Никифор II Фока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Никифор II Фока
Nikiphoros Phokas.jpg
Народився 912[1][2][3]
Каппадокія, Візантійська імперія[4][5][6]
Помер грудень 969[3]
Константинополь, Візантійська імперія[7][8][9]
·обезголовлювання
Поховання
Громадянство
(підданство)
Byzantine imperial flag, 14th century, square.svg Візантійська імперія
Діяльність солдат
Учасник Q9389462?
Посада Візантійський імператор
Рід Македонська династія
Батько Бард Фока Старший
Родичі Василій II Болгаробійця
Брати, сестри  • Лев Фока Молодший
У шлюбі з Феофана

Никифор ІІ Фока (гр. Νικηφόρος Β΄ Φωκάς) (бл. 912 - 11 грудня 969)  — візантійський імператор (963-969).

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі знатного роду Фок. Висунувся як полководець у війнах з арабами, з 954 - головнокомандувач. В 961 відвоював у арабів острів Крит, після чого кіпріоти повернулися на свою батьківщину. Вступив на престол внаслідок повстання малоазійської військової знаті. Внутрішню політику проводив в інтересах світських феодалів.

Своєю новелою (законом), виданою у 964, заборонив заснування нових монастирів і обмежив зростання церковного землеволодіння. В 967 скасував право селян-общинників і стратіотів (служилі люди) на першочергову купівлю землі у великих землевласників (дінатів). Вів успішні війни з арабами, відвоював у них Кілікію і Кіпр (965) та Пн. Сирію з Антіохією (969).

У 966 вирішив перестати платити данину болгарам за угодою 927 року, і став вимагати, щоб болгари не пропускали мадярів через Дунай грабувати візантійські провінції. Болгарський цар Петро на це заявив, що з мадярами у нього мир, який він не може порушувати. Це призвело до війни проти Болгарії. Намагаючись використати в своїх завойовницьких походах проти болгар збройні сили Київської держави, закликав на допомогу князя Святослава Ігоровича. Фока відправив Калокіра у Київ і дав йому з собою 15 кентинаріїв золота, щоб умовити Русь зробити набіг на Болгарію і примусити її погодитись на візантійські вимоги. В Києві на цю пропозицію погодились відразу, бо Святослав тільки повернувся з походу на в'ятичів.

Однак Святослав, зайнявши в 968 частину Болгарії, виступив проти Візантії. Як тільки Фока дізнався про це, відразу ж наказав встановити на кріпосних стінах столиці метальні машини, перегородити вхід у гавань ланцюгом. У війську Святослава були угорці і правобережні печеніги, тому імператор підбурив лівобережних печенігів напасти на Київ і цим примусив Святослава та його київську дружину повернутись у Придніпров'я. Одночасно греки запропонували болгарським царівнам шлюб з синами покійного імператора Романа. Грецькі посли пообіцяли болгарським вельможам допомогу у вигнанні Святослава.

Убитий під час заколоту Іоанна Цимісхія.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — невідома (з Куркуасів або Склірів)

діти:

  • Барда (пом. до 963)

2. Дружина — Феофана

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]