Никанор (Юхим'юк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Никанор (Юхим'юк)
Архієпископ Кам'янець-Подільський і Городоцький
22.06.1993 — 04.04.1997
Попередник: Питирим (Старинський)
Наступник: Феодор (Гаюн)
Єпископ Сумський і Охтирський
06.07.1989 — 22.06.1993
Попередник: Антоній (Вакарік) (в / в)
Наступник: Варфоломій (Ващук)
 
Ім'я при народженні: Микола Іванович Юхимюк
Народження: 28 серпня 1935(1935-08-28)
село Пашева
Смерть: 4 квітня 1997(1997-04-04) (61 рік)
м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

Архієпископ Никанор (в миру Микола Іванович Юхим'юк; нар.28 серпня 1935, село Пашева (нині Демидівський район, Рівненська область) — пом.4 квітня 1997, Кам'янець-Подільський, Хмельницька область) — єпископ Російської православної церкви та невизнаної Православної Церкви Чеських земель і Словаччини. Мав титул архієпископа Кам'янець-Подільського і Городоцького.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 серпня 1935 року в селі Пашева на території Речі Посполитої (нині Демидівський район Рівненської області) в сім'ї селянина.

З 1952 року після закінчення середньої школи працював у Луцьку на заводі.

У 1954—1957 роки служив в Радянській Армії.

У 1957 році вступив у Волинську духовну семінарію, яку закінчив в 1961 році.

Священнослужитель[ред. | ред. код]

У 1963 році після закінчення першого курсу Московської духовної академії єпископом Волинським і Рівненським Мефодієм (Мензаком) висвячений у сан диякона та перейшов на заочне відділення.

19 липня 1965 єпископом Чернівецьким і Буковинським Мефодієм висвячений на пресвітера до Іоанно-Зластоустовскому храму в селі Мигово Вижницького району Чернівецької області .

2 лютого 1967 року в Свято-Троїцької Лаври пострижений в чернецтво з ім'ям Никанор в честь апостола Никанора від сімдесяти .

У тому ж році призначений настоятелем Свято-Миколаївського храму в селищі Путила Чернівецької області, в 1968 році — настоятелем Вознесенського храму в селі Лужани Кіцманського району Чернівецької області.

У 1969 році закінчив Московську духовну академію. За твір по кафедрі літургіки «Історія освячення світу і чини миропомазання на Русі» удостоєний ступеня кандидата богослов'я.

У 1969 році єпископом Чернівецьким і Буковинським Феодосієм (Процюком) призначений настоятелем Свято-Миколаївського кафедрального собору в Чернівцях.

У 1970 році удостоєний сану ігумена. У 1975 році нагороджений палицею, в 1979 році — хрестом з прикрасами.

Єпископ Подольський[ред. | ред. код]

16 листопада 1979 року постановою Священного Синоду Російської православної церкви ігумену Никанору визначено бути єпископом Подільським, вікарієм Московської єпархії.

25 листопада 1979 возведений у сан архімандрита.

29 листопада 1979 року в Троїце-Сергієвій Лаврі відбулося його наречення в єпископа Подільського.

30 листопада 1979 року в Трапезному храмі Лаври хіротонізований на єпископа Подільського. Хіротонію здійснювали Патріарх Пімен, Блаженніший митрополит Дорофей (Філіп), митрополит Одеський і Херсонський Сергій (Петров), єпископ Чернівецький і Буковинський Варлаам (Іллющенко) і єпископ Солнєчногорський Іліан (Востряков).

Неканонічне служіння в Чехословаччині[ред. | ред. код]

Після хіротонії направлений на прохання неканонічного Блаженнішого митрополита Дорофея в юрисдикцію неканонічної Чехословацької православної Церкви .

З 1980 по 1982 рік — неканонічний єпископ Михалівський.

З 1982 року — неканонічний єпископ Оломоуцький і Брненський.

Оломоуцька кафедра на той момент була вакантна понад двадцять років, так як влада перешкоджала призначенням неканонічного архієрея. Як зазначає його наступник на Оломоцькій кафедрі Христофор (Пулец): «Він відновив цю єпархію. Він зумів домогтися того, що з єпархіального будинку жителі були розселені в інші будівлі, і створив гарні умови для архієрейського служіння. Коли я приїхав на кафедру, то була навіть квартира. А раніше квартири не було, і владика Никанор перший час жив у готелі. Він дуже постраждав за Православ'я. У той час в Оломоуці перебував великий контингент радянських військ, серед яких було багато віруючих. Але були й такі, що не були хрещені. І він почав хрестити солдатів і офіцерів. Цим зацікавилося КДБ, і його змусили піти».[1]

З 1987 року — на спокої.

Служіння в Україні[ред. | ред. код]

6 липня 1989 року Священний Синод РПЦ визначив: єпископа Никанора (Юхим'юка), який перебував з 16 листопада 1979 року в юрисдикції неканонічної Православної Чеської Церкви і отримав 29 листопада 1987 року від неканонічного митрополита Празького і всієї Чехословаччини Дорофея відпускну грамоту, прийняти в юрисдикцію Російської православної церкви і призначити єпископом Сумським і Охтирським РПЦ.

З 22 червня 1993 року — архієпископ Кам'янець-Подільський і Городоцький РПЦ.

Помер 4 квітня 1997 року у місті Кам'янець-Подільський Хмельницької області. Похований на батьківщині в селі Пашева Демидівського району Рівненської області.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. журнал «Встреча»[недоступне посилання з квітень 2019], 2002, 1 (15), стр. 35

Посилання[ред. | ред. код]