Новий канал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новий канал
ТОВ «Новий канал»[1]
Novy channelUA2018.png
Країна Україна Україна
Зона мовлення ефірне — понад 95% території України, кабельне, супутникове, цифрове DVB-T2
Час мовлення цілодобово (з 1 березня 2001)
Формат
зображення		 576i 16:9 (SDTV)
Дата початку
мовлення		 15 липня 1998
Цифровий
мультиплекс		 MX-2 (14)
Власник(и) StarLightMedia Віктор Пінчук & Олена Пінчук[2]
Споріднені канали
Голос каналу Євген Сінчуков (1998—2006)
Олексій Сафін (2006—н.ч.)
Слоган Давай жити разом! (з 1 вересня 2014)
Сайт novy.tv
Новий канал
у соціальних мережах
Facebook icon 2013.svg Новий канал на сайті Facebook
Telegram logo.svg Новий канал на сайті Telegram
Twitter icon.png Новий канал на сайті Twitter
YouTube play button rounded square (2013-2017).svg Новий канал на сайті YouTube
Instagram logo 2016.svg Новий канал на сайті Instagram

Новий канал — український телевізійний канал. Входить до медіахолдингу StarLightMedia, що належить українському олігарху Вікторові Пінчуку.

Власники[ред. | ред. код]

Офіційними співвласниками каналу є підприємство з іноземними інвестиціями «ІННОТЕХ» та ЗАТ «НК-ХОЛДІНГ»[джерело?]. До 2003 року контроль над каналом мала російська «Альфа-Груп» (через афільований з ним український «Альфа-банк»), але протягом 2003—2004 років акції в неї викупили структури, близькі до Віктора Пінчука.

Починаючи з квітня 1999 року Новим каналом керував Олександр Ткаченко, у січні 2005 року його змінила Ірина Лисенко. 15 травня 2012 року пост генерального директора зайняв Володимир Локотко.

Історія[ред. | ред. код]

[icon] Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2018)

Вперше вийшов в ефір 15 серпня 1998 року, однак днем народження каналу вважається 15 липня 1998 року — дата першого прямого ефіру. Спочатку здійснював своє мовлення лише в Києві, з 2001 року — ще в шести обласних центрах України, з 2000 року — працював вже у 17 великих містах. 20 грудня 2003 року розпочав супутникове мовлення.

15 липня 2018 року до свого 20-річчя телеканал змінив логотип та перейшов на мовлення у широкоекранному форматі 16:9.[3]

Логотип[ред. | ред. код]

Телеканал змінив 4 логотипи. Нинішній — 5-й за рахунком.

  • З 15 серпня 1998 по 31 травня 2004 року логотипом було напівпрозоре біле кільце з тонким начерком, всередині якого написана літера «Н». Логотип був невеликого розміру. Знаходився у правому верхньому куті.
  • З 1 червня 2004 по 28 лютого 2006 року логотипом було біле кільце з темно-зеленою серединою, в якому написана літера «Н». Логотип був трохи більшим за попередній, злегка об'ємним та з мінімальною прозорістю. Знаходився там само.
  • З 1 березня 2006 по 10 червня 2012 року логотипом було біле кільце із зеленою серединою, в якому написана літера «Н» білого кольору. Логотип був більшим та прозорішим. Знаходився там само.[4]
  • З 11 червня 2012 по 14 липня 2018 року логотипом є біле кільце із зеленою серединою та «візерунками» всередині. Прозорість логотипу мінімальна. Знаходиться там само.
  • З 15 липня 2018 року логотипом є напівпрозоре кільце, тло всередині якого у формі заокругленого символу діалога (спічбабл); на тлі якого знаходиться літера «Н». Під час анонсу та реклами логотип світло зеленого кольору. Наприкінці реклами логотип виконує роль таймера зворотнього відліку деякого кольору (зелений, жовтий або червоний), який встановлює вікові обмеження програми, що транслюється в даний момент. Після реклами, при перших 2 хвилинах показу програми логотип зберігає колір. Далі, під час показу програм логотип сірий.[5]

  • Перший логотип каналу з 15 серпня 1998 по 31 травня 2004 року.

  • Другий логотип каналу з 1 червня 2004 по 28 лютого 2006 року.

  • Третій логотип каналу з 1 березня 2006 по 10 червня 2012 року.

  • Четвертий логотип каналу з 11 червня 2012 по 14 липня 2018 року.

  • П’ятий логотип каналу з 15 липня 2018 року. (зелений)

Статистичні дані[ред. | ред. код]

Рейтинги[ред. | ред. код]

З 1999 року за рейтингами Новий канал посідав третє місце після «Інтера» та 1+1, у 2006 році вийшов на друге місце.

Протягом кількох років спостерігалося зниження рейтингів і частки каналу. За підсумками 2004 р. вона склала 10,11 % (за традиційною методикою вимірювання «50+»), 2005 — 9,1 %, 2006 — 8,5 %, 2007 — 7,42 %. Ситуація радикально змінилася у 2008 році. Вдале програмування та закупівельна політика дозволили за підсумками року досягти долі 9,31 %, а у 2009 — 9,56 % і здобути друге місце серед українських телеканалів (після «Інтера»).[джерело?] У 2010 році показники знову знизилися — до 8,64 % (4-е місце), а у 2011 році впали — до 6,45 % (6-е місце), у 2012 — до 6,24 %, у 2013 — до 6,17 %. У 2014 доля каналу склала 6,23 %, у 2015 — 6,66 %, у 2016 — 7,01 %, у 2017 — 6,72 %, у 2018 — 7,1 %[6].

Походження та мова контенту[ред. | ред. код]

Докладніше: Бойкот російського кіно

З 2014 року «Новий канал» критикують через трансляцію на ньому російських серіалів. За результатами моніторингів активістів кампанії «Бойкот російського кіно», за період з 8 по 14 вересня на телеканалі демонстрували 7 год 35 хв російського контенту на добу.[7][8]

Наповнення телеефіру[ред. | ред. код]

Програми які не транслюються[ред. | ред. код]

  • 1999—2014: Підйом
  • 1999—2015: Репортер
  • 1999—2014: Запитайте у лікаря
  • 2000: Тетянин полудень
  • 2000: Живий Звук
  • 2000: Обличчя свiту — як це було
  • 2000: Нова погода
  • 2002—2004: За грошi
  • 2002: За склом-3. Тепер ти в армiї
  • 2002: Козаки-розбiйники
  • 2002—2005: Кунсткамера
  • 2003: Життя прекрасне
  • 2003—2004: 25 кадр
  • 2003—2004: Один за всiх
  • 2003: Фактор страху
  •  ?—?: Замок страху
  • 2010—2012: Teen Тайм
  •  ?—?: Kids Тайм
  •  ?—2011: Ексклюзив
  •  ?—2011: Аналіз Крові
  • 2011: Знову разом
  •  ?—2012: Аферисти
  •  ?—2012: Новий Погляд
  •  ?—2012: ТОП-100
  • 2012: Парад Порад
  • 2012: Світлі голови. Зимова Ліга
  • 2012: Україна чудес
  • 2012—2013: Піранії
  • 2012: Стороннім В
  • 2012: Пакуй валізи
  • 2012: Шури-амури
  • 2012: Кухня для двох
  • 2012: Світлі голови. Літні ігри
  • 2012: Пікнік
  • 2012—2013: Мачо не плачуть
  • 2012: КабріоЛіто
  • 2012: Безумний Автостоп
  • 2013—2017: Абзац!
  • 2013—2014: Педан-Притула шоу[9]
  • 13 жовтня 2014: Ревізор без купюр[10] — спецпроект до триріччя Ревізора
  • 2014—2017: Серця трьох
  • 2014: Заковані[11]
  • 2014: 1000 жіночих бажань[12]
  • 2014: Стажери[13]
  • 2017: Зоряні яйця
  • 2015-2017: Половинки
  • 2016—2017: Зірки під гіпнозом

Програми які транслюються[ред. | ред. код]

Телесеріали[ред. | ред. код]

Мультсеріали[ред. | ред. код]

Колектив[ред. | ред. код]

Керівництво[15][ред. | ред. код]

  • Володимир Локотко — Генеральний директор
  • Олексій Гладушевський — Генеральний продюсер
  • Ольга Катющенко — Головний виконавчий продюсер
  • Віталій Гусєв — Операційний директор
  • Ольга Балабан — Директор Департаменту промо і зв'язків із громадськістю
  • Сергій Печорін — Директор Департаменту забезпечення діяльності та розвитку
  • Ірина Бєлова — Директор Комерційного департаменту
  • Тетяна Костелова — Фінансовий директор
  • Максим Дибенко — Головний редактор
  • Олександр Ігнатьєв — Технічний директор
  • Сергій Павлічук — Директор Департаменту інформаційних технологій
  • Вікторія Москаленко — Директор Департаменту по роботі з персоналом
  • Людмила Наконечна — Директор Юридичного департаменту

Ведучі[16][ред. | ред. код]

Параметри супутникового мовлення[ред. | ред. код]

  • Супутник мовлення — Амос 3 (4° зх. д.)
  • Частота — 11177
  • Символьна швидкість — 30000
  • Поляризація — Горизонтальна (H)
  • Коефіцієнт виправлення помилок (FEC) — 3/4
  • Кодування — FTA (незабаром Verimatrix)

Кіновиробництво[ред. | ред. код]

Романтична комедія «Самотній за контрактом»[ред. | ред. код]

У 2013 році «Новий канал» спільно з кінокомпанією «FILM.UA» приступили до зйомки адаптації німецького фільму «Фанатки на сніданок не залишаються» (нім. Groupies bleiben nicht zum Frühstück). Зйомки фільму, над якими працювала молода команда на чолі з режисером Євгеном Матвієнко, проходили у Києві.

Прем'єра стрічки відбулася в 2014 році.

Головні ролі зіграли: Ольга Лєрман, Вацлав Верхол, Ольга Тумайкіна, Сергій Перегудов, Андрій Самінін, Валерій Созановський, Олександр Дулін та Наомі Вульф.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Новий канал ТОВ - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (uk-UA). Процитовано 2018-02-18. 
  2. ↑ Структура власності
  3. ↑ Телеканал «НОВИЙ КАНАЛ» з 15 липня переходить на відеоформат 16:9. volia.com. Процитовано 2018-07-13. 
  4. ↑ Фрагмент реклам і анонси (Новий канал, січень 2006). 
  5. ↑ Новий канал відзначив своє 20-річчя ребрендингом. detector.media (uk). Процитовано 2018-07-16. 
  6. ↑ «Україна» стала лідером телеперегляду у 2018 році, друге місце – в «1+1», ICTV та «Інтера». detector.media (uk). Процитовано 2019-01-08. 
  7. ↑ Російське кіно все ще домінує на українському телепросторі. Еспресо TV. 09.09.2014
  8. ↑ Українські канали показують у день по 7,5 годин російських передач. Твоє місто. 23.09.2014
  9. ↑ Педан-Притула Шоу. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  10. ↑ Ревізор без купюр. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  11. ↑ Заковані. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  12. ↑ 1000 женских желаний. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  13. ↑ Стажери. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  14. ↑ Спочатку канал дублював цей мультсеріал 1 сезон та фільм та назвав його «Боб Губко Прямокутні Штани». Потім мультсеріал дублював телеканал Куй-ТБ (QTV) переклав мультсеріал і тоді канал став показувати дубляж QTV.
  15. ↑ Менеджеры Нового канала | Новий канал. Новий канал (ua-UK). Процитовано 2018-02-18. 
  16. ↑ Ведучі Нового каналу | Новий канал. Новий канал (ua-UK). Процитовано 2018-02-24. 

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новий_канал&oldid=24154840