Никифор (Лосовський)
| Никифор (Лосовський) Nicefor Łosowski | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1637 — 1651 | ||
| Церква: | Українська греко-католицька церква | |
| Попередник: | Єронім Почаповський | |
| Наступник: | Прокіп Хмельовський | |
| ||
| 1643 — 1651 | ||
| Альма-матер: | Грецька Колегія св. Атанасія у Римі | |
| Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ 
| |
| Народження: | 1603 | |
| Смерть: | 1651 | |
| Священство: | до 1626 | |
| Єп. хіротонія: | 1637 | |
Ники́фор Лосо́вський гербу Прус III (пол. Nicefor Łosowski herbu Prus III; 1603 — 1651) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 1637 року — адміністратор Луцько-Острозької єпархії, а з 1643 року ще й коад'ютор Полоцької архиєпархії.
У 23-річному віці вступив до Грецької Колегії св. Атанасія у Римі, де навчався впродовж 1626–1633 років. Відомо, що ще до початку навчання від був висвячений на священника.[1] Про Никифора Лосовського згадано під час першого римського процесу у справі беатифікації св. Йосафата Кунцевича. Перше засідання відбувалось у Римі впродовж 6–10 листопада 1629 року. Одним зі свідків процесу був римський студент священник Никифор Лосовський. У документах процесу сказано, що він жив з Йосафатом у монастирі впродовж багатьох років.[2] І саме завдяки впливу св. Йосафата вступив до василіянського монастиря. Окрім того, під час цього процесу о. Никифор склав свідчення про митрополита Йосифа Рутського як про людину «святу і гідну великої довіри»[3].
- ↑ Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 282.
- ↑ Соловій М., Великий А. Йосафат Кунцевич: його життя і доба. — Торонто, 1967. — С. 169.
- ↑ Великий А. З Літопису Християнської України[недоступне посилання з липня 2019]