Никон Великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Преподобний Никон Великий, ігумен Києво-Печерського монастиря (1078-88)

Ни́кон Вели́кий (Никон Печерський, Никон Тмутороканський, р. н. невід. — 23 березня 1088) — православний святий, преподобний, церковно-політичний діяч Київської Русі, літописець.

Не пізніше 1058 поселився разом з Антонієм Печерським у печері на березі Дніпра. Никон був найпершим пострижеником прп. Антонія і мав сан священика, тому прп. Антоній доручав йому постригати братію в чернецтво. Його авторитет був дуже великий. Історик М. Д. Присєлков навіть висловив гіпотезу, згідно з якою під ім'ям Никона в печері переховувався колишній митрополит Київський Іларіон (1051—1054), що прийняв велику схиму.

Прп. Никон постригає в ченці двох знатних вельмож — боярського сина Варлаама і князівського управителя Єфрема. Це викликало гнів князя Ізяслава, який хотів ув'язнити Никона. Преподобний змушений був залишити монастир і у 1061 році піти в далеку Тмуторокань. Там він будує церкву Святої Богородиці й засновує монастир, який сучасники порівнювали з Києво-Печерським.

У 1068 (за іншими даними у 1066 році) повернувся у Києво-Печерський монастир, де користується великою повагою серед братії. Його постриженик, а тепер ігумен, Феодосій, доручав йому, разом із Стефаном, читати з книг проповіді братії. За відсутності Феодосія Никон заступав ігумена.

Під час Київського повстання 1068-69 як прихильник князя Ізяслава Ярославича знову був змушений залишити Київ і оселитися в Тмуторокані. Після повернення в Київ — ігумен Києво-Печерської Лаври (1078-88). За час ігуменства Никона був прикрашений мозаїкою і розписаний фресками Успенський собор.

Деякі вчені вважають, що він був автором продовження Київського літописного зведення 1037 і літописного Зводу 1073 — одного з джерел «Повісті минулих літ».

На думку ряду дослідників, Никон увів до літопису переказ про поєдинок тмутараканського князя Мстислава Володимировича з касозьким князем Редедею (1022), обробив т. зв. корсунську версію про хрещення князя Володимира Святославича, оповідання про три помсти княгині Ольги древлянам (946) та ін.

Його мощі спочивають у Ближніх печерах. Збереглося зображення прп. Никона в монументальних розписах лаврських храмів.

Пам'ять 11 жовтня і 5 квітня.

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]