Нисківський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нисківський повіт
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Населення: 64.200
Площа: 973 км²
Густота: 66 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: м. Нисько
Мапа повіту
Мапа повіту
Повітова влада

Нисківський повіт (пол. Powiat niżański) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини і Польщі. Центром повіту було м. Нисько. Включений до складу Львівського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

1 квітня 1933 р. 70 га землі передані розпорядженням міністра внутрішніх справ від села Бірки до села Майдан Гольчанський[1].

1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни[2] внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворена ґміна відповідала волості — об'єднувала громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувалась єдиним дуже великим селом.

Нисківський повіт

Станом на 1934 рік:

Ґміни[ред. | ред. код]

Перейменування[ред. | ред. код]

Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінена німецька назва поселення (колонії) Раухерсдорф (нім. Rauchersdorf) на польську Кужина Сьредня (пол. Kurzyna Średnia).[3]

Міста[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

На 01.01.1939 у п'яти селах (Бірки, Дубрівка, Дубровиця, Яротин, Шиперки) повіту попри півтисячолітню політику полонізації проживали ще рештки українського населення Надсяння — з 3 510 жителів було 10 україномовних українців і 800 польськомовних на фоні 2 615 поляків і 85 євреїв[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]