Координати: 50°27′51.44760010001″ пн. ш. 30°31′13.065600099994″ сх. д. / 50.46429° пн. ш. 30.52030° сх. д. / 50.46429; 30.52030
Очікує на перевірку

Новий академічний корпус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новий академічний корпус
50°27′51.44760010001″ пн. ш. 30°31′13.065600099994″ сх. д. / 50.46429° пн. ш. 30.52030° сх. д. / 50.46429; 30.52030
Країна Україна
РозташуванняКиїв
Подільський район
Типбудівля
пам'ятка історії і пам'ятка архітектури[d]
Стилькласицизм
АрхітекторЛюдвіг Шарлемань і Меленський Андрій Іванович
Дата заснування1825
АдресаВулиця Григорія Сковороди
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Нови́й академі́чний ко́рпус (Київ) — навчальний корпус Національного університету «Києво-Могилянська академія» у стилі пізнього класицизму, розташований у південній частині академічного подвір'я, на розі Контрактової площі та Іллінської вулиці. Будувався протягом 1822—1825 років та добудовувався пізніше.

Історія

[ред. | ред. код]

Постановою Ради Міністрів УРСР від 6 вересня 1979 року № 442 корпус внесено до списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави з охоронним номером 15/5 у складі Комплексу споруд Києво-Могилянської Академії (ансамбль Братського монастиря)[1]. Комплекс споруд разом з корпусом отримав статус пам'ятки архітектури та історії національного значення у 2009 році[2].

Первинно корпус призначений для навчання і проживання студентів і викладачів Київської духовної академії, збудований за проєктом архітектора Л. Шарлеманя міським архітектором А. Меленським.

У 1812 р. А. Меленський здійснив проєкт перепланування території Братського монастиря, що передбачав розширення і упорядкування його садиби, розкриття північного фронту забудови. У квітні 1819 р. 12 планів Меленського з фасадами і описом старих і запланованих нових монастирських будівель було затверджено митрополитом Серапіоном[3]. Саме після цього було зведено Новий академічний корпус.

Він мав три поверхи і містив навчальні аудиторії та квартири викладачів, на третьому поверсі був гуртожиток студентів духовної академії. 1846 року за проєктом архітектора П. Спарро було добудовано додаткові приміщення. У 1854—1856 роках відбулась реконструкція приміщень. У 1863-64 роках корпус ще раз перебудовано у стилі пізнього класицизму. На фронтоні внутрішнього входу, була намальована розкрита Біблія.

З 1872 року у корпусі діяло Церковно-археологічне та історичне товариство. У 1919—1920 роках містився штаб Дніпровської військової флотилії[4].

Станом на 2019 рік у корпусі розташовуються такі підрозділи сучасної Києво-Могилянської академії: Служба президента НаУКМА, Служба віцепрезидента з науково-педагогічної роботи, Служба віцепрезидента з економіки та фінансів, Факультет гуманітарних наук та його кафедри, Факультет інформатики та кафедри, Студентський відділ кадрів, Відділ кадрів та роботи з персоналом, Відділ з контролю та діловодства, Навчально-методичний відділ, Інформаційно-комп'ютерний центр, Планово-фінансовий відділ, Бухгалтерія, Служба охорони здоров'я[5].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Ради Міністрів УРСР від 6 вересня 1979 року № 442
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України року № 928 «{{{3}}}».
  3. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г.Заболотного. www.dnabb.org. Процитовано 26 січня 2019.
  4. Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ. — К., 2010. — С. 89.
  5. Схема університетського містечка. ukma.edu.ua. НаУКМА. Процитовано 7 лютого 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]