Нове партнерство для розвитку Африки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нове партнерство для розвитку Африки, НЕПАД (New Partnership for Africa’s Development, NEPAD) — це програма з подолання маргінальності, слаборозвиненості, конфліктів та низького рівня управління на Африканському континенті.

Прийнята в 2001 р. на самміті Організації Африканської Єдності в Абуджі (Нігерія), вона стала головною офіційною програмою розвитку Африки. В 2003р. NEPAD було інкорпоровано до структури Африканського Союзу, а в 2009 році завершився процес інституціоналізації програми в спеціальну установу організації.

Ініціатори: Нігерія, Алжир, Сенегал, Єгипет та Південно-Африканська Республіка. NEPAD – суто африканська ініціатива, яка увібрала в себе найкращі ідеї сучасності та намагань минулого. Ця „дорожня карта” тісно пов’язана з ідеями „африканського ренесансу”, які першим озвучив Нельсон Мандела.

Пріоритети NEPAD: інфраструктура, технології зв’язку, охорона здоров’я, сільське господарство. Стратегічні завдання програми: скорочення вдвічі масштабів бідності до 2015р., а також добитися 7% зростання економіки на африканському континенті.

Головні умови для виконання NEPAD: мир, безпека, демократія, якісне адміністративне управління, підвищення рівня економічного управління, регіональне співробітництво та інтеграція.

NEPAD як засіб подолання міжафриканських суперечностей: виконання цієї програми дозволить країнам Африки об’єднатися задля подолання викликів світової економіки та глобалізованого світу. Передбачає максимальне використання власних економічних можливостей. В якості головної програми Африканського Союзу, NEPAD виступає головним засобом досягнення поставлених цією організацією стратегічних довгострокових цілей: подолання відсталості й бідності, усунення вогнищ конфліктів, економічне зростання, широкомасштабна інтеграція всередині континенту. Наявність в програмі механізму контролю над виконанням, що передбачає широку участь різних верств суспільства та міжнародних спостерігачів – шлях до подолання корупції та зловживань в ході виконання програми. Залучення існуючих субрегіональних організацій виступає в якості як допоміжного чинника успішного виконання, так і додаткового важелю контролю.

NEPAD як засіб спілкування Африки з навколишнім світом передбачає широке залучення прямих іноземних інвестицій. Програму було підтримано ООН та її інституціями, Великою Вісімкою (самміт в Кананаскісі, Канада), Європейським Союзом. Водночас спостерігається посилена увага до програми з боку традиційних партнерів африканських країн.

Можна констатувати, що на сучасному етапі NEPAD став втілюватися в життя і приносити реальні дивіденди його учасникам. В сфері безпеки важливе місце посіла програма демобілізації дітей та жінок, що брали участь в регіональних конфліктах, а також їхня переадаптація та перекваліфікація. Втілено низку проектів з берегової охорони країн Західної та Південної Африки. В сфері розвитку інфраструктури Світовий Банк в 2006р. виділив фінансування таким проектам як освоєння водних ресурсів ріки Сенегал, створення електромережі в Західній Африці, а також низці економічних та інфраструктурних проектів на суму 1,12 млрд дол. США. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку в 2006р. фінансував 14 проектів в Африці на суму 224 млн дол.. США. Міжнародний Валютний Фонд широко підтримує ініціативи NEPAD на регіональному, національному і місцевому рівнях (інновації, озеленення, маркетингові стратегії).

Франко-африканські відносини в рамках NEPAD – концептуальні засади нового партнерства. Концепція участі Франції в програмі – “La France, partenaire du NEPAD”, визначає масштаби (72 млн євро в 2004р.) та пріоритети французької допомоги у її здійсненні. Франція бере на себе роль представника ЄС в NEPAD.

Труднощі здійснення NEPAD: залучення меншості африканських країн, невідомість плану широкій громадськості, людський фактор (чи африканські лідери залишаться вірними своїм обіцянкам), суперечності навколо неоліберальної моделі інтеграції континенту в світову економіку. Відкритими також залишаються питання фінансування проекту, адже базова для його виконання сума в 64 млрд дол. набагато перевищує суми обіцяні світовою спільнотою, навіть за умови списання більшості боргів цим країнам.

Джерело-посилання[ред.ред. код]