Никифор II Фока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Никифор II Фока
Nikiphoros Phokas.jpg
Народився 912[1][2][3]
Каппадокія, Візантійська імперія[4][5][6]
Помер грудень 969[3]
Константинополь, Візантійська імперія[7][8][9]
·обезголовлювання
Поховання Церква Дванадцяти апостолів
Громадянство
(підданство)
Byzantine imperial flag, 14th century, square.svg Візантійська імперія
Діяльність солдат[10][11]
Учасник Q9389462?
Посада Візантійський імператор
Рід Македонська династія
Батько Бард Фока Старший
Родичі Василій II Болгаробійця
Брати, сестри  • Лев Фока Молодший
У шлюбі з Феофана[d]

Никифор ІІ Фока (гр. Νικηφόρος Β΄ Φωκάς) (бл. 912 - 11 грудня 969)  — візантійський імператор (963-969).

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі знатного роду Фок. Висунувся як полководець у війнах з арабами, з 954 - головнокомандувач. В 961 відвоював у арабів острів Крит, після чого кіпріоти повернулися на свою батьківщину. Вступив на престол внаслідок повстання малоазійської військової знаті. Внутрішню політику проводив в інтересах світських феодалів.

Своєю новелою (законом), виданою у 964, заборонив заснування нових монастирів і обмежив зростання церковного землеволодіння. В 967 скасував право селян-общинників і стратіотів (служилі люди) на першочергову купівлю землі у великих землевласників (дінатів). Вів успішні війни з арабами, відвоював у них Кілікію і Кіпр (965) та Пн. Сирію з Антіохією (969).

У 966 вирішив перестати платити данину болгарам за угодою 927 року, і став вимагати, щоб болгари не пропускали мадярів через Дунай грабувати візантійські провінції. Болгарський цар Петро на це заявив, що з мадярами у нього мир, який він не може порушувати. Це призвело до війни проти Болгарії. Намагаючись використати в своїх завойовницьких походах проти болгар збройні сили Київської держави, закликав на допомогу князя Святослава Ігоровича. Фока відправив Калокіра у Київ і дав йому з собою 15 кентинаріїв золота, щоб умовити Русь зробити набіг на Болгарію і примусити її погодитись на візантійські вимоги. В Києві на цю пропозицію погодились відразу, бо Святослав тільки повернувся з походу на в'ятичів.

Однак Святослав, зайнявши в 968 частину Болгарії, виступив проти Візантії. Як тільки Фока дізнався про це, відразу ж наказав встановити на кріпосних стінах столиці метальні машини, перегородити вхід у гавань ланцюгом. У війську Святослава були угорці і правобережні печеніги, тому імператор підбурив лівобережних печенігів напасти на Київ і цим примусив Святослава та його київську дружину повернутись у Придніпров'я. Одночасно греки запропонували болгарським царівнам шлюб з синами покійного імператора Романа. Грецькі посли пообіцяли болгарським вельможам допомогу у вигнанні Святослава.

Убитий під час заколоту Іоанна Цимісхія.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — невідома (з Куркуасів або Склірів)

діти:

  • Барда (пом. до 963)

2. Дружина — Феофана

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]