Нижня Тунгуска

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нижня Тунгуска
Severnaya River (tributary of Nizhnyaya Tunguska).jpg
Нижня Тунгуска 2008 рік
Нижня Тунгуска на схемі басейну Єнісею
Нижня Тунгуска на схемі басейну Єнісею
Витік Середньосибірське плоскогір'я
Координати витоку 58°02′42″ пн. ш. 105°40′39″ сх. д. / 58.04500° пн. ш. 105.67750° сх. д. / 58.04500; 105.67750570
Гирло Єнісей
Координати гирла 65°47′00″ пн. ш. 87°57′20″ сх. д. / 65.78333° пн. ш. 87.95556° сх. д. / 65.78333; 87.95556
Країни басейну Росія Росія
Довжина 2 989 км
Висота витоку 570 м
Середньорічний стік 3 680 м3/сек
Площа басейну 473 000 км²
Категорія у Вікісховищі Нижня Тунгуска

Ни́жня Тунгу́ска — річка в Росії, в Іркутській області і Красноярському краю, права притока річки Єнісей.

  • Довжина 2 989 км,
  • Сточище 473 000 км².
  • Середня витрата в гирлі 3 680 м3/сек, найбільший за 125 км від гирла 74 000 м3/сек.

Географія[ред.ред. код]

Бере початок на півдні Середньосибірського плоскогір'я, на схід від Ангарського кряжу. У верхній течії (до гирла річки Ілімпея) протікає в широкій долині; у річищі багато перекочувань. У нижній течії (впродовж 1 300 км) часто зустрічаються озеровидні розширення (до 20—25 км). При перетині трапів місцями: тече в ущелинах (ширина менше 200 м) з прямовисними берегами (заввишки 100–200 м), утворює пороги і довгі кам'яні мілини: (корги) заввишки 8—10 м. Нижче порогів глибини до 60—100 м, водоверті. Середні глибини річки 4—6 м, на перекочуваннях 2,5—3 м.

Найбільші пороги: Ждановський, Вівинський, Учамінський і Великий. Швидкість на порогах до 5 м/сек. Живлення переважне снігове. Повінь у верхів'ях в травні — червні, в низовинах у травні — липні. Взимку глибока межень (стік менше 1% від річного). Замерзає в жовтні, іноді на початку листопада, скресає в травні. Льодохід продовжується від 4—5 до 9—11 діб; у звуженнях утворюються могутні затори, і рівень піднімається на 20—35 м.

У річищі — Тунгуський вугільний басейн

Гідрологія[ред.ред. код]

Схема басейну річки Нижня Тунгуска

За річним стоком Нижня Тунгуска займає одинадцяте місце серед всіх річок Росії. Середньорічна витрата води у гирлі становить 3 680 м³/с, що відповідає річному стоку 116 км³ на рік.[1] Мінімальна витрата за останні 50 років у районі гідрографічного пункту «Великий поріг», спостерігалася у 1967 і становила 2 861 м³/с, максимальна — 4 690 м³/с у 1974, відповідно, для гирла річки ~ 3 093 м³/с і ~ 5 070 м³/с . Живлення річки відбувається за рахунок танення снігу та літніх дощів. У зимовий час річка маловодна, так як її басейн розташований в області вічної мерзлоти і вона отримує дуже мізерне ґрунтове живлення. За спостереженнями протягом 52 років, мінімальний середньомісячний потік становив 27,8 м³/с у березні 1969 року — це була незвично суха зима — у той час як максимальна витрата води протягом місяця доходила до 31,5 тис. м³/с (червень 1959).[2]

Нижче наводиться діаграма середньої водності Нижньої Тунгуски в м³/с по місяцях, отримана на підставі 52 років спостережень з контрольно-вимірювальної станції «Великий Поріг».[2]

На час весняно-літнього паводка припадає 73% річного стоку річки.[3] Амплітуда коливання рівня води дуже велика і є найбільшою із основних річок Росії. У звужених місцях спостерігаються потужні затори льоду, при яких рівень піднімається на 30-35 м вище меженю. Весняний льодохід на Нижній Тунгусці протікає бурхливо; сліди його дії на узбережжі видно по відполірованих скелях, вирваних із корінням деревах.[1] В окремі дні весняний паводок сягає 74-112 тис. м³/с і забезпечує до 50-70% паводкового обсягу води в нижній частині Єнісею.[4][5]

Притоки[ред.ред. код]

Основною притокою Нижньої Тунгуски є річка Кочечум довжиною 733 км, із середньорічною витратою води у гирлі 600 м³/с і площею басейну близько 96,4 тис. км².[6]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б А. А. Соколов Глава 23. Восточная Сибирь // Гидрография СССР. — 1954. (рос.)
  2. а б Nizhnyaya Tunguska at Fakt'Bolshoy Porog, UNESCO: Water resources (англ.)
  3. НИ́ЖНЯЯ ТУНГУ́СКА, Яндекс: Словарь современных географических названий (рос.)
  4. Нижняя Тунгуска / Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  5. ОВОС Эвенкийского гидроузла на реке Нижняя Тунгуска, ОАО «Ленгидропроект» (рос.)
  6. Плато Путорана, Студенческий туристский клуб «Фортис» (рос.)

Джерела[ред.ред. код]


Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.