Новгород-Сіверська стоянка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Новгород-Сіверська стоянка — поселення кінця пізнього палеоліту (38-10 тис. років тому) на високому правому березі Десни, на території сучасного міста Новгорода-Сіверського, за садибою 8-річної школи.

Виявлена 1933 p., досліджувалася 1935—1938 pp. і 1954 р. І. Підоплічком (1905—1975) — українським радянським зоологом, палеонтологом і археологом (з 1967 — академік АН УРСР).

Культурні залишки залягали під навісами і в гротах великих піскових брил (скель), які напевно були житлами і сховищами мешканців Новгород-Сіверської стоянки.

Знайдено крем'яні різці, скребки, вістря.

Унікальними крем'яними виробами є три великі знаряддя — гігантоліти.

Науковий інтерес становить також ребро мамонта, орнаментоване численними лінійними насічками.

Знайдено кілька фрагментів черепа пізньопалеолітичної людини та численні кістки тварин.

Зберігаються в Центральному науково-природничому музеї АН УРСР у Києві.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Уривалкін О. М., Історичне краєзнавство, Навчальний посібник. — К: КНТ, 2008. — 296 c.