Нова радість стала
«Но́ва ра́дість ста́ла» — одна з найвідоміших українських колядок. Разом з різдвяною піснею «Добрий вечір тобі, пане господарю» є яскравим зразком тісного поєднання релігійної і народної колядкової традиції. Зокрема, до релігійного змісту доданий характерний для народних колядок побажальний («віншувальний») мотив: «Даруй літа щасливії сего дому господарю».
Текст[ред. | ред. код]
- Нова радість стала, яка не бувала,
- Над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла.
- Де Христос родився, з Діви воплотився,
- Як чоловік пеленами убого повився.
- Просиме тя царю небесний владарю
- Даруй літа щасливії цьому господарю
- Цьому господарю та й цій господині
- Даруй літа щасливії всій його родині.
Італійською мовою (переклад Івана Завірохіна)
- La gioia attesissima abbiamo,
- Una stella luminosa brilla sopra la stalla.
- Li Cristo e nato, si e fatto il corpo,
- come semplice uomo e coperto in poveri fasci.
- Angeli cantano:"Gloria, Gloria a Dio"
- e la pace predicano, e la pace predicano.
- Pastori con agnelli, d'avanti quell piccino,
- stanno nei ginocchi e rendono celebre RE DIO.
- Preghiamo a Te il RE dei cieli, preghiamo a Te oggi:
- "Darci anni felici il padrone di questa casa,
- darci anni felici per la tutta famiglia,
- darci anni felici per bella Ucraina.
Радянські варіанти[ред. | ред. код]
Під час антирелігійної кампанії колядку адаптували до нових радянських реалій. У 1920—1930-х роках селяни співали перероблений варіант, який друкувався в багатьох тогочасних пісенниках[1].
- Нова радість стала, яка не бувала:
- Зоря ясна п'ятикутня на весь світ засіяла.
- Упали вівтарі, покотились царі.
- Слава люду робочому, чабанам, шахтарям!
- Слава й цьому господарю, його господині.
- Хай щасливо проживають у новій родині!
- Не так господарю, а як його дітям.
- Хай щасливо виростають, щоб дуків побити.
У 1928 р. у селі Тарасівка Вінницької області був зафіксований інший варіант:
- Нова радість стала, яка не бувала:
- Довгождана зірка волі в Жовтні засіяла.
- Де цар був зажився, з панством вкорінився,
- Там з голотою простою Ленін появився.[2]
Повстанські варіанти[ред. | ред. код]
Під час Другої світової війни та боротьби УПА проти радянської влади в Західній Україні набули поширення декілька варіантів колядок на мелодію «Нова радість стала». Тексти двох із них, «На столі на сіні» та «Сумний Святий Вечір», написав поет-підпільник Михайло Дяченко-«Боєслав».
Коляда «Сумний Святий Вечір» стала відомою у всій Галичині у різних варіантах. Вона була настільки актуальна, що в перші післявоєнні роки в ній змінювався тільки рік Святвечора, а згодом її текст постійно доповнювався. Зрештою, колядка стала народною. На думку дослідника Петра Драгомирецького, за тематикою і мовно-стилістичними, архітектонічними особливостями «Сумний Святий Вечір…» збігається з іншими поетичними творами М. Дяченка.[3]
- Сумний Святий Вечір
- Сорок сьомім році,
- По всій нашій Україні
- Плач на кожнім кроці.
- Сіла вечеряти
- Мати з діточками,
- Заки мала вечеряти,
- Вмилася сльозами.
- Сіли вечеряти,
- Діти ся питають:
- -Мамо, мамо, де наш тато?
- Чом не вечеряють?
- Батько наш далеко,
- В дикому Сибіру,
- Споминає Святий Вечір
- І нашу славну Україну…
- О, Ісусе милий,
- Змилуйся нам нині,
- Даруй волю, щастя й долю.
- Нашій неньці-Україні.
Один із варіантів цієї колядки був аранжований у сучасному фолк-роковому стилі музикантами гурту «Гайдамаки» і увійшов у альбоми «Перверзія» та «Ukraine Calling». Останні рядки цієї пісні відрізняються від оригінального варіанту:
- Тато на чужині за синами плаче,
- Мав він їх як трьох соколів, більше не побачить.
- Один син у Сибіру, другий у Берліні,
- Третій пішов у Бандери, щоб служити Україні!
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
«Нова Радість стала» у виконанні відомих українських музикантів |
Сільський голова Космача Дмитро Пожоджук опублікував зі слів мешканки присілка Бані села Космач Косівського району Івано-Франківської області Явдохи Рожканюк раніше невідому повстанську колядку. У грудні 2013 року її виконали разом із дітьми відомі українські музиканти: Валерій Гладунець, «PoliКарп» (Полісся — Карпати), Тарас Компаніченко, Галина та Леся Тельнюк, гурти «TaRuta», «Тінь Сонця», «Бурса фольклору», «Телері», дитячі гурти «Будимир» та «Орелі» (під керівництвом Мирослави Вертюк) та інші.[4]
- Нова Радість стала, яка не бувала,
- Над полями України пташечка літала. 2р.
- Пташечка літала нам звістку принесла,
- Що Вкраїна не пропала, Україна Вскресла. 2р.
- На Різдво раненько сніжок надлітає,
- Мати з дітьми із Сибірю батька виглядає. 2р.
- Діти ревно плачуть, де наша родина,
- На Сибірю висипана висока могила. 2р.
- Там у тій могилі батько спочиває,
- Шкода дітей, шкода неньки, кров ся проливає 2р.
- А на небі зірка, ангелі літають,
- А на земли від гарматів гори ся здригають. 2р.
- Ние лиш від гарматів а леишией від мінів,
- Бо вороги хочуть взяти від нас Україну. 2р.
- А на небі зірка, сонечко сіяє,
- А не земле з наших братів кров ся проливає. 2р.
- А Пречиста Діво, глянь на нас із неба
- Та дай же нам ту свободу, якої нам треба. 2р.
- Щастя-здоров'я, многая літ,
- Шоби сти діждали від тепер за рік.
Див. також[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Нова радість стала |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Червоний пісенник, уложив І. Шевченко». — X., 1925; «40 пісень та колядок». — X., 1925; «Великий співаник», Книгоспілка, 1929 та ін.
- ↑ Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. — Київ: Наукова думка, 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.
- ↑ Драгомирецький П. «Сумний Святий Вечір у 47-ім році…»: Різдвяна поезія Михайла Дяченка / Петро Драгомирецький // Нова Зоря. — 1996. — № 1. — С. 6. — Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека
- ↑ Раніше невідома повстанська колядка з гуцульського Космача підкорює мережу.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Нова Радість» у виконанні Тараса Чубая (Наше Різдво 2008) на Youtube
- «Нова Радість» у виконанні Тетяни Ціхоцької («Коляда з Тетяною Ціхоцькою», 2005) на Youtube
