Новаківський Степан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новаківський Степан
Народився 1863(1863)
с. Торки Перемиський повіт, Королівство Галичини та Володимирії
Помер 1936(1936)
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Національність українець
Діяльність соціальний активіст
Відомий завдяки громадсько-політичний діяч
Суспільний стан селянин
Конфесія УГКЦ

Степан Новаківський (1863, с. Торки Перемиський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 1936) — селянин, український громадсько-політичний діяч. Посол до Галицького Сейму у 1895—1901 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Старший брат Новаківського Михайла. Посол до Галицького Сейму у 1895—1901 роках (округ Перемишль, IV сільська курія, як радикал не входив до «Клубу руських послів соймових»[1]). Під час виборів 1895 року на користь кандидатури Новаківського Степана відмовився Іван Франко. 1897 року очолював організований ним селянський виборчий комітет, який висував кандидатуру Івана Франка в окрузі Перемишль — Добромиль — Мостиська. За це був переслідуваний адміністрацією Перемиського повіту, ув'язнювався з мандатом Галицького сейму; завдяки рішенням Перемиського суду був виправданий. Згадував своє депутатство (послівство):
У Львові (1892 року) пробули ми 2 дні; Франко ходив з нами всюди, показував, пояснював. Завів нас до сейму, який саме тоді радив. Велике враження справило на мене, коли я побачив однісінького посла в мужицькому сіряку, — це був посол із Станіславівщини Йосиф Гурик.

Кандидував на виборах до Галицького Сейму у 1901 року, однак програв краєвому адвокатові, докторові Владиславові Чайковському, набравши 34 голоси виборців зі 170[2].

Під час сесій мешкав разом з Остапчуком Дмитром у домі Івана Франка. Цитата: …що для нас було потрібно в сеймі,- чи які промови, чи подання або інтерпеляції,- все те виготовляв нам І. Франко, а ми з тим матеріалом йшли до сейму, як учні до школи.[3]

Неодноразово приймав у себе Івана Франка. 1899 року став співзасновником Української СДП, відтак діячем УСДП.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 111—112.
  2. Wybory z gmin wiejskich // Kurjer Lwowski. — 1901. — № (6 września). — S. 5. (пол.)
  3. а б Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 163.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — 280 с. — ISBN 978-966-457-087-6.
  • Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 162. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.