Нова Держава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Нова держава)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Португальська Республіка
1933 – 1974 Рада національного порятунку Flag of Portugal.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Гімн Португалії
Розташування Португалії
Столиця Лісабон
Мови португальська
Релігії католицизм
Форма правління республіка
Президент
 - 1926–1951 Ошкар Кармона
 - 1951–1958 Франсішку Лопеш
 - 1958–1974 Амеріку Томаш
Прем'єр-міністр
 - 1932–1968 Антоніу Салазар
 - 1968–1974 Марселу Каетану
Законодавчий орган Парламент
Історія
 - проголошення 19 березня 1933
 - член ООН 14 грудня 1955
 - революція гвоздик 25 квітня 1974
Площа
 - 1940 2 168 071 км2
Населення
 - 1940 17 103 404 осіб
     Густота 7,9 осіб/км² 
 - 1970 22 521 010 л.
     Густота 10,4 осіб/км² 
Валюта ескудо
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Нова Держава

Нова Держава (порт. Estado Novo), або Дру́га Португа́льська Респу́бліка (порт. Segunda República Portuguesa) — назва португальської держави у 1933—1974 роках. Постала після Національної революції 1926 року, що повалила уряд Першої Португальської Республіки, та встановлення Національної диктатури. Займала територію сучасної Португалії, а також її колишніх колоній — Анголи, Мозамбіку, Гоа, Макао тощо. Столиця — Лісабон. Офіційна мова — португальська. Керувалася прем'єр-міністрами Антоніу Салазаром (1932—1968) і Марселу Каетану (1968—1974), які встановили в країні авторитарний корпоратистьський режим. Єдиною правлячою партією країни була Національна єдність. Спиралася на традиційні християнські цінності та ідеї лузотропікалізму. Перебувала в опозиції до лівих ідеологій: комунізму, соціалізму, націонал-соціалізму, антиколоніалізму. Залишалася нейтральною під час Другої Світової війни. Виступала союзником США і західних сил у Холодній війні. Стала членом НАТО і ООН (1955). Вела боротьбу за збереження за Португалією колоній в Африці та Азії. Повалена лівими силами в ході Революції гвоздик 1974 року.

Географія[ред. | ред. код]

Друга Португальська Республіка поширювала свій суверенітет на такі сучасні держави і території:

Історія[ред. | ред. код]

Антоніу де Олівейра Салазар захопив контроль над країною на початку 1930-х, і його могутність тривала до 1968 року, коли через хворобу він став не в змозі більше керувати країною і вийшов у відставку. Його змінив Марселу Каетану, який правив доти, доки диктаторський режим не був повалений у результаті Революції гвоздик 25 квітня 1974 року.

Колоніальна політика країни, яка утримувала колонії аж до 1970-х років, на відміну від більшості європейських держав, головним чином пояснювалася тим, що підтримка колоніальної імперії була частиною португальського історичного образу в ідеології режиму.

Незважаючи на всі протистояння при участі в світових форумах ООН, Португалія проводила політику сили, з початку 1960-х років докладаючи величезних зусиль для військового утримання колоній в боротьбі з групами прихильників незалежності в Анголі, Гвінеї і Мозамбіку.

Державний устрій[ред. | ред. код]

Фрагмент реставрації у в'язниці Пеніша (для політичних в'язнів).

У період Нової держави Португалія розглядалася як диктатура, і в сенсі ставлення до опозиції, і в зовнішній політиці, і навіть в методах управління режимом. Формально існували вибори, але вони завжди заперечувались опозицією, яка звинувачувала владу у фальсифікації результатів і нехтуванні принципів пропорційності. Всі обрані депутати до Національної Асамблеї належали винятково до однієї партії — Національної єдності. Крім того, всі три президенти Нової держави були представниками Національної єдності: Антоніу Ошкар де Фрагозу Кармона (чотири мандати 1926—1951), Франсішку Кравейру Лопеш (три мандати 1951—1958), Амеріку Томаш (один мандат 1958—1974).

Нова держава утримувала політичну поліцію, PIDE (порт. Polícia internacional e de Defesa do Estado) — Поліція з міжнародних справ і захисту держави), а пізніше DGS (порт. Direcção Geral de Segurança) — Генеральне управління безпеки), що було започатковане як PVDE (порт. Polícia de Vigilancia e Defesa do Estado) — Поліція нагляду та захисту держави, що переслідували будь-яку опозицію.

Економіка[ред. | ред. код]

Нова Держава проводила політику сприяння промисловості, яка вилилася в розподіл португальського ринку між кількома промисловими групами. До шістдесятих років країна залишалася бідною, що стимулювало еміграцію, але з 1960-х років почався період економічного розвитку і зростання.

Культура[ред. | ред. код]

Архітектура[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Обов'язкові елементи початкових шкіл часів Нової держави: Салазар, хрест Розп'яття і Амеріку Томаш

Джерела[ред. | ред. код]

  • Kay, Hugh. Salazar and modern Portugal. 1970.
  • Meneses, Filipe de. Salazar: A Political Biography. 2009.
  • Payne, Stanley G. A History of Spain and Portugal: in 2 vol. 1973. ch. 27. pp 663–83.
  • Pitcher, M. Anne. Politics in the Portuguese Empire: the State, industry, and cotton, 1926-1974. Oxford University Press, 1993.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нова Держава