Новгород-Сіверська стоянка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Новгород-Сіверська стоянка - поселення кінця пізнього палеоліту (38-10 тис. років тому) на високому правому березі Десни, на території сучасного міста Новгорода-Сіверського, за садибою 8-річної школи.

Виявлена 1933 p., досліджувалася 1935-1938 pp. і 1954 р. І. Підоплічком (1905-1975) - українським радянським зоологом, палеонтологом і археологом (з 1967 - академік АН УРСР).

Культурні залишки залягали під навісами і в гротах великих піскових брил (скель), які напевно були житлами і сховищами мешканців Новгород-Сіверської стоянки.

Знайдено крем´яні різці, скребки, вістря.

Унікальними крем´яними виробами є три великі знаряддя - гігантоліти.

Науковий інтерес становить також ребро мамонта, орнаментоване численними лінійними насічками.

Знайдено кілька фрагментів черепа пізньопалеолітичної людини та численні кістки тварин.

Зберігаються в Центральному науково-природничому музеї АН УРСР у Києві.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Уривалкін О.М., Історичне краєзнавство, Навчальний посібник. - К: КНТ, 2008. - 296 c.