Нова Каховка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нова Каховка
Coat of Arms of Nova Kakhovka.png Nova kahovka prapor.png
Герб Нової Каховки Прапор Нової Каховки
Будинок культури
Будинок культури
Нова Каховка на мапі України
Нова Каховка на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Херсонська область
Район Новокаховська міська рада
Рада Новокаховська міська рада
Код КОАТУУ 6510700000
Засноване 28 лютого 1952 року
Населення 46 459 (01.01.2017)[1]
Агломерація 68 110 (01.01.2016)[2]
Площа 22.7 км²
Густота населення 211 осіб/км²
Поштові індекси 74900
Телефонний код +380-5549
Координати 46°45′04″ пн. ш. 33°21′38″ сх. д. / 46.75111° пн. ш. 33.36056° сх. д. / 46.75111; 33.36056Координати: 46°45′04″ пн. ш. 33°21′38″ сх. д. / 46.75111° пн. ш. 33.36056° сх. д. / 46.75111; 33.36056
Висота над рівнем моря 16 м
Водойма р. Дніпро, Каховське водосховище
Міста-побратими Сент-Етьєн-дю-Рувре
День міста остання неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Каховка
До станції 6 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 117 км
 - автошляхами 78 км
До Києва
 - автошляхами 571 км
Міська влада
Адреса 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 23
Веб-сторінка Новокаховська міськрада
Міський голова Коваленко Володимир Іванович

Commons-logo.svg Нова Каховка у Вікісховищі

Нова́ Кахо́вка — місто обласного підпорядкування в Херсонській області, засноване 28 лютого 1952 року. День міста традиційно відзначається в останню неділю вересня.

Географічне положення[ред.ред. код]

Новій Каховці підпорядковані місто Таврійськ, смт. Дніпряни, села Корсунка, Маслівка, Нові Лагері, Піщане, Обривка та селища Тополівка, Райське, Плодове.

Загальна площа земель Новокаховської міської ради — 22274,4 га. Відстань до обласного центру — міста Херсон — 78 км, до Києва — 742 км.

Звідси бере свій шлях траса родючості — Північно-Кримський канал. Тут пролягає ще одна потужна зрошувальна система — Каховська, друга в Європі за довжиною. Через Нову Каховку проходять автомагістраль E58 (ОдесаРостов-на-Дону) і залізнична лінія Снігурівка-Федорівка. Водна траса по Дніпру має вихід до Чорного моря.

Історія[ред.ред. код]

Нова Каховка — місто утворене на початку 1950-х років на місці села Ключове. Місто будувалося одночасно з будівництвом Каховської гідроелектростанції як містечко гідробудівників[3], мешканці якого з самого початку іменували населений пункт «Нова Каховка». Назва швидко прижилася і згодом стала офіційною. Днем народження міста вважається день присвоєння йому Президією Верховної Ради назви «Нова Каховка», тобто 28 лютого 1952 року.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Дніпрянську селищну Раду Каховського району в підпорядкування Новокаховській міській Раді.[4]

18 жовтня 1955 року запущена в експлуатацію Каховська ГЕС, завдяки будівництву та роботі якої власне з'явилося місто. З тих же часів працює Новокаховський електромашинобудівельний завод "Південьелектромаш".

У 1958 році стару частину міста занесено до світових пам'яток архітектури, як місто, що збудоване за єдиним планом. Таких міст у світі два - Бразіліа та Санкт-Петербург.

З 22 лютого 1959 року у місті виходить найстаріша міська газета - "Нова Каховка". Основне наповнення - детальні новини міста та оголошення.

У 1960 році засновано підприємство Укргідромех, який випускає металоконструкції для електростанцій. Зокрема продукція заводу використовувалась при будівництві Київської ГЕС, Трипільська ГРЕС, Асуанській ГЕС (Єгипет), Ефратській ГЕС (Сирія), ГЕС "Сан-Рафаель" (Мексика), ГЕС "Ялі" (В'єтнам), ГЕС "Пурнарі-II" (Греція), ТЕС "Суйчжун" (Китай), Чиркейської ГЕС, ГЕС-3 на каналі "Баксан-Малка" (Росія) та інших.

2 лютого 1966 року відкрито приладобудівний завод "Сокіл", навколо якого згодом розбудувався однойменний район міста.

З 1967 року запрацювали Новокаховський меблєвий завод та Завод плавлених сирів, а з 1969 - завод пластмас.

У 1981 році відкрився кінотеатр "Юність", на даний момент це єдиний новокаховський кінотеатр.

У 1991 році запрацював новокаховський краєзнавчий музей.

З 1992 року будується Святоандріївський собор. На даний момент будівля завершена ззовні, тривають внутрішні роботи.

У 1998 році у місті відкрився найперший приватний ресторан - "Абсолют" - який існує досі.

22 вересня 2002 року було відкрито пам'ятник Тарасу Шевченку.

У лютому 2007 року, напередодні дня міста, Палац культури, який входить до списку пам'яток культури 60-х років XX століття, вщент вигорів, залишилися лише стіни та скульптури біля входу.

14 вересня 2010 року Нова Каховка отримала власний прапор. Його автор - Ракіцькій Максим Васильович, мешканець міста Вижниця Чернівецької області.

У 2011 році на місці розвалин колишнього кінотеатру "Родина", відкрився готельно-виставковий центр "Premier".

22 вересня 2012 - у Новій Каховці на свято 60-річчя міста було урочисто відкрито пам'ятник Олександру Довженку.

У березні 2013 року здан в експлуатацію чотириповерховий житловий будинок, перший з запланованих на території недобудованої 11 школи. Таким чином Нова Каховка остаточно позбавилась всіх занедбаних недобудованих об'єктів радянського періоду.

23 лютого 2014 року комунальні служби міста демонтували пам'ятник Леніну, врятувавши тим самим його від самовільного знищення активістами. На території міста досі лишається багато радянських символів, можливість їхнього демонтажу викликає громадську суперечку у міському суспільстві.

7-9 вересня 2014 року з огляду на можливість вторгнення сил Російської федерації, мешканці Нової Каховки вирили 3 кілометри окопів для оборонних споруд на підступах до міста.

1 березня 2017 року, після десяти років ремонту, відкрився відновлений Палац культури. Окрім самої будівлі, відновлено фонтан, який збудовано подібним до найпершого його вигляду.

Економіка[ред.ред. код]

Панорама Каховського водосховища та гідроелектростанції


У Новій Каховці діє ряд підприємств, як з радянських часів, так і побудовані при незалежній Україні. Найбільші з них:

  • Каховська ГЕС ім. П.С.Непорожнього - новокаховська гідроелектростанція.
  • ПАТ "Новокаховський завод "Укргідромех"" - виробництво металоконструкцій для електростанцій.
  • АТ "Завод крупних електричних машин" - виробництво електродвигунів та супутньої продукції.
  • ТОВ «ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ - завод з виробництва газобетону та виробів з нього.
  • ТОВ "Каховка Протеїн Агро" - комплекс з переробки соєвих бобів.
  • ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія"" - виноробське підприємство.

Основну частку промислової продукції міста забезпечують підприємства обробної промисловості. До галузей обробної промисловості відносяться: харчова, целюлозно-паперова і поліграфічна, виробництво інших неметалевих виробів (будматеріалів), металургія та оброблення металу, машинобудування, виробництво виробів з деревини.

Харчова промисловість міста об'єднує 6 підприємств, питома вага яких в структурі промислового комплексу складає 33,3%. Підприємства галузі виготовляють борошно та макаронні вироби, м'ясо та ковбасні вироби, масло, сири, коньяки та вина, комбіновані корми для сільгосптварин та інше.

Промисловість будівельних матеріалів представляють 3 підприємства, питома вага яких в структурі промислового комплексу складає 16,7%. Підприємства цієї галузі виготовляють силікатну цеглу, блоки з газобетону, металоконструкції, металопластикові вікна та двері, плити перекриття, профнастил, будівельні суміші та інші вироби призначені для будівництва.

Галузь машинобудування, монтаж та ремонт машин й устаткування об'єднує 4 підприємства, питома вага яких в структурі промислового комплексу складає 22,2%. Основним видом діяльності підприємств машинобудування є виготовлення синхронних та асинхронних двигунів, генераторів змінного струму, ремонт та сервісне обслуговування електричних машин, виготовлення електротехнічного обладнання для підприємств паливно-енергетичного комплексу, добувної, обробної галузей промисловості та енергетики, виробництво грейдерів, напівпричепів, просапних колісних тракторів, котлів твердопаливних та інше.

Виробництво виробів з деревини в промисловому комплексі міста представляють 2 підприємства, які здатні виготовляти меблі корпусні, двері металеві вхідні з облицюванням з різних порід деревини, міжкімнатні дерев'яні двері з масиву, меблі з дуба та ясеня тощо.

На сьогодні Нова Каховка - значний регіональний торговельний центр, що обслуговує не лише себе, а й дев'ять сусідніх районів. Ринкова інфраструктура представлена 843 об'єктами торгівлі та 85 об'єктами ресторанного господарства, на території міста функціонує 5 ринків та оптова база, як продовольчих так і непродовольчих товарів та сільськогосподарської продукції, з загальною кількістю торговельних місць — 2,7 тисячі. Побутовим обслуговуванням зайнято 117 малих підприємств.

Щорічно у місті відбувається міжнародна виставка «Таврійський ярмарок», міжнародні економічні форуми, міжнародний туристичний форум «Таврія туристична», виставка «Світ городника», рейтинг популярності та якості «Дніпровська перлина», спільні міжнародні економічні місії, в рамках яких проводяться різні конкурси з дегустації вин, коньяків, пива, кондитерських виробів, конкурс на найкращу рибацьку юшку, а також фестиваль мод та музичний фестиваль «Таврійське джерело», вітрильна регата, спортивні змагання, туристичний зліт.

Транспорт[ред.ред. код]

Автовокзал

Громадський транспорт Нової Каховки представлений міськими та приміськими автобусними маршрутами. Основна частина рухомого складу, це різні моделі мікроавтобусів "Богдан", "Еталон" та "ПАЗ", останніми роками перевізні підприємства почали закуповувати більші та сучасніші автобуси. У місті працює автовокзал.

Залізнична мережа представлена одноколійною магістраллю Херсон - Мелітополь. На території міста є залізнична станція "Електромаш", де зупиняються потяг "Миколаїв - Каховка". Основною вантажно-пасажирською станцією є станція "Каховка", яка розміщена у Таврійську. Через станцію проходять 7 пар вантажних потязів, приміські потяги (Херсон - Нововесела, Каховка-Миколаїв) та пасажирський потяг (Одеса-Запоріжжя).

Водний транспорт міста розквітав у радянські часи, але після здобуття незалежності, був занедбаним. Лише з 2017 року підприємство "Нібулон" розпочало програму відродження річкової навігації та запустило кілька маршрутів кораблів на підводних крилах. У Тавріську діє вантажний порт.

ЗМІ[ред.ред. код]

Будівля міської ради

У Новій Каховці виходять 5 тижневих газет: «Нова Каховка» (заснована міською радою) та приватні «Новини Ділові», «Ключі», «Дніпровський проспект», «Таврійський час».

Інтернет-ресурси:

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Дитячий садок в історичній частині

У місті працює дві лікарні та поліклініка, психіатричний диспансер, одна комунальна та декілька приватних стоматологічних клінік, приватний медичний центр "Богдан", два дитячих санаторія.

У Новій Каховці розвинена готельна сфера. Найбільшою гостиницею є «Нова Каховка», діюча ще з радянських часів, також відовий санаторій-профілакторій «Таврія». Інші підприємства готельного бізнесу, це "Maxime Marine" (готель при яхт-клубі), "Premier" (виставово-готельний комплекс), "Ревлан" (невеликий приватний готель), "Якірець" (кілька номерів у частині будівлі гуртожитку).

В місті налічується 20 загальноосвітніх шкіл, в тому числі: гімназія, професійно-технічні училища, техніко-економічний ліцей, приватна школа. Також є політехнічний інститут, представництва міжнародного університету розвитку людини «Україна», агротехнічний коледж, приладобудівний технікум, Новокаховський політехнічний коледж.

Населення[ред.ред. код]

Середній вік новокаховчан — 35,8 років. Рівень працездатного населення становить 60 % від загальної кількості населення міста (74,1 тис. чоловік), та рівень зайнятого населення становить 57,1 % від обсягу трудових ресурсів. Кількість тих, хто працює становить 22,0 тисячі чоловік.

У місті Нова Каховка: працездатного населення 44,5 тис. чоловік; непрацездатного 29,6 тис. чоловік, у тому числі дітей — 13,1 тис. чоловік; пенсіонерів — 20,7 тис. чоловік[джерело?].

Таблиця зміни чисельності населення
1959 1970 1979 1989 2001 2016
19 885 39 250 52 325 56 549 52 137 46 906


Мовний склад населення (2001)
українська мова російська
53,24 % 45,94 %

Планування та архітектура[ред.ред. код]

Відомий у місті "дім без тата"
Пам'ятник Вчителю

Нова Каховка розташована на рівній місцевості уздовз узбережжя Дніпру, з мінімальним перепадом висот. Місто поділене на кілька районів, які не мають офіційних назв та кордонів, хоча народні назви прижились у міських ЗМІ та в побуті.

Старе місто - історичний район, з нього почалося все місто. Збудований за єдиним планом від самого початку. В основі забудови - двох- та трьохповерхові будинки з черепичними або шиферними дахами. Багато будинків прикрашені орнаментальними панно в техніці різьблення по сирому тиньку, створеними художником Григорієм Довженком - одним із учнів Михайла Бойчука. Їх називають “кам’яними вишиванками”. Район обмежений вулицею Героїв України та Дніпровським проспектор, які, разом з вулицею Історичною, тягнуться паралельно Дніпру. Інші вулиці перетинають їх під прямими кутами, ділячи простір на симетрино забудовані квартали. Окрім самих будинків зберіглося чимало малих архітектурних форм, як то паркани, декоративні стіни, арки та навіси. На жаль, у наші часи багато з цього зберіглося у незадовільному стані та потребує реставрації, як і самі будинки. У Старому місті міститься головна міська площа з будівлею міської ради та Палацом культури, обидві вони виконані в стилі сталінського ампіру та разом з двома альтанками і фонтаном, утворюють єдиний архітектурний ансамбль.

Інші райони забудовувалися вже під час відлиги та спрощення архітектурних форм на користь прискорення житлового будівництва. Від Старого міста та до лінії електропередач місто забудовувалось п'ятиповерховими будинками - "хрущовками". Втім будівельники продовжували традицію єдиного плану, тому квартали мали великі подвір'я, чітке планування зелені зони та весь спектр соціальних закладів, як то дитячі садки, школи (з четвертої по дев'яту, яка в майбутньому стала гімназією), технікуми, торгові центри на чолі з універмагом, тощо. Після будівництва приладобудівничого заводу "Сокіл" і наступних підприємств, які зформували промзону на півдні міста, почав стримко розвиватися однойменний мікрорайон. Він помітно відрізнявся збільшеною поверховістю будинків та переходом на панельність. Здебільшого дев'ятиповерхівки були типовими, втім у 80-х розпочалося будівництво більш індивідуальніших проектів, десятиповерхівок та монолітних будинків. Втім розпад СРСР і економічна криза практично вбила масове житлове будівництво. Натомість у 21 столітті тут розквів бізнес, були збудовані або перероблені з занедбаних заводських корпусів нові торгові центри, магазини та офісні будівлі. А велика концентрація навчальних закладів принесла "Соколу" статус молодіжного району.
Чимало новокаховських дев'ятиповерхівок мають на глухих стінах орнаменти з кольорової цегли. Найвідомішим з них є найдовший у місті будинок, відомий як "дім без тата", на стіні якого викладено куплет радянської пісні "Хай завжди буде сонце". Через брак місця з куплету викинули рядок "хай завжди буде тато", через що дім і отримав свою народну назву. На інших будинках зображені голуб, напис "мир" кількома мовами, символи Олімпіади-1980 та абстрактні візерунки.

У останнє десятиліття Нова Каховка забудовується приватними підприємцями. Нові будинки мають висоту у 6-9 поверхів, системи автономного опалення та інші зручності, а також сучасний дизайн та кольорове покриття стін. На жаль часто вони зводяться без згоди навколішніх мешканців а також з порушенням норм законодавства, що спричиняє проблеми як для мешканців самих будинків, так і сусідів. Великою проблемою стала побудова будинків у Старому місті, через що руйнується початковий архітектурний ансамбль. Також відкрилися сучасні торгово-розважальні центри і супермаркети, капітально відремонтовано міську лікарню, у різних частинах міста відкрилися аптеки, магазини, банки та інші заклади в сучасному стилі.

Відомі мешканці міста[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  3. Місто Нова Каховка: коротка історична довідка
  4. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]