Никифор II Фока
| Никифор II Фока | |
|---|---|
![]() | |
| Народився | 912[2][1] Каппадокія, Східна Римська імперія[3][4][5] |
| Помер | грудень 969[1] Константинополь, Східна Римська імперія[6][7] ·обезголовлення |
| Поховання | Церква Дванадцяти апостолів |
| Країна | Східна Римська імперія |
| Діяльність | військовослужбовець, солдат |
| Знання мов | давньогрецька[8] |
| Учасник | Byzantine reconquest of Creted і Siege of Aleppod |
| Посада | Візантійський імператор |
| Рід | Phokasd |
| Батько | Бард Фока Старший[9] |
| Родичі | Василій II Болгаробійця і Theodore Parsakoutenosd |
| Брати, сестри | Лев Фока Молодший |
| У шлюбі з | Феофана |
Никифор II Фока (грец. Νικηφόρος Β΄ Φωκάς) (близько 912 — 11 грудня 969) — візантійський імператор (963—969).
Походив зі знатного роду Фок. Висунувся як полководець у війнах з арабами, з 954 року — головнокомандувач.
У 961 році відвоював у арабів острів Крит, після чого кіпріоти повернулися на свою батьківщину. Вступив на престол внаслідок повстання малоазійської військової знаті та за підтримки імператриці Феофано — за деякими версіями на той час вже була його коханкою (можливо навіть з часів, коли був живий її попередній чоловік, Роман II).
Одним із перших своїх розпоряджень він наказав Феофано переселитися до віддаленого від центру столиці Влахернського палацу, проте вже невдовзі не лише повернув вдовицю до свого обійстя, а й одружився з нею. Це в свою чергу призвело до конфлікту з патріархом, який був категорично проти шлюбу, адже Никифор був хресним батьком дітей Феофано[10].
Внутрішню політику проводив в інтересах світських феодалів. Своєю новелою (законом), виданою у 964 році, заборонив заснування нових монастирів і обмежив зростання церковного землеволодіння. У 967 році скасував право селян-общинників і стратіотів (служилі люди) на першочергову купівлю землі у великих землевласників (дінатів). Вів успішні війни з арабами, відвоював у них Кілікію і Кіпр (965) та Пн. Сирію з Антіохією (969).
У 966 році вирішив перестати платити данину болгарам за угодою 927 року, і став вимагати, щоб болгари не пропускали мадярів через Дунай грабувати візантійські провінції. Болгарський цар Петро на це заявив, що з мадярами у нього мир, який він не може порушувати. Це призвело до війни проти Болгарії. Намагаючись використати в своїх завойовницьких походах проти болгар збройні сили Київської держави, закликав на допомогу князя Святослава Ігоровича. Фока відправив Калокіра у Київ і дав йому з собою 15 кентинаріїв золота, щоб умовити Русь зробити набіг на Болгарію і примусити її погодитись на візантійські вимоги. У Києві на цю пропозицію погодились відразу, бо Святослав тільки повернувся з походу на в'ятичів.
Однак Святослав, зайнявши в 968 році частину Болгарії, виступив проти Візантії. Як тільки Фока дізнався про це, відразу ж наказав встановити на фортечних стінах столиці метальні машини, перегородити вхід у гавань ланцюгом. У війську Святослава були угорці та правобережні печеніги, тому імператор підбурив лівобережних печенігів напасти на Київ і цим примусив Святослава та його київську дружину повернутись у Придніпров'я. Одночасно візантійці запропонували болгарським царівнам шлюб з синами покійного імператора Романа і пообіцяли болгарським вельможам допомогу у вигнанні Святослава.
Тим часом погіршилися стосунки Фоки з імператрицею, в якої з'явився коханець — небіж Фоки Іоанн Цимісхій. В 969 році против володаря була організована змова — при цьому вбивць напередодні запланованого замаху в своїх покоях сховала Феофано. Коли змовники увірвалися до приміщення, імператорське ліжко виявилося порожнім. Проте слуга підказав їм, що Никифор просто влігся на підлозі. Знайденого володаря почали бити і знущатися над ним, поки Іоанн не вбив дядька ударом меча[11].
- ↑ а б в Ahrweiler H. Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ C. W. C. Oman - Byzantine Empire
- ↑ http://www.britannica.com/EBchecked/topic/413989/Nicephorus-II-Phocas
- ↑ http://homepages.rootsweb.ancestry.com/~cousin/html/p325.htm
- ↑ http://asiaminor.ehw.gr/forms/fLemmaBodyExtended.aspx?lemmaID=8634
- ↑ http://www.forumancientcoins.com/gallery/thumbnails.php?album=3894
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Олексій Мустафін. Отрута, хіть та влада. Femme fatale імперії ромеїв. Історична правда. 2025-12-11.
- ↑ Олексій Мустафін. Отрута, хіть та влада. Femme fatale імперії ромеїв. Історична правда. 2025-12-11.
Святий у Православ'ї. День Пам'яті — 11 грудня.
1. Дружина — невідома (з Куркуасів або Склірів)
діти:
- Барда (пом. до 963)
2. Дружина — Феофана
- Ю. А. Мицик. Никифор II Фока [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Никифор Фока // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1139. — 1000 екз.
| Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
