Новий Розділ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новий Розділ
Герб Нового Роздолу Прапор Нового Роздолу

Пам'ятник Тарасу Шевченку
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівський
Район Стрийський
Громада Новороздільська міська громада
Засноване 1952
Статус міста від Місто року
Населення 27,841

27,841 (01.01.2022)[1]

 - повне

27,841

27,841 (01.01.2022)[1]
Площа 26.3 км²
Поштові індекси 81652
Телефонний код +380-3261
Координати 49°28′13″ пн. ш. 24°07′47″ сх. д. / 49.47028° пн. ш. 24.12972° сх. д. / 49.47028; 24.12972
Висота над рівнем моря 290 м
Водойма р. Дністер о. Барвінок
Назва мешканців новоро́здільчанин, новоро́здільчанка, новоро́здільчани
Міста-побратими м. Золочів (Україна), м. Полиці (Польща) та м. Пазевальк (Німеччина)
День міста Остання неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Миколаїв-Дністровський
До станції 18 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 62 км
 - автошляхами 54 км
Міська влада
Адреса 81652, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 24
Вебсторінка Офіційна Веб сторінка міста та міської Ради

CMNS: Новий Розділ у Вікісховищі

Мапа
Новий Розділ. Карта розташування: Україна
Новий Розділ
Новий Розділ
Мапа

Нови́й Роздíлмісто на заході України, у Львівській області. Розташоване неподалік від річки Дністер.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Місто Новий Розділ належить до наймолодших міст Львівської області. Засноване у 1953 році у зв'язку з освоєнням великого родовища самородної сірки біля старовинного селища Розділ. Має свій герб та прапор, які затверджено 12 червня 1991 року і внесено у геральдичні каталоги України.

Місто розташоване на лівобережному дністровському схилі на висоті 290 м над рівнем моря, на стику Опілля і Передкарпатського прогину. Через Новий Розділ проходить шосейна дорога Миколаїв — Ходорів. До автомагістралі Львів — Стрий — 15 км. Відстань до м. Львів — 54 км, м. Стрий — адміністративного центру Стрийського району — 46 км, до м. Ходорів — 18 км, м. Жидачів — 27 км. Залізнична колія Ходорів — Новий Розділ, збудована у 1958 році, забезпечувала вантажні залізничні перевезення, проте на початку 2000-х її було закрито, а 2011 остаточно розібрано. Пряме автомобільне сполучення пов'язує місто Новий Розділ з обласним центром Львів, іншими населеними пунктами Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Волинської областей та з Польщею.

Станом на 2024 рік міським головою працює Яценко Ярина Володимирівна

Населення

[ред. | ред. код]

У 1959 р. тут мешкало 2,7 тис. осіб, а у 1979 р. — 22,1 тис. осіб, у 2011 р. — 29,553 тис. осіб.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 13 414 2971 2440 4335 2913 741 14
Жінки 15 055 2981 2568 4916 3480 1077 33


Населення міста залишається порівняно молодим і має стабільну перспективу росту чисельності. На відміну від інших міст, демографічна ситуація у Новому Роздолі позитивна. Природний приріст населення у 2005 році становив 58 осіб. За офіційними статистичними даними населення міста станом на 1.07.2012 р. становило 28 801 особа.

Національний склад

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Відсоток
Українці 96,74 %
Росіяни 2,72 %
Інші/не вказали 0,54 %

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4][5]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 27 718 97,36 %
Російська 699 2,46 %
Інше 54 0,18 %
Разом 28 471 100,00 %

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат помірний. Середня річна температура — +7,6 °C, температура липня — +18 °C. Середньорічна кількість опадів за останні 50 років — 683 мм, висота снігового покриву взимку — 10-12 см, його тривалість — 60-80 діб. Вітри переважно західних і південно-західних напрямів, атмосферний тиск — 725—740 мм ртутного стовпчика.

Історія

[ред. | ред. код]

Територія, де в наш час розташоване місто, до 1952 року була полями та сіножатями. Геологи виявили тут родовище сірки — одне із найбільших у Європі. Самородна сірка Передкарпатського сірчаного району — сірка осадкового типу. Вона залягає під поверхнею ґрунту на глибині 35—130 м, що створювало вигідні умови для видобутку сірки кар'єрним способом, економічна ефективність якого в 4-6 разів вища, ніж у шахтного. Середня товщина сірконосних пластів — 13 м, максимальна — близько 30 метрів. Зважаючи на те, що сірка є стратегічною сировиною для хімічної та військової промисловості, в 1952 році Міністерство хімічної промисловості СРСР ухвалило рішення про будівництво великого сірчаного комбінату і робітничого селища для розселення будівників та експлуатаційників комбінату.

Газета «Известия» 5 листопада 1958 року сповістила (подається мовою оригіналу):

«Сегодня, 4 ноября, ночью весь комбинат и рабочий посёлок химиков облетела волнующая весть о том, что на сероплавильном заводе проведена первая плавка. Производство Роздольской серы началось!»

Надалі масштаби та прискорені темпи розвитку поселення та виробництва були зумовлені наявністю значних запасів цінної хімічної сировини, дедалі більшою потребою в ній колишньої держави та вільними трудовими ресурсами в прилеглих населених пунктах.

Вже у 1959 році Указом Президії Верховної Ради УРСР Новий Розділ був віднесений до категорії селища міського типу. У 1960 році Рада Міністрів СРСР Постановою № 315 ухвалила рішення про подвоєння потужності Роздільського гірничо-хімічного комбінату, а 24.06.1963 року Держплан СРСР ухвалив рішення про подальше збільшення потужності виробництва. На початку 90-х років минулого століття підприємства хімічної промисловості зменшили, а через декілька років згорнули виробництво основної продукції.

У 1963 році Указом Президії ВР УРСР Новий Розділ віднесений до категорії міст районного значення. Верховна рада України у грудні 2002 року визначила Новий Розділ, як місто обласного значення, яким він залишався до 2020 року.

Економіка

[ред. | ред. код]

В результаті інтенсивного та більш-менш планомірного розвитку усіх містоформувальних факторів, місто Новий Розділ за більш ніж 50 років свого існування перетворилось в один із промислових і культурних центрів Львівщини. Тут є підприємства хімічної, харчової та легкої промисловості, машинобудування і металообробки, виробництва будівельних матеріалів та будівельні компанії. Нині найбільш відомим заводом на теренах Нового Роздолу є підприємство ODW-Elektrik, яке займається виробництвом автомобільних електросистем. Важливими та стабілізувальними для соціально-економічної сфери міста є численні бюджетні установи міста — установи освіти, охорони здоров'я, культури, дошкільні заклади.

Житловий фонд

[ред. | ред. код]

Місто Новий Розділ має високий рівень комунального упорядкування. Житловий фонд міста налічує 650 будинків від одно- до дев'ятиповерхових комунальної та приватної власності, у тому числі 8786 квартир загальною житловою площею 456 тис. кв. м.

До 1996 року житловий фонд був відомчим і належав кільком підприємствам. Постановами Кабінету Міністрів України у 1995 році житловий фонд та об'єкти соціально-побутової сфери були передані у комунальну власність міста. Його обслуговують дві потужні організації ЖКУ (житлово-комунальне управління) з кількістю працівників 277 чол. та ЗАТ «Енергія — Новий Розділ».

Освіта

[ред. | ред. код]

У місті функціонує п'ять шкіл (одна з них — гімназія), два ліцеї та коледж. Також є музична школа та ДНЗ «Малятко».

Новороздільська школа 4

[ред. | ред. код]

Новороздільська школа № 4 — одна із п'яти шкіл міста Новий Розділ. Повна назва — спеціалізована школа I—III ступенів номер 4 з поглибленим вивченням іноземної мови. Заснована 1974 року. Адреса: вул. Степана Бандери, 5. Серед найвідоміших учнів: Мар'ян Житарюк, Андрій Кузьменко, Остап Панчишин, Ольга Фреймут[6].

Історія

[ред. | ред. код]

1 вересня 1974 року на святковій лінійці керівник тресту «Розділхімбуд» Борзунов М. І. вручив символічний ключ від школи першому директорові Леонідові Івановичу Тарасенку. Того дня за парти у школі сіло 1147 учнів, які навчалися у 29 класах під керівництвом близько 70 вчителів[7].

Останні кільканадцять років школу очолює Богдан Степанович Бабій. Його заступники: Іваницька Наталія Іванівна, Соболь Тетяна Франківна, Стасів Наталія Іванівна.

З перших днів існування школи й до сьогодні працюють Квасниця Ольга Іванівна, Кучер Ірина Василівна, Решетняк Лариса Віталіївна, Франків Ольга Миколаївна та Забуранна Марія Миколаївна[8].

Учні школи постійно беруть участь у програмі FLEX, яка діє при Американській раді в Україні. Завдяки програмі FLEX за останні роки 18 учнів школи побували на навчанні в США[6].

Зараз у школі працює 74 вчителі, з них: вищу категорію мають — 36, серед них педагогічне звання «Вчитель-методист» — 2, звання «Старший вчитель» − 15, І категорію — 25, ІІ категорію — 6, спеціаліст — 7.

Учителі школи брали участь у конкурсах «Учитель року». Переможцями ставали: Квасниця О. І., Івах С. Є., Качмар Л. О., Салдан Н. І., Воробець В. Є., Подоляк В. І., Фіялкович В. І., Лібрук Н. С., Яросевич І. С.

  • нагороди ГУ ОН ЛОДА − 19,
  • Почесна грамота МОН України — 9,
  • Орден «трудового Червоного Прапора» − 1,
  • «Знак пошани» — 1.
  • Відмінник освіти України — 2,
  • Грамоти міського відділу освіти — 32[8]

Охорона здоров‘я

[ред. | ред. код]

Міська мережа охорони здоров‘я складається із міської клінічної лікарні на 240 ліжок, поліклініки на 800 відвідувань у зміну, станції швидкої допомоги, дев‘яти аптек.

Соціальне життя

[ред. | ред. код]

В місті діють міське відділення поліції, самостійна державна пожежна частина № 19, міський центр зайнятості населення, міська газета «Вісник Розділля», телерадіоретрансляційний центр, нотаріальні, адвокатські контори, городні та гаражні товариства, громадські та партійні організації.

Розвинута культурно-просвітницька мережа — працюють Міський культурно-просвітницький центр «Молодість», народний дім, Молодіжний центр «Лілея», чотири бібліотеки для дорослих та бібліотека для дітей. Відомі поза межами області Зразковий ансамбль народного танцю «Веселка», народна хорова капела «Дністряни», народний фольклорний колектив «Джерело», народний камерний хор духовної музики «Оранта» та інші самодіяльні колективи.

У місті є стадіон з трибунами на 15 тис. місць, плавальний басейн (наразі не працює).

Гордістю міста є команда каратистів, у складі якої — призери чемпіонатів Європи та світу. Також Новий Розділ прославляють команда з паверліфтингу та виваги лежачи, які здобувають високі нагороди на чемпіонатах Світу та Європи.

Пам'ятники Нового Роздолу

[ред. | ред. код]
Пам'ятний хрест борцям за волю України

Окрасою міста є пам'ятники: Т. Г. Шевченку, знак ім. Івана Франка, Погруддя Т. Г. Шевченка, Воякам УПА, Загиблим воїнам, Вічний вогонь, плита загиблим льотчикам, Погруддя загиблого ст. лейтенанта МВМ П. Якиміва, Футбольний м'яч — оригінальна ознака стадіону.

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Побутове обслуговування

[ред. | ред. код]

З об'єктів побутового обслуговування у місті є готель на 203 місця, 12 перукарень, підприємства з пошиття одягу. Діє міський ринок на 350 місць, міський торговельний центр на 250 робочих місць.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Місто має сполучення лише автошляхами. У місті за адресою вул. Сагайдачного, 1 є автостанція, від якої здійснюють рух маршрутні таксі та автобуси міжміського, міжобласного та міжнародного сполучення.

Між містом та обласним центром курсує маршрут 555: автостанція міста — м. Миколаїв — автобусний вокзал м. Львів[9].

За 18 км від міста у львівському напрямку у селі Розвадів розташована проміжна залізнична станція Львівської залізниці — Миколаїв-Дністровський.

За 17 км від Нового Роздолу в м.  Ходорів Жидачівського району Львівської області розташована вузлова пасажирська та вантажна залізнична станція Ходорів Львівської дирекції Львівської залізниці.

За 9 км від міста у с. Бориничі Жидачівського району Львівської області розташована проміжна залізнична станція Бориничі Львівської дирекції Львівської залізниці. На станції зупиняються тільки приміські поїзди.

Релігійні громади

[ред. | ред. код]

У місті сформувалися релігійні громади багатьох конфесій: Української Автокефальної Православної Церкви, Української Греко-Католицької Церкви, Церкви Євангельських Християн-Баптистів, Християн Віри Євангельської П'ятидесятників, Молодіжний християнський рух «Життя». Йде будівництво двох храмів — греко-католицького та церкви євангельських християн-баптистів. Міжконфесійної ворожнечі чи конфліктів на релігійному підґрунті у місті з часу його заснування не було.

Молодіжні організації

[ред. | ред. код]

У місті з 1990 року діє Національна Скаутська Організація України — Пласт. Станом на 2015 рік станиця Новий Розділ налічує 2 пластові курені: хлоп'ячий — курінь число 53 імені Євгена Коновальця та дівочий — курінь число 80 імені Алли Горської. Метою організації є сприяти всебічному самовихованню молоді на засадах християнської моралі та патріотичних ідей. Пласт виховує свідомих та повноцінних діячів громади, провідників суспільства. Тут юнаки та юначки мають змогу розвиватись у всіх напрямках, самостверджуватись у своїх ідеях та цілях. Окрім того Пласт допомагає здобути навички виживання серед дикої природи, глибше вивчати культурні традиції та історію рідного краю.

Протягом року Пласт у Новому Роздолі проводить літні табори для юнацтва віком 11-18 років. У таборах пластуни практично закріплюють знання і уміння, здобуті впродовж року на щотижневих заняттях. Також постійно реалізується безліч акцій для громади Нового Роздолу та околиць. Серед найбільших заходів, котрі щороку проводяться Пластом на міському рівні — туристсько-спортивні змагання «Повстанська Ватра», Андріївські Вечорниці, передача Вифлеємського Вогню Миру, Великодні Гаївки, День матері, фестиваль активного відпочинку «Про100 літо» та ін.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Проживали, перебували

[ред. | ред. код]

Земляки, що загинули в російсько-українській війні

[ред. | ред. код]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Новий Розділ має декілька міст-партнерів:

Світлини

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Процитовано 28 січня 2023.
  3. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  4. Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. а б Успіхи учнів — мірило вчителя і школи // Вісник Розділля. — № 9 (2012). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  7. Історія школи
  8. а б Шкільна академія підприємництва (Новороздільська спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 4)
  9. Громадська медійна агенція «Медіа-ресурс — 81652»: ПРО ЗМІНУ маршруту 555 ЛЬВІВ-НОВИЙ РОЗДІЛ
  10. Перестало битися серце Андрія Баля. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
  11. Нейрохірург Генрі Марш: "В Україні проблема не так із хірургами, як із піклуванням про пацієнтів після операції". {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. Книга пам'яті
  13. Gazeta.ua: Загиблий львівський волонтер займався побутом українських бійців.
  14. Високий Замок: Ховали 20-річного воїна за козацьким звичаєм
  15. Книга пам'яті

Посилання

[ред. | ред. код]