влади більшовиків у Нижегородському кремлі відбулися значні зміни. Він знову був перефарбований в червоний колір, а дахи на баштах стали зеленими. Також з Дмитрівської вежі був знятий двоголовий орел; замість нього нові радянські влади повісили прапор СРСР. Потім сумна доля спіткала територію Кремля: більшовики знесли кафедральний Спасо-Преображенський собор і побудували на його місці Будинок рад. Всі експонати з Художнього музею (Дмитрівській вежі) були вивезені і розподілені в музеях по місту, а деякі і просто знищені, як ознака колишньої влади.

У 1935–1937 роках над Кремлем нависла нова загроза. Влада вирішила розширити Радянську площу. А для цього необхідно було знести частину стіни і 3 вежі кремля: Комору, Дмитрівську і Порохову. За проектом ленінградського інституту «Гипрогор» площа повинна була проходити через кремлівську територію до Будинку Рад. Кремль же сприймався в ті роки як «пам'ятник жадібного феодалізму і царського самодержавства, свідок страшних сторінок кривавого минулого».

Але, що почалася Друга світова війна перешкодила здійсненню цього плану. 22 червня 1941 в Кремлі відбулося засідання Горьковського обкому. На Радянській площі в той день пройшов багатотисячний мітинг, на якому виступив голова ВКП (б) і звернувся до горьковчане із закликом стати на захист Батьківщини від німецько-фашистських загарбників. Пізніше біля стін Кремля зібралася Горьковская дивізія і відправилася на фронт.

Кремль зайняв в той час значне місце в обороні Горького. Під час війни покрівлі Тайницкой, Північної та Часовий веж були розібрані і на верхніх майданчиках встановлено зенітні кулемети. Так фортеця захищала повітряний простір міста від німецько-фашистських Люфтваффе. Нацистські льотчики намагалися бомбити Канавінського міст, але зустрічали кремлівський зенітний вогонь на підльоті до нього.

Після закінчення війни біля стін Кремля, на площі Мініна і Пожарського (перейменована площа Радянська), пройшов грандіозний Парад Перемоги, що завершився великим салютом.

30 січня 1949 випущено розпорядження Ради Міністрів РРФСР про реставрацію Нижегородського кремля. Реставрація, якою керував Святослав Агафонов, тривала до 1981 року: були приведені в порядок всі збережені стіни і башти, на них (крім Дмитрівській) відтворені дерев'яні намети, заново відбудована Борисоглібська вежа, раніше зруйнована зсувом. У наступний час все обмежувалося лише ділянками переобліцованной кладки.

З 1973 року відзначається початок практики передачі приміщень фортеці під комерційні об'єкти (дегустаційний зал в Комори вежі). 8 травня 1975 в Кремлі була урочисто відкрита виставка «горьковчане — фронту», присвячена пам'яті трудових подвигів горьковчан в роки Великої Вітчизняної війни. У 1979 році Горьковський міськвиконком прийняв рішення:

"До 35-річчя Перемоги виставці зброї в Кремлі присвоїти статус меморіалу. Встановити на території меморіалу пам'ятний знак «горьковчане — фронту». "
Meeting of Little Russia soldiers 2.jpg
Gorky City. Nizhny Novgorod Kremlin.jpg
Gorky City. Kladovaya Tower of Nizhny Novgorod Kremlin.jpg
Gorky City. Minin & Pozharsky Square.jpg
Мітинг народів Малоросії біля стін Кремля. 1917 Меморіал «горьковчане - фронту» Комора вежа кремля Площа Мініна і Пожарського

Сучасність[ред. | ред. код]

Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році, реставраційні роботи взагалі припинилися. Близько 2005 стіна Кремля в декількох місцях дала небезпечні тріщини. Крім того, у багатьох місцях цегляна кладка обсипається, покривається мохом і лишайником. З 2005 року в Кремлі поновилися реставраційні роботи. При цьому не все було зроблено на належному рівні. Є приклади інтенсивних переробок, які суттєво спотворили вигляд фортеці.

Використання фортифікації як екскурсійний об'єкта в останні десятиліття також тільки погіршувався. Це є наслідком її нецільового використання та віддачі веж стороннім організаціям. У багатьох нішах кремлівської стіни під виглядом організації «Міста майстрів» були обладнані торгові павільйони для продажу сувенірів. Сувенірні крамниці також знаходяться в проїзді Дмитрівській вежі і в інших найнесподіваніших місцях. У переобладнаних Комори вежі і в нішах близько Дмитрівській вежі діють заклади харчування. Микільська вежа довгий час була центром збору різних неформальних угруповань, внаслідок чого виявилася сильно знівеченої написами і діями вандалів.

У 2012 році було здійснено відтворення Зачатівської вежі, після якого кільце кремлівських стін стало замкнутим. Разом з тим, на території Кремля, на місці археологічних розкопок (які могли бути музеєфіковані) поряд з існуючим Законодавчими зборами Нижегородської області, будується ще одне урядову будівлю.

RR5111-0085R.gif
Nischni Nowgorod Kreml 2 2004-07-09.jpg
Нижегородский кремль - стена между Часовой и Ивановской башнями.jpg
Minin and Pozharsky Square at night.jpg
Нижньогородський кремль (XVI ст.) - Срібна пам'ятна монета Банку Росії Меморіал «горьковчане - фронту» Стіна між Часовий і Іванівської баштами Площа Мініна і Пожарського

Легенди[ред. | ред. код]

Примітна одна з легенд, пов'язана з назвою однієї з веж — коромисла. У 1520 році астраханські татари на чолі з Саїд Гіреєм обложили місто. Татари намагалися хитрістю оволодіти кремлем і вночі підібралися до його стін. А рано вранці одна з нижегородських жінок пішла по воду. Побачивши татар, вона прийняла нерівний бій з ними і забила коромислом 10 з них, поки комусь з них не вдалося вбити її ударом шаблі. Татари задумалися: які ж тут воїни, якщо дівиці у них так відважні. І потихеньку забралися від нижегородських стін.

За іншою легендою, будівництво кремля почалося саме з цієї вежі. Для посилення будови було прийнято закласти жива істота, яке першим прийде на це місце, в основу башти. Прийшла дівчина з відрами на коромислі, що йшла за водою на річку Почайну. Її і зарили разом з відрами і коромислом. Проте, існують і інші легенди щодо назви башти. Такі перекази нерідкі не тільки в Європі, але і в Нижньогородській області. Однак, інше нижегородське переказ свідчить, що будівельники нібито пошкодували дівчину і замість неї зарили бабку («комаха коромисло»), щоб дотримати стародавній звичай.

Архітектура Кремля[ред. | ред. код]

Башти Нижньогородського кремля[ред. | ред. код]

Георгіївська і Борисоглібська башти
Фортечна стіна Нижньогородського кремля

До теперішнього часу збереглися або були відновлені всі 13 веж кремля. Проти годинникової стрілки:

  1. Георгіївська башта — названа по сусідству з посадской Георгіївською церквою. Квадратна 4-х ярусна вежа, до XVII століття — з підйомним мостом.
  2. Борисоглібська башта — названа по імені церкви на честь святих Бориса і Гліба, що стояла нижче кремля, біля берега Волги. До 1622 була заново перебудована. В результаті постійних переміщень ґрунту вежа зруйнувалася, і була остаточно розібрана в 1785 році. У 1966 році були розкопані залишки Борисоглібській вежі, а в 1972 році башта була знову зведена на первісному місці.
  3. Зачатівська (Зачатская) башта — названа по располагавшемуся поруч зачатівська монастирю. Іноді згадується як Жівоносновская вежа (по церкві і монастирю на честь Живоносного джерела) або Біла (за аналогією з сусідньої). Двох'ярусне квадратна башта з воротами. Зруйнована зсувом у XVIII столітті, відновлена в 2012 році[1].
  4. Біла башта — названа по білокам'яної облицюванні нижньої частини зовнішнього фасаду. Пізніша назва XVII–XVIII століття — Симеоновская, по Сімеоновская монастирю знаходився поряд з нею всередині кремля. Кругла 4-х ярусна вежа.
  5. Івановська башта — по сусідству з посадской церквою Іоанна Предтечі.
  6. Годинна башта — за встановленими на ній в XVI столітті годинах.
  7. Північна башта — по своєму північному положенню щодо інших кремлівських веж, також була відома, як Іллінська через перебування навпроти посадской церкви Іллі Пророка в Започаінье.
  8. Тайницька башта — по «таємному ходу» в стіні біля неї до річки Почайни. Іменувалася також Мироносицькій — по церкви Дружин-Мироносиць на іншій стороні Почаінского яру, — і На Зелене — в яру під вежею був «зелейний двір» — пороховий завод з водяному млині, також Почаінской.
  9. Коромислова башта — по нібито похованої під нею легендарної дівчини з коромислом.
  10. Микільська башта — по сусідству з посадской церквою Миколи Чудотворця. У вежу веде пішохідний міст над Зеленським з'їздом, побудований в 1980-і рр.
  11. Комора башта — служила складським місцем. Також називалася Круглої, Цейхгаузной (цейхгауз — нім. Військова комора) і Олексіївської — поряд знаходилася Олексіївська церква.
  12. Дмитрівська башта — названа по імені великого князя нижегородського Дмитра Костянтиновича. За іншою версією, назва пов'язана з церквою в ім'я святого великомученика Димитрія Солунського, побудованої князем Дмитром перед баштою в 1378 році. Вперше згадується в 1372–1374 роках, зважаючи найстарішою вежею, але сучасний вигляд отримала в 1895 при пристосуванні під Художній музей (нині в ній розташований виставковий зал). На ній встановлений герб міста та надбрамна ікона канонізованого засновника міста, князя Юрія Всеволодовича.
  13. Порохова башта — використовувалася для зберігання пороху та інших боєприпасів. Пізніші назви — Спаська (перебувала поруч зі Спасо-Преображенським собором) і Стрілецька (поруч зі стрілецької слободою). Кругла 4-х ярусна вежа. Фронтальних бійниць у нижніх ярусах немає, тобто вежа відіграє роль капоніра для ведення подошвенного вогню уздовж прилеглих фортечних стін.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]