Нобелівські лауреати — вихідці з Білорусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Згідно із заповітом Альфреда Нобеля премії присуджують видатним ученим світу за найважливіші відкриття у фізиці, хімії, фізіології та медицині, літературі. Пізніше до цих галузей додали економіку.

Серед лауреатів Нобелівської премії поки що лише кілька білорусів (як за національністю, так і за громадянством) були удостоєні цієї честі. Це зумовлено, з-поміж іншого, і тим, що Білорусь, як самостійна держава, існує від часу проголошення Декларації про державний суверенітет Білоруської РСР 27 липня 1990 року.

Водночас серед всесвітньо відомих нобелівських лауреатів є вчені, письменники, діячі культури, які народилися, зростали чи жили і працювали в Білорусі[1].

Лауреати[ред. | ред. код]

Від часу заснування Нобелівської премії її лауреатами ставали як білоруси, за громадянством-національністю, так і ті, хто був родом з цих країв[2].

Громадяни Білорусі[ред. | ред. код]

Світлана Олександрівна Алексієвич (біл. Святла́на Алякса́ндраўна Алексіе́віч, *31 травня 1948 року, Станіслав (нині Івано-Франківськ)) — білоруська письменниця та публіцистка. Лауреат багатьох міжнародних літературних премій. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 2015 рік[3][4].

Олесь Біляцький (біл. Алесь Бяляцкі, *25 вересня 1962, Вяртсиля, Сортавальський район, Карелія, РРФСР) — керівник білоруського правозахисного центру «Вясна». Лауреат Нобелівської премії миру за 2022 рік разом з Центром громадянських свобод та «Меморіалом»[5].

За національністю білоруси (або по батьківській лінії)[ред. | ред. код]

Саймон Сміт Кузнець (англ. Simon Smith Kuznets, Кузнець Семен Абрамович; 17 (30) квітня 1901, Пінськ — 8 липня 1985, Кембридж, Массачусетс) — американський економіст єврейського походження, лауреат Нобелівської премії з економіки (1971).

Леонід Віталійович Канторович (19 січня 1912, Санкт-Петербург — 7 квітня 1986, Москва) — радянський економіст. За внесок у теорію оптимального розподілу ресурсів Леоніду Канторовичу та Тьяллінгу Купмансу в 1975 році було присуджено Нобелівську премію. Л. Канторович серед усіх Нобелівських лауреатів — єдиний професійний математик.

Жорес Іванович Алфьоров (біл. Жарэс Алфёраў; *15 березня 1930, Вітебськ — 1 березня 2019 року, Санкт-Петербург, Росія) — радянський та російський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 2000 року за розробку напівпровідникових гетероструктур та створення швидких опто- та мікроелектронних компонент, академік Російської академії наук.

Народилися в Білорусі (але інших національностей)[ред. | ред. код]

Річард Філіпс Фейнман (англ. Richard Phillips Feynman) (11 травня 1918, Нью-Йорк  — 15 лютого 1988, Лос-Анджелес) — американський фізик, один з творців квантової електродинаміки. В 1985 році став лауреатом Нобелівської премії з фізики разом з С. Томонагою і Дж. Швінгером. Батько Річарда з єврейської родини, що жила на території сучасної Білорусі, емігрував до Америки.

Менахем Вульфович Бегін (івр. מנחם בגין ‎‎; 16 серпня 1913 року, Берестя — 9 лютого 1992 року, Тель-Авів) — політичний діяч Ізраїлю, сьомий прем'єр-міністр Ізраїлю від червня 1977 до 1983, лауреат Нобелівської премії миру (1978). Народився в єврейській родині української Берестейщини, яка перебувала в складі Речі Посполитої, а тепер це сучасний Брест у Білорусі.

Шелдон Лі Ґлешоу (англ. Sheldon Lee Glashow, 5 грудня, 1932 року) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії, професор математики і фізики Бостонського університету. Нобелівську премію Ґлешоу отримав у 1979 році разом із Абдусом Саламом та Стівеном Вайнбергом за побудову теорії електрослабкої взаємодії. Родина Шелдона перебралася до Америки із території Білорусі, хоча точних даних де мешкала ця єврейська сім'я невідомо[6].

Шимон Перес (івр. שמעון פרס‎, Шимон Перскі, пол. Szymon Perski; 2 серпня 1923, Вішнево — 28 вересня 2016, Рамат-Ган) — ізраїльський політик, президент Ізраїлю (2007—2014). Двічі обіймав посаду прем'єр-міністра країни, був міністром у 12 урядах і обирався до Кнесету майже безперервно з 1959 року. У 1994 році в Осло отримав Нобелівську премію Миру разом з Ясіром Арафатом]] та Іцхаком Рабіном за внесок у процес примирення між ізраїльтянами та палестинцями. Єврейська родина Перських проживала в невеличкому білоруському містечку, там і народився відомий ізраїльський політик[7].

Іцхак Рабин (1 березня 1922, Єрусалим — 4 листопада 1995, Тель-Авів) — ізраїльський політик, прем'єр-міністр Ізраїлю (1974—1977, 1994—1995). У 1994 році в Осло отримав Нобелівську премію Миру разом з Ясіром Арафатом]] та Шимоном Пересом за внесок у процес примирення між ізраїльтянами та палестинцями. Єврейська родина Рабина була вихідцям и із російської імперії: матір з-під Могилева, а батьківська родина жила у селі Сидоровичі, нині Іванківського району Київської області[8]

Мартін Перл англ. Martin Lewis Perl; (24 червня 1927, Нью-Йорк, США — 30 вересня 2014, Пало-Альто, США) — американський фізик, професор, громадський діяч, лауреат премії Вольфа (1982) за відкриття ряду елементарних частинок, в тому числі кварків, лауреат Нобелівської премії з фізики (половина премії за 1995 «за відкриття тау-лептона»; другу половину премії отримав Фредерік Райнес «за експериментальне виявлення нейтрино»). Єврейська родина Перлів проживала поміж українців Берестейщини в містечку Пружани[9]

Алан Гіґер (англ. Alan J. Heeger, (22 січня 1936, Су-сіті, Айова, США) — американський фізик і хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (2000, спільно з Аланом Макдіармідом і Хідекі Сіракавою). Батьки Алана емігрували з Вітебська до Америки[10]

Тривалий час жили або працювали на теренах сучасної Білорусі[ред. | ред. код]

Пригожин Ілля Романович (25 січня 1917, Москва — 28 травня 2003, Брюссель) — бельгійський хімік російського походження. Відомий своїми роботами з дослідження складних, дисипативних систем, самоорганізації та необоротності, що мали вплив на різні галузі науки поза хімією. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1977 року. Був іноземним членом академії наук України. Дитинство проводив в Могилеві, де закінчив місцеву школу[11].

Наявні протирічливі дані щодо приналежності до білоруської громади чи територій[ред. | ред. код]

Аарон Клуг англ. Sir Aaron Klug (11 серпня 1926 року — 20 листопада 2018, Кембридж) — британський і південноафриканський біохімік. Лауреат Нобелівської премії з хімії (1982) — за розробку методу кристалографічної електронної мікроскопії та прояснення структури біологічно важливих комплексів нуклеїнова кислота - білок». За одними даними Аарон народився у литовському містечку Жялва, а за іншими даними у знаному єврейському містечку, і теперішньому селищі Зельва, що на Гродненщині[12] в єврейській родині Лейзера Клуга і Бейли Клуг (Сілін).

Джером Айзек Фрідман англ. Jerome Isaac Friedman; (28 березня 1930, Чикаго, США) — американський фізик, професор, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1990 році. Премія присуджена за основоположні дослідження, які підтверджують існування кварків («за піонерські дослідження глибоконепружного розсіювання електронів на протонах і пов'язаних нейтронах, істотно важливих для розробки кваркової моделі в фізиці частинок»). За певними даними його батьки родом з Білорусі в часи коли чимало євреїв емігрували до Америки[13]

Фредерік Райнес англ. Frederick Reines, (16 березня 1918, Патерсон, Нью-Джерсі, США — 26 серпня 1998, Орандж, Каліфорнія, США) — американський фізик, професор, лауреат Нобелівської премії з фізики (1995) за відкриття нейтрино. Його батьки — Ізраїль Райнес і Гуссі Коен — емігрували з одного маленького містечка в Російській імперії (одні дослідники вважають що з Пінська, а інші вказують на Білосток) і одружилися вже в Сполучених Штатах[14]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Еммануїл Іоффе, Жанна Мазец. Видавництво «Беларусь». 160 ст., Формат 84x108/32 (130х200 мм), 2000 екз., 2008 р., ISBN 978-9-85010-755-8. «Нобелевские лауреаты с белорусскими корнями». zametkiev.livejournal.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 23. 12. 2015.
  2. За підрахунками доктора історичних наук, професора кафедри політології та права БДПУ ім. М.Танка Еммануїла Іоффе, більше десяти лауреатів Нобелівської премії різних років виросли на білоруській землі або пов'язані з нею міцним фамільним корінням. «Почему среди лауреатов Нобелевской премии разных лет так мало представителей Беларуси?». zametkiev.livejournal.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 23. 12. 2015.
  3. Повідомлення на сайті Нобелівського комітету. 8 жовтня 2015 року. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.
  4. Нобеля з літератури отримала авторка з Білорусі, українка за походженням. Українська правда, 8 жовтня 2015 року. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.
  5. «Нобелівська премія миру — це можливість донести про нашу позицію демократичної України» — Олександра Романцова. Громадське радіо (укр.). Процитовано 11 жовтня 2022.
  6. «Зачараваны кваркамі». «Нашы нобэлеўскія ляўрэаты»; Алесь Герасіменка; 24 сьнежня 2009. generation.by. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 24. 12. 2015.
  7. «Сямён Перскі (такім было імя і прозьвішча Шымона Пэрэса да эміграцыі ў Палестыну) наведваў сваю радзіму — вёску Вішнева ў Валожынскім раёне — чатыры разы. Кажуць, лёгка знайшоў месца, дзе стаяла яго хата і калодзеж, што калісьці выкапаў дзед». «Нашы нобэлеўскія ляўрэаты»; Алесь Герасіменка; 24 сьнежня 2009. generation.by. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 24. 12. 2015.
  8. «Іцхак Рабін нарадзіўся ў Іерусаліме ў сям’і ўкраінскага габрэя Няіма Рубіцова і яго жонкі Розы, якая паходзіць з Магілёва. ». «Нашы нобэлеўскія ляўрэаты»; Алесь Герасіменка; 24 сьнежня 2009. generation.by. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 24. 12. 2015.
  9. «Вы што-небудзь чулі пра Вялікі выбух? А фізык Марцін Льюіс Пэрл, бацькі якога паходзяць з Пружанаў, вельмі нядрэнна ў ім цяміў». «Нашы нобэлеўскія ляўрэаты»; Алесь Герасіменка; 24 сьнежня 2009. generation.by. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 25. 12. 2015..
  10. «Алан Хігер (Віцебск) атрымаў прэмію за адкрыцьцё і разьвіцьцё тэорыі электраправодзячых палімэраў, доўгі час працаваў у Санта-Барбары. Нарадзіўся ён ужо ў ЗША, але бацькі прыехалі зь Віцебску». generation.by. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 25. 12. 2015..
  11. «Яшчэ да пераезду ў Маскву, а пасьля ў Брусэль Ільля Прыгожын пасьпеў скончыць магілёўскую рэальную вучэльню.». generation.by. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 25. 12. 2015..
  12. Аарон Клуг (Зэльва) ужо праз два гады ён разам з бацькам пераехаў у Паўднёвую Афрыку. «Нашы нобэлеўскія ляўрэаты»; Алесь Герасіменка; 24 сьнежня 2009. generation.by. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 24. 12. 2015.
  13. Джэром Айзэк Фрыдман дапамог зьдзейсьніць прарыў у разуменьні матэрыі. «Нашы нобэлеўскія ляўрэаты»; Алесь Герасіменка; 24 сьнежня 2009. generation.by. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 24. 12. 2015.
  14. «Бацькі Фрэдэрыка так ці інакш паходзілі зь беларускіх земляў. Дасьледчыкі яшчэ спрачаюцца, быў іх радзімай Беласток альбо Пінск». «Нашы нобэлеўскія ляўрэаты»; Алесь Герасіменка; 24 сьнежня 2009. generation.by. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 25. 12. 2015..

Джерела[ред. | ред. код]

  • Еммануїл Іоффе, Жанна Мазец. «Нобелевские лауреаты с белорусскими корнями». Видавництво «Беларусь». 160 ст., Формат 84x108/32 (130х200 мм), 2000 екз., 2008 р., ISBN 978-9-85010-755-8