Микола Дeнков

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Николай Денков)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Дeнков
болг. Николай Денков Денков
Микола Дeнков
Микола Дeнков
Прем'єр-міністр Болгарії
6 червня 2023 — 9 квітня 2024
Президент Румен Радев
Попередник Гилиб Донев (в. о.)
Наступник Дмитро Главчев (в. о.)
Міністр освіти та науки
12 травня 2021 — 2 серпня 2022
Прем'єр-міністр Стефан Янев (в. о.)
Кирил Петков
Попередник Красимир Валчев
Наступник Сашо Пенов
27 січня 2017 — 4 травня 2017
Прем'єр-міністр Огнян Герджиков (в. о.)
Попередник Тодор Танев
Наступник Красимир Валчев

Народився 3 вересня 1962(1962-09-03)[1] (61 рік)
Стара Загора, Болгарія
Відомий як фізико-хімік, викладач університету, політик, хімік
Місце роботи Софійський університет Святого Климента Охридського і Faculty of Chemistry and Pharmacy, Sofia Universityd[2]
Країна Болгарія
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Політична партія Продовжуємо зміни
Нагороди
Order of Saints Cyril and Methodius

Микола Денькович Дeнков (болг. Николай Денков Денков; нар. 3 вересня 1962, Стара Загора, Народна Республіка Болгарія[3]) — болгарський фізико-хімік, академік та політик, прем'єр-міністр Болгарії з 6 червня 2023 до 9 квітня 2024 року. Колишній виконувач обов'язків міністра (2017, 2021) та міністр (2021—2022) освіти та науки. Академік Болгарської академії наук, постійний член Європейської академії та професор Софійського університету.

Освіта[ред. | ред. код]

1980 року закінчив Національну середню природничо-математичну школу в Софії. У 1987 році закінчив магістратуру хіміко-фармацевтичного факультету Софійського університету, здобув ступінь магістра наук із хімії[4][3].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

1993 року здобув ступінь доктора філософії, 2007 — доктора наук, 2008 року став професором з фізичної хімії на факультеті хімічної та фармацевтичної інженерії (DCE) факультету хімії та фармації Софійського університету. Працював заступником декана з навчання в магістратурі хімічного факультету університету (2004—2008) та завідувачем кафедри інженерної хімії природничого факультету (2008—2015)[3][5].

Працював запрошеним дослідником у Японському науковому фонді (JRDC) та Уппсальському університеті, Швеція, старшим науковим співробітником та провідним науковцем у наукових інститутах приватних компаній Rhône-Poulenc[en], Франція, та Unilever, США, відповідно. Був запрошеним професором у Вищій школі промислової фізики та хімії ESPCI-Париж та в Лілльському університеті (Франція)[6][3].

Академік Болгарської академії наук з 2021 року та постійний член Європейської академії з 2019 року. Член експертної групи «Фізичні науки» Європейського космічного агентства. Очолює лабораторію «Активні рецептури та матеріали» на хіміко-фармацевтичному факультеті Софійського університету з 2017 року[6][5].

Опублікував 175 статей, дві з яких у науковому журналі Nature та одна в Nature Communications[7].

Керував понад 45 міжнародними проєктами, фінансованими іноземними компаніями, серед яких Unilever, BASF, Saint Gobain, PepsiCo, Wacker, Dow Corning[en], Rhodia[en], Heineken[6]. Має 12 патентів, з них 6 міжнародні (ВОІВ, США, Європа) та 4 іноземні[8].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

У 2012 та 2013 роках, як член робочих груп при Раді Міністрів та Міністерстві освіти і науки, брав участь у розробці концепції оперативної програми «Наука та освіта для інтелектуального зростання» та в обговореннях «Угоди про партнерство» на 2013—2020 рр. між Болгарією та Європейською комісією[9].

З 12 серпня 2014 до 5 квітня 2016 року обіймав посаду заступника міністра освіти й науки[10]. На цій посаді відповідав за вищу освіту та європейські структурні фонди, включно з впровадженням операційної програми «Наука та освіта для інтелектуального зростання» (OPNOIR)[7].

З 27 січня до 4 травня 2017 року виконував обов'язки міністра освіти та науки Болгарії в службовому уряді Огняна Герджикова[11].

11 травня 2021 року виконував обов'язки міністра освіти й науки в обох службових кабінетах Стефана Янева[12][13]. Після перемоги на парламентських виборах у вересні 2021 року партії «Продовжуємо зміни», яка стала найбільшою фракцією у парламенті і змогла сформувати уряд самостійно, 11 грудня 2021 року обійняв посаду міністра освіти та науки в уряді Кирила Петкова[14].

На дострокових виборах у жовтні 2022 року жодна з партій не змогла отримати більшості. Кандидат від партії ГЕРБ, яка здобула перше місце за кількістю голосів на виборах, нейрохірург Микола Габровський не зміг забезпечити більшість для затвердження уряду в парламенті[15]. Другий мандат отримав Денков як кандидат від другої партії за кількістю голосів, але теж не зміг зібрати необхідної підтримки в парламенті[16]. Після третьої невдалої спроби формування уряду Комуністичною партією Болгарії знову оголосили позачергові вибори[17].

У жовтні 2022 року обраний членом Народних зборів від 30-го виборчого округу — Шумен[18]. Переобраний 2023 року[19].

У травні 2023 року, після чотирьох дострокових виборів, дві найбільші сили у парламенті за результатами виборів, що відбулись у квітні, — блок ГЄРБ-СДС та група «Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія» домовились про формування уряду на ротаційній основі. Відповідно до угоди, перші 9 місяців уряд очолюватиме Денков, тоді як представниця ГЄРБ Марія Габрієл обійме посаду віцепрем'єр-міністра та міністра закордонних справ, а на наступні 9 місяців вони поміняються місцями[20]. Парламент схвалив ротаційний уряд 131 голосом проти 69; для обрання уряду була необхідна мінімальна більшість у 121 голос[21][22].

Нагороди[ред. | ред. код]

Удостоєний низки нагород, зокрема вищої національної премії «Піфагор» Міністерства освіти і науки (2010), Почесного знака із синьою стрічкою Софійського університету (2013) та щорічної премії «Солвей» Європейського товариства колоїдів та інтерфейсів за високі наукові досягнення (2019)[23][8].

Приватне життя[ред. | ред. код]

Одружений, має двох дітей. Володіє англійською та російською мовами[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Strazha.bg
  2. ORCID Public Data File 2020 — 2020. — doi:10.23640/07243.13066970.V1
  3. а б в г Prof. Nikolai D. Denkov, Ph.D., D.Sc., Fellow of the Bulgarian Academy of Sciences Head of the Laboratory for Active Formulations and Materials. Софійський університет Святого Климента Охридського (англійською) . Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 6 червня 2023.
  4. а б Николай Денков - служебен министър на образованието и науката. Президент Болгарії (болгарською) . 25 січня 2017. Процитовано 6 червня 2023.
  5. а б Избират кабинета „Петков”, новите министри поемат властта. bgnes.bg (болгарською) . 12 грудня 2021. Процитовано 6 червня 2023.
  6. а б в БИОГРАФИЯ. Уряд Болгарії (болгарською) . Архів оригіналу за 6 червня 2023. Процитовано 6 червня 2023.
  7. а б Кой е проф. Николай Денков - служебният министър на образованието и науката. Dnevnik (болгарською) . 11 травня 2021. Процитовано 6 червня 2023.
  8. а б Министър. Міністерство освіти й науки Болгарії (болгарською) . Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 6 червня 2023.
  9. Кой е Николай Денков - служебен министър на образованието и науката. blitz.bg (болгарською) . 25 січня 2023. Процитовано 6 червня 2023.
  10. Кой кой е в новия кабинет "Денков-Габриел"?. bTV Новините (болгарською) . 6 червня 2023.
  11. 19 министри: Кой кой е в служебния кабинет. bTV Новините (болгарською) . 25 січня 2017. Процитовано 6 червня 2023.
  12. Президентът Радев обяви служебното правителство - вижте кои са министрите. BNT News (болгарською) . 11 травня 2021. Процитовано 7 червня 2023.
  13. Това са министрите в новия служебен кабинет. Deutsche Welle (болгарською) . 16 вересня 2021. Процитовано 7 червня 2023.
  14. Кой кой е в кабинета „Петков“. bTV Новините (болгарською) . 11 грудня 2021. Процитовано 7 червня 2023.
  15. Парламентът отхвърли кабинета на проф. Габровски. Deutsche Welle (болгарською) . 14 грудня 2022. Процитовано 7 червня 2023.
  16. Без разисквания. Опитът за кабинет на "Продължаваме промяната" беше неуспешен. Свободна Европа (болгарською) . 6 січня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
  17. Болгарія втретє не змогла сформувати уряд, у країні пройдуть нові парламентські вибори. Радіо Свобода (англійською) . 21 січня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  18. Ето кои са депутатите в 48-ото Народно събрание (СПИСЪК). bTV Новините (болгарською) . 7 жовтня 2022. Процитовано 8 червня 2023.
  19. Нещо ново, нещо старо: кои влизат в 49-ия парламент. Dnevnik (болгарською) . 4 квітня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  20. У Болгарії домовилися про склад уряду після чотирьох дострокових виборів. Європейська правда (українською) . 22 травня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
  21. У Болгарії затвердили ротаційний уряд на наступні дев’ять місяців. Європейська правда (українською) . 6 червня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
  22. Future Bulgarian government to work on Eurozone, Schengen admission, Ukraine aid. Euractiv (англійською) . 6 червня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
  23. Кой е акад. Николай Денков - кандидатът за премиер на "Продължаваме Промяната". Vesti.bg (болгарською) . 22 грудня 2022. Процитовано 8 червня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]