Новий Розділ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Новий Розділ
Coat of Arms of Novyi Rozdil.svg Flag of Novyi Rozdil.svg
Герб Нового Роздолу Прапор Нового Роздолу
Новий Розділ
Новий Розділ на мапі України
Новий Розділ на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район Новороздільська міська рада
Код КОАТУУ 4610800000
Засноване 1953
Населення 28 831 (1 березня 2015)[1]
Площа 23,6 км²
Поштові індекси 81652
Телефонний код +380-3261
Координати 49°28′13″ пн. ш. 24°07′47″ сх. д. / 49.47028° пн. ш. 24.12972° сх. д. / 49.47028; 24.12972
Висота над рівнем моря 290 м
Водойма р. Дністер о. Барвінок
Міста-побратими м. Солнєчногорськ (Росія), м. Поліце (Польща) та м. Пасевальк (Німеччина)
День міста Остання неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Миколаїв-Дністровський
До станції 18 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 62 км
 - автошляхами 54 км
Міська влада
Адреса 81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 24
Веб-сторінка Офіційна Веб сторінка міста та міської Ради

Commons-logo.svg Новий Розділ у Вікісховищі

Новий Розділ (до 1992 року — Новий Роздол) — місто обласного значення у Львівській області. Розташоване неподалік від річки Дністер.

Загальний опис[ред.ред. код]

Місто Новий Розділ належить до наймолодших міст Львівської області. Засноване у 1953 році у зв'язку із освоєнням великого родовища самородної сірки біля старовинного селища Розділ. Має свій герб та прапор, які затверджено 12 червня 1991 року і внесено у геральдичні каталоги України.

Місто розташоване на лівобережному дністровському схилі на висоті 290 м над рівнем моря, на стику Опілля і Передкарпатського прогину. Через Новий Розділ проходить шосейна дорога Миколаїв — Ходорів. До автомагістралі Львів — Стрий — 15 км. Відстань до м. Львів — 54 км, м. Миколаїв — адміністративного центру Миколаївського району — 19 км, до м. Ходорів — 18 км, м. Жидачів — 27 км. Залізнична колія Ходорів — Новий Розділ, збудована у 1958 році, забезпечувала вантажні залізничні перевезення проте на початку 2000-х її було закрито, а 2011 остаточно розібрано. Пряме автомобільне сполучення пов'язує місто Новий Розділ з обласним центром Львів, іншими населеними пунктами Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Волинської областей та з Республікою Польща.

Населення[ред.ред. код]

У 1959 р. тут мешкало 2,7 тис. осіб, а у 1979 р. — 22,1 тис. осіб, у 2011 р. — 28,554 тис. осіб.

Населення міста залишається порівняно молодим і має стабільну перспективу росту чисельності. На відміну від інших міст, демографічна ситуація у Новому Роздолі позитивна. Природний приріст населення у 2005 році становив 58 осіб. За офіційними статистичними даними населення міста станом на 1.07.2012 р. становило 28 801 особа..

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірний. Середня річна температура — плюс 7,6 °C, температура липня — плюс 18 °C. Середньорічна кількість опадів за останні 50 років — 683 мм, висота снігового покриву взимку — 10-12 см, його тривалість — 60-80 діб. Вітри переважно західних і південно-західних напрямів, атмосферний тиск — 725—740 мм ртутного стовпчика.

Історія[ред.ред. код]

Територія, де в наш час розташоване місто, до 1952 року була полями та сіножатями. Геологи виявили тут родовище сірки — одне із найбільших у Європі. Самородна сірка Передкарпатського сірчаного району — сірка осадочного типу. Вона залягає під поверхнею ґрунту на глибині 35—130 м, що створювало вигідні умови для видобутку сірки кар'єрним способом, економічна ефективність якого в 4-6 разів вища, ніж у шахтного. Середня товщина сірконосних пластів — 13 м, максимальна — близько 30 метрів. Зважаючи на те, що сірка є стратегічною сировиною для хімічної та військової промисловості, в 1952 році Міністерство хімічної промисловості СРСР прийняло рішення про будівництво великого сірчаного комбінату і робітничого селища для розселення будівників та експлуатаційників комбінату.

Газета «Известия» 5 листопада 1958 року сповістила (подається мовою оригіналу):

«Сегодня, 4 ноября, ночью весь комбинат и рабочий посёлок химиков облетела волнующая весть о том, что на сероплавильном заводе проведена первая плавка. Производство Роздольской серы началось!»

Надалі масштаби і прискорені темпи розвитку поселення та виробництва були зумовлені наявністю значних запасів цінної хімічної сировини, зростаючою потребою в ній колишньої держави і вільними трудовими ресурсами в прилеглих населених пунктах.

Вже у 1959 році Указом Президії Верховної Ради УРСР Новий Розділ був віднесений до категорії селища міського типу. У 1960 році Рада Міністрів СРСР Постановою № 315 прийняла рішення про подвоєння потужності Роздільського гірничо-хімічного комбінату, а 24.06.1963 року Держплан СРСР прийняв рішення про подальше збільшення потужності виробництва. На початку 90-х років минулого століття підприємства хімічної промисловості зменшили, а через декілька років згорнули виробництво основної продукції.

У 1963 році Указом Президії ВР УРСР Новий Розділ віднесений до категорії міст районного значення. Верховна рада України у грудні 2002 року визначила Новий Розділ, як місто обласного значення.

Економіка[ред.ред. код]

В результаті інтенсивного та більш-менш планомірного розвитку усіх містоутворюючих факторів, місто Новий Розділ за більш ніж 50 років свого існування перетворилось у один із промислових і культурних центрів Львівщини. Тут є підприємства хімічної, харчової та легкої промисловості, машинобудування і металообробки, виробництва будівельних матеріалів та будівельні компанії. Важливим фактором розвитку економіки міста стало підприємництво, в якому зайнято близько 10 000 осіб. Важливим та стабілізуючим для соціально-економічної сфери міста є численні бюджетні установи міста — установи освіти, охорони здоров'я, культури, дошкільні заклади.

Житловий фонд[ред.ред. код]

Місто Новий Розділ має високий рівень комунального благоустрою. Житловий фонд міста налічує 650 будинків від одно- до дев'ятиповерхових комунальної та приватної власності, в тому числі 8786 квартир загальною житловою площею 456 тис. кв. м.

До 1996 року житловий фонд був відомчим і належав кільком підприємствам. Постановами Кабінету Міністрів України у 1995 році житловий фонд та об'єкти соціально-побутової сфери були передані у комунальну власність міста. Його обслуговують дві потужні організації ЖКУ (житлово-комунальне управління) з кількістю працюючих 277 чол. та ЗАТ «Енергія — Новий Розділ».

Освіта[ред.ред. код]

Школа № 1 у 1955

У місті функціонує п'ять шкіл (одна з них — гімназія), два ліцеї та коледж. Також є музична школа та ДНЗ «Малятко».

Маньовський С. К., директор школи, при якому будували школу.

Новороздільська школа 4[ред.ред. код]

Спеціалізована школа
Новороздільська школа №4
A b6decc02.JPEG
Країна Flag of Ukrainian SSR.svg Україна
Розташування Львівська область
49°28′13″ пн. ш. 24°07′47″ сх. д. / 49.47027777777800139° пн. ш. 24.12999999999999901° сх. д. / 49.47027777777800139; 24.12999999999999901Координати: 49°28′13″ пн. ш. 24°07′47″ сх. д. / 49.47027777777800139° пн. ш. 24.12999999999999901° сх. д. / 49.47027777777800139; 24.12999999999999901
Девіз «Учітесь — поборете»
Засновано 1974
Директор Бабій Богдан Степанович
Учні більше 700
Адреса м.Новий Розділ, вул. С. Бандери, 5
CMNS: Новий Розділ на Вікісховищі

Новороздільська школа № 4 — одна із п'яти шкіл міста Новий Розділ. Повна назва — спеціалізована школа I—III ступенів номер 4 з поглибленим вивченням іноземної мови. Заснована 1974 року. Адреса: вул. Степана Бандери, 5. Серед найвідоміших учнів: Мар'ян Житарюк, Андрій Кузьменко, Остап Панчишин, Ольга Фреймут[2], Сергій Доротич

Історія[ред.ред. код]

Перший дзвоник 1974 року

1 вересня 1974 року на святковій лінійці керуючий тресту «Розділхімбуд» Борзунов М. І. вручив символічний ключ від школи першому директорові Леонідові Івановичу Тарасенку. Того дня за парти у школі сіло 1147 учнів, які навчалися в 29 класах під керівництвом близько 70 вчителів[3].

Випуск 2012

У різні роки навчальний заклад очолювали: Тарасенко Леонід Іванович, Попович Михайло Васильович, Гонтарук Тимофій Петрович, Орач Данило Андрійович, Микитюк Василь Ярославович. Заступниками були: Новосадська Ярослава Василівна, Решетняк Лариса Віталіївна, Борщевська Марія Павлівна, Василюк Марія Іванівна, Волошин Ярослав Антонович, Вуйцик Михайло Теодорович, Деркач Оксана Михайлівна, Крупка Марія Семенівна[3].

Останні кільканадцять років школу очолює Богдан Степанович Бабій. Його заступники: Іваницька Наталія Іванівна, Соболь Тетяна Франківна, Стасів Наталія Іванівна.

Із перших днів існування школи і до сьогодні працюють Квасниця Ольга Іванівна, Кучер Ірина Василівна, Решетняк Лариса Віталіївна, Франків Ольга Миколаївна та Забуранна Марія Миколаївна[4].

Учні школи постійно беруть участь у програмі FLEX, яка діє при Американській раді в Україні. Завдяки програмі FLEX за останні роки 18 учнів школи побували на навчанні в США[2].

Зараз у школі працює 74 вчителі, з них: вищу категорію мають — 36, серед них педагогічне звання «Вчитель-методист» — 2, звання «Старший вчитель» − 15, І категорію — 25, ІІ категорію — 6, спеціаліст — 7.

Учителі школи брали участь у конкурсах «Учитель року». Переможцями ставали: Квасниця О. І., Івах С. Є., Качмар Л. О., Салдан Н. І., Воробець В. Є., Подоляк В. І., Фіялкович В. І., Лібрук Н. С., Яросевич І. С.

  • нагороди ГУОНЛОДА − 19,
  • Почесна грамота МОН України — 9,
  • Орден «трудового Червоного Прапора» − 1,
  • «Знак пошани» — 1.
  • Відмінник освіти України — 2,
  • Грамоти міського відділу освіти — 32[4]

Охорона здоров‘я[ред.ред. код]

Міська мережа охорони здоров‘я складається із міської клінічної лікарні на 240 ліжок, поліклініки на 800 відвідувань у зміну, станції швидкої допомоги, дев‘яти аптек.

Соціальне життя[ред.ред. код]

В місті діють міське відділення міліції, самостійна державна пожежна частина № 19, міський центр зайнятості населення, міська газета «Вісник Розділля», телерадіоретрансляційний центр, нотаріальні, адвокатські контори, городні та гаражні товариства, громадські та партійні організації.

Розвинута культурно-просвітницька мережа — працюють Міський культурно-просвітницький центр «Молодість», народний дім, Молодіжний центр «Лілея», чотири бібліотеки для дорослих та бібліотека для дітей. Відомі поза межами області Зразковий ансамбль народного танцю «Веселка», народна хорова капела «Дністряни», народний фольклорний колектив «Джерело», народний камерний хор духовної музики «Оранта» та інші самодіяльні колективи.

У місті є стадіон з трибунами на 15 тис. місць, плавальний басейн (на даний час, на жаль, не працює). Гордістю міста є команда каратистів, в складі якої — призери чемпіонатів Європи та світу. Також Новий Розділ прославляють команда з пауерліфтингу та жиму лежачи, які здобувають високі нагороди на чемпіонатах Світу та Європи.

Пам'ятники[ред.ред. код]

Окрасою міста є пам'ятники: Т. Г. Шевченку, знак ім. Івана Франка, Погруддя Т. Г. Шевченка, Воякам УПА, Загиблим воїнам, Вічний вогонь, плита загиблим льотчикам, Погруддя загиблого ст. лейтенанта МВМ П. Якиміва, Футбольний м'яч — оригінальна ознака стадіону.

Побутове обслуговування[ред.ред. код]

З об'єктів побутового обслуговування у місті є готель на 203 місця, 12 перукарень, підприємства з пошиття одягу. Діє міський ринок на 350 місць, міський торговельний центр на 250 робочих місць.

Релігійні громади[ред.ред. код]

У місті сформувалися релігійні громади багатьох конфесій: Української Автокефальної Православної Церкви, Української Греко-Католицької Церкви, Церкви Євангельських Християн-Баптистів, Християн Віри Євангельської П'ятидесятників, Молодіжний християнський рух «Життя». Йде будівництво двох храмів — греко-католицького та церкви євангельських християн-баптистів. Міжконфесійної ворожнечі чи конфліктів на релігійному підґрунті у місті з часу його заснування не було.

Молодіжні організації[ред.ред. код]

Урочисте відкриття пластового фестивалю ''Про100 літо''

У місті з 1990 року діє Національна Скаутська Організація України — Пласт. Станом на 2015 рік станиця Новий Розділ налічує 2 пластові курені: хлоп'ячий — курінь число 53 імені Євгена Коновальця та дівочий — курінь число 80 імені Алли Горської. Метою організації є сприяти всебічному самовихованню молоді на засадах християнської моралі та патріотичних ідей. Пласт виховує свідомих та повноцінних діячів громади, провідників суспільства. Тут юнаки та юначки мають змогу розвиватись у всіх напрямках, самостверджуватись у своїх ідеях та цілях. Окрім того Пласт допомагає здобути навички виживання серед дикої природи, глибше вивчати культурні традиції та історію рідного краю.

Протягом року Пласт у Новому Роздолі проводить літні табори для юнацтва віком 11-18 років. У таборах пластуни практично закріплюють знання і уміння, здобуті впродовж року на щотижневих заняттях. Також постійно реалізується безліч акцій для громади Нового Роздолу та околиць. Серед найбільших заходів, котрі щороку проводяться Пластом на міському рівні — туристсько-спортивні змагання «Повстанська Ватра», Андріївські Вечорниці, передача Вифлеємського Вогню Миру, Великодні Гаївки, День матері, фестиваль активного відпочинку «Про100 літо» та ін.

Старшi пластуни Нового Роздолу на загальних зборах у 2012
Вечорницi на Андрія

Про Вечорниці на Андрія:

«Святкування вечорниць вже стало доброю традицією у Новому Роздолі. З допомогою цієї забави ми прагнемо зберегти народні звичаї та обряди.

Вже чотирнадцять років поспіль проводиться дана акція і з кожним роком до нас приходить все більше охочих.»

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Проживали, перебували[ред.ред. код]

Земляки, що загинули в АТО[ред.ред. код]

Шелудько Володимир, 30 років, загинув від кулі снайпера в Широкиному 26 серпня 2016 року[8].

Міста-побратими[ред.ред. код]

Новий Розділ має декілька міст-партнерів:

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]