Нове Клинове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нове Клинове
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Виноградівський район
Рада/громада Неветленфолівська сільська рада
Код КОАТУУ 2121282406
Основні дані
Населення 314
Площа 1627 км²
Густота населення 0,19 осіб/км²
Поштовий індекс 90365
Телефонний код +380 03141
Географічні дані
Географічні координати 48°01′03″ пн. ш. 23°02′19″ сх. д. / 48.01750° пн. ш. 23.03861° сх. д. / 48.01750; 23.03861Координати: 48°01′03″ пн. ш. 23°02′19″ сх. д. / 48.01750° пн. ш. 23.03861° сх. д. / 48.01750; 23.03861
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Місцева влада
Адреса ради 90365, с.Неветленфолу, вул.Фогодо, 36 , тел. 46-7-22
Карта
Нове Клинове. Карта розташування: Україна
Нове Клинове
Нове Клинове
Нове Клинове. Карта розташування: Закарпатська область
Нове Клинове
Нове Клинове
Мапа

Нове́ Кли́новесело в Україні, в Закарпатській області, Виноградівському районі Нове Клинове – невелике село під Клиновецькою горою.

Підпорядковане Неветленфолівській сільраді, на відстані 5км від неї.

Археологія[ред. | ред. код]

На схилах Новоклинівської гори, в долині річки Ботар ( притока Тиси), виявлено Новоклинівський (Закарпатський) центр чорної металургії. Це один із найбільших залізоплавильних центрів Закарпаття ( ІІІ і І століття до н.е.) і другий в Європі за кількістю і значенню знахідок. Знахідка відноситься до латенської культури.

В урочищі Фруктовий Сад – поселення пізньобронзової доби (культура Станове). З околиць села походять два бронзових чекани-молоти. В урочищі Лібуц – сліди неолітичного поселення, де виявлено фрагменти кераміки, відщепи з обсидіану та кременю. В урочищі Темете – неолітичне поселення.

Історія[ред. | ред. код]

Перші письмові записи про поселення походять з 14 століття. Заселене наприкінці 1920-х років вихідцями з Рахівщини в процесі проведення аграрної реформи в Чехословаччині. Суть її полягала в тому, що великі землеволодіння обмежили до 150 га орної землі. Надлишок держава зобов’язала продати безземельним і малоземельним селянам, в першу чергу, із гірських районів. Для полегшення покупки, надавалися кредити з цільових фондів.

До 1994 року в селі не було своєї церкви. Священики різних конфесій приходили в село на Паску і для проведення похоронів. Для вихідців з Рахівщини характерна велика побожність. В 1990-х роках вірниця Савчук Марія Федорівна віддала старий будинок під облаштування домової церкви. Тут проводили церковні православні богослужіння.

Першою культовою спорудою села стала проста каркасна дерев’яна дзвіниця під шатровим дахом, що була перенесена з протилежного боку вулиці і зберігалася до спорудження мурованої церкви. Дзвін виробництва ужгородської фірми “Акорд” має напис: “SEJ ZVON ZAKUPILI KUSNER VASIL І KOSTUKJARENA 1930”.

В 1960-х роках на базі розвіданих запасів глиноматеріалів в селі був побудований потужний колгоспний цегельний завод.