Нова Забудова
| Нова Забудова Київ | ||||||
 | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 50°25′36″ пн. ш. 30°31′00″ сх. д. / 50.42667° пн. ш. 30.51667° сх. д.Координати: 50°25′36″ пн. ш. 30°31′00″ сх. д. / 50.42667° пн. ш. 30.51667° сх. д. | ||||||
| Країна |
 Україна | |||||
| Адмінодиниця | Київ | |||||
| Головні вулиці | Антоновича, Саксаганського, Велика Васильківська | |||||
| Заклади освіти та культури |
КНЛУ | |||||
| Транспорт | ||||||
| Метрополітен |
 «Либідська» «Олімпійська» «Палац Україна» | |||||
| Зовнішні посилання: | ||||||
| У проєкті OpenStreetMap | ↑421866 ·R (Київ) | |||||
| Карта | ||||||
  Нова Забудова Нова Забудова (Київ) | ||||||
 Нова Забудова у Вікісховищі | ||||||
Нова́ Забудо́ва (рос. Но́вое Строе́ние) — історична місцевість у м. Києві. Виникла в 30—40-х роках XIX століття як земля, виділена для масового переселення жителів з Печерська, викликаного будівництвом Нової Печерської фортеці.
Головні вулиці — Антоновича, Саксаганського, Велика Васильківська, Жилянська, бульвар Тараса Шевченка (розділяв колишні дільниці міста - Старокиївську та Либідську)[1]. Частиною Нової Забудови була місцевість Паньківщина, куди входять три вулиці - Тарасівська, Микільсько-Ботанічна та Паньківська.
Історія[ред. | ред. код]
У 30-х роках XIX ст. Київ розширювався, тому виникла потреба в плануванні й організації його забудови та впорядкування. У 1830 р. затвердили план нової фортеці на Печерську. Десятки будинків Печерського форштадту купили, щоб знести, а сотні мешканців переселили в квартали нового району - т.зв. Либідської дільниці або Нової забудови. У 1833 р. сюди з Печерська перенесли дерев'яну Володимирську церкву, яка дала назву Володимирському ринку. Володимирський ринок засновано 1 грудня 1888 році Київською міською управою. Володимирська церква була зруйнована 1930 році. У першій чверті XX ст. історична місцевість Нова забудова охоплювала Либідську й частково Бульварну дільниці Києва[1].
Активний розвиток і забудова району починаються наприкінці XIX - на поч. XX ст. Забудова тих часів збереглася на вулицях Басейній та Рогнідинській. Деякі культові споруди району були зруйновані в 1930-1960 рр.: Благовіщенська, Троїцька, Либідсько-Володимирська, Іоанна Златоуста (Залізна), Індійська церкви[1].
Галерея[ред. | ред. код]
Нова Забудова у 1914 р. На передньому плані вулиця Льва Толстого
Вулиця Велика Васильківська у 1900 р.
Будинок на Жилянській, що був знесений у 1990-х
Сучасний вигляд вулиці Саксаганського
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Нова Забудова // Вебенциклопедія Києва.
Ринки як національні торгові майданчики: особливості й трансформації часом [Архівовано 16 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Нова Забудова // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 277. — ISBN 5-88500-070-0.
- Новое строение, Новая застройка // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 392. (рос.)
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — С. Нова Забудова — ISBN 966-686-050-3.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||
