Новий канал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новий канал
ТОВ «Новий канал»[1]
Novy channelUA2018.png
Країна Україна Україна
Зона мовлення етерне — понад 95% території України, кабельне, супутникове, цифрове DVB-T2
Час мовлення цілодобово (з 1 березня 2001)
Формат
зображення		 576i 16:9 (SDTV)
1080i (HDTV)
Тематика каналу Розважальна
Дата початку
мовлення		 15 липня 1998
Цифровий
мультиплекс		 MX-2 (14)
Власник(и) StarLightMedia Віктор Пінчук & Олена Пінчук[2]
Споріднені канали Україна ICTV
Україна СТБ
Україна ОЦЕ ТБ
Україна M1
Україна M2
Голос каналу Євген Сінчуков (1998—2006)
Олексій Сафін (з 2006)
Слоган «Давай жити разом!» (з 1 вересня 2014)
Сайт novy.tv

Новий канал — український телевізійний канал. Входить до медіахолдингу StarLightMedia, що належить українському олігархові Вікторові Пінчуку.

Історія[ред. | ред. код]

Днем початку мовлення каналу на 50 ТВК стало 20 лютого 1998 року, канал ділив тоді сітку з «СТБ» і мовив у нерейтинговий денний час — з 10:00 до 16:00 годин по будням та з 12:00 до 17:00 годин по вихідним. Ефір складався з художніх та документальних фільмів, як західних, так і пострадянських, відеокліпів (у програмі «Нова музика на Новому каналі»), а також розважальної рубрики «Відпочинемо від занять». «Новий канал» став першим в Україні телеканалом, що почав мовити в системі PAL.

Згодом канал отримав окрему частоту у Києві (52 ТВК), на якій вперше вийшов в ефір 15 липня 1998 року о 8:30, коли відбувся перший прямий ефір, який вели ведучі Лідія Таран і Анастасія Образцова. Одразу, змінилась якість зображення з системи PAL на SECAM. Змінилось і програмне наповнення каналу, який тепер мовив щоденно з 8:30 і приблизно до 0:30-1:00. Основу етеру, як і раніше, займали художні, документальні і мультплікаційні фільми. Проте в перевах між ними могла виходити «Студія» — онлайн-проект, який в залежності від часу міг називатися: «Студія. Ранок», «Студія. Вдень», «Студія. Вечір», «Студія. Ніч».

У квітні 1999 року на канал прийшла команда менеджерів на чолі з Олександром Ткаченком після скандалу із закриттям програми «Післямова» на «1+1». З його приходом політика каналу змінилась на більш широку аудиторію. З 14 червня 1999 року в ефірі каналу з'явилась інформаційна програма «Репортер», яка була орієнтована на подачу до етеру оперативних новин. Першою ведучою була Іванна Найда. 17 червня того ж року стартувало ранкове шоу «Підйом» з Машею Єфросиніною та Юрієм Горбуновим.

З грудня 1999 «Новий канал» розпочав регіональне мовлення — першими містами стали Харків, Донецьк, Рівне, Херсон, Кіровоград та Полтава.

20 грудня 2000 року телеканал розпочав супутникове мовлення.

1 березня 2001 року канал першим в Україні перейшов на цілодобове мовлення.

До 2003 року «Новий канал» належав російській компанії «Альфа-груп» через український «Альфа-Банк», а до 2004 року канал опинився в руках олігарха Віктора Пінчука. По закінченню контракту, у січні 2005 року свою посаду покинув Олександр Ткаченко, а на його місце прийшла Ірина Лисенко.

11 листопада 2009 «Новий канал» увійшов до медіахолдингу StarLightMedia.

15 липня 2018 року до свого 20-річчя телеканал змінив логотип та перейшов на мовлення у широкоекранному форматі 16:9[3].

Власники[ред. | ред. код]

Офіційними співвласниками каналу є підприємство з іноземними інвестиціями «ІННОТЕХ» та ЗАТ «НК-ХОЛДІНГ»[джерело?]. До 2003 року контроль над каналом мала російська «Альфа-Груп» (через афільований з ним український «Альфа-банк»), але протягом 2003—2004 років акції в неї викупили структури, близькі до Віктора Пінчука.

Починаючи з квітня 1999 року Новим каналом керував Олександр Ткаченко, у січні 2005 року його змінила Ірина Лисенко. 15 травня 2012 року пост генерального директора зайняв Володимир Локотко.

Логотип[ред. | ред. код]

Телеканал змінив 4 логотипи. Нинішній — 5-й за рахунком.

  • З 15 серпня 1998 по 31 травня 2004 року логотипом було напівпрозоре біле кільце з тонким начерком, всередині якого написана літера «Н». Логотип був невеликого розміру. Знаходився у правому верхньому куті.
  • З 1 червня 2004 по 18 вересня 2005 року логотипом було біле кільце з темно-зеленою серединою, в якому написана літера «Н». Логотип був трохи більшим за попередній, злегка об'ємним та з мінімальною прозорістю. Знаходився там само.
  • З 19 вересня 2005 по 10 червня 2012 року логотипом було біле кільце із зеленою серединою, в якому написана літера «Н» білого кольору. Логотип був більшим та прозорішим. Знаходився там само[4].
  • З 11 червня 2012 по 14 липня 2018 року логотипом є біле кільце із зеленою серединою та «візерунками» всередині. Прозорість логотипу мінімальна. Знаходиться там само.
  • З 15 липня 2018 року логотипом є напівпрозоре кільце, тло всередині якого у формі заокругленого символу діалога (спічбабл); на тлі якого знаходиться літера «Н». Під час анонсу та реклами логотип світло зеленого кольору. Наприкінці реклами логотип виконує роль таймера зворотнього відліку деякого кольору (зелений, жовтий або червоний), який встановлює вікові обмеження програми, що транслюється в даний момент. Після реклами, при перших 2 хвилинах показу програми логотип зберігає колір. Далі, під час показу програм логотип сірий[5].

  • Перший логотип каналу з 15 серпня 1998 по 31 травня 2004 року.

  • Другий логотип каналу з 1 червня 2004 по 18 вересня 2005 року.

  • Третій логотип каналу з 19 вересня 2005 по 10 червня 2012 року.

  • Четвертий логотип каналу з 11 червня 2012 по 14 липня 2018 року.

  • П’ятий логотип каналу з 15 липня 2018 року. (зелений)

Статистичні дані[ред. | ред. код]

Рейтинги[ред. | ред. код]

З 1999 року за рейтингами Новий канал посідав третє місце після «Інтера» та 1+1, у 2006 році вийшов на друге місце.

Протягом кількох років спостерігалося зниження рейтингів і частки каналу. За підсумками 2004 р. вона склала 10,11 % (за традиційною методикою вимірювання «50+»), 2005 — 9,1 %, 2006 — 8,5 %, 2007 — 7,42 %. Ситуація радикально змінилася у 2008 році. Вдале програмування та закупівельна політика дозволили за підсумками року досягти долі 9,31 %, а у 2009 — 9,56 % і здобути друге місце серед українських телеканалів (після «Інтера»).[джерело?] У 2010 році показники знову знизилися — до 8,64 % (4-е місце), а у 2011 році впали — до 6,45 % (6-е місце), у 2012 — до 6,24 %, у 2013 — до 6,17 %. У 2014 доля каналу склала 6,23 %, у 2015 — 6,66 %, у 2016 — 7,01 %, у 2017 — 6,72 %, у 2018 — 7,1 %, у 2019 — 7,33 %[6].

Походження та мова контенту[ред. | ред. код]

Докладніше: Бойкот російського кіно

З 2014 року «Новий канал» критикували через трансляцію на ньому російських серіалів. За результатами моніторингів активістів кампанії «Бойкот російського кіно», за період з 8 по 14 вересня 2014 року на телеканалі демонстрували 7 год 35 хв російського контенту на добу[7][8].

Наповнення телеефіру[ред. | ред. код]

Програми які не транслюються[ред. | ред. код]

  • 1999—2014: Підйом
  • 1999—2015: Репортер
  • 1999—2014: Запитайте у лікаря
  • 2000: Тетянин полудень
  • 2000: Живий Звук
  • 2000: Обличчя свiту — як це було
  • 2000: Нова погода
  • 2002—2004: За грошi
  • 2002: За склом-3. Тепер ти в армiї
  • 2002: Козаки-розбiйники
  • 2002—2005: Кунсткамера
  • 2003: Життя прекрасне
  • 2003—2004: 25 кадр
  • 2003—2004: Один за всiх
  • 2003: Фактор страху
  •  ?—?: Замок страху
  • 2010—2012: Teen Тайм
  •  ?—?: Kids Тайм
  •  ?—2011: Ексклюзив
  •  ?—2011: Аналіз Крові
  • 2011: Знову разом
  •  ?—2012: Аферисти
  •  ?—2012: Новий Погляд
  •  ?—2012: ТОП-100
  • 2012: Парад Порад
  • 2012: Світлі голови. Зимова Ліга
  • 2012: Україна чудес
  • 2012—2013: Піранії
  • 2012: Стороннім В
  • 2012: Пакуй валізи
  • 2012: Шури-амури
  • 2012: Кухня для двох
  • 2012: Світлі голови. Літні ігри
  • 2012: Пікнік
  • 2012—2013: Мачо не плачуть
  • 2012: КабріоЛіто
  • 2012: Безумний Автостоп
  • 2013—2017: Абзац!
  • 2013—2014: Педан-Притула шоу[9]
  • 13 жовтня 2014: Ревізор без купюр[10] — спецпроект до триріччя Ревізора
  • 2014—2017: Серця трьох
  • 2016 — 2018: Дешево та сердито
  • 2014: Заковані[11]
  • 2014: 1000 жіночих бажань[12]
  • 2014: Стажери[13]
  • 2015 — 2018: Суперінтуїція
  • 2017: Зоряні яйця
  • 2015—2017: ПоLOVEинки
  • 2016—2017: Зірки під гіпнозом
  • 2018: Оля
  • 2016 — 2019: Київ вдень та вночі
  • 2019: 7Я Рози

Програми які транслюються[ред. | ред. код]

Телесеріали[ред. | ред. код]

Мультсеріали[ред. | ред. код]

Колектив[ред. | ред. код]

Керівництво[ред. | ред. код]

  • Володимир Локотко — Генеральний директор
  • Ольга Задорожна — Генеральна продюсерка
  • Ольга Катющенко — Головна виконавча продюсерка
  • Віталій Гусєв — Операційний директор
  • Ольга Балабан — Директорка Департаменту промо і зв'язків із громадськістю
  • Олександра Ткаченко — Креативна директорка
  • Ірина Бєлова — Директорка Комерційного департаменту
  • Тетяна Костелова — Фінансова директорка
  • Максим Дибенко — Головний редактор
  • Олександр Ігнатьєв — Технічний директор
  • Сергій Павлічук — Директор Департаменту інформаційних технологій
  • Вікторія Москаленко — Директорка Департаменту по роботі з персоналом
  • Людмила Наконечна — Директорка Юридичного департаменту

Ведучі[16][ред. | ред. код]

Параметри супутникового мовлення[ред. | ред. код]

  • Супутник — Amos 7 (4°W)
  • Стандарт — DVB-S2
  • Частота — 12297 MHz
  • Поляризація — H (горизонтальна)
  • Швидкість потоку (SR) — 45000
  • FEC — 2/3
  • Формат зображення — MPEG-4
  • Кодування — Verimatrix (з 28 січня 2020 року)

Кіновиробництво[ред. | ред. код]

У 2013 році «Новий канал» спільно з кінокомпанією «FILM.UA» взялися до зйомки адаптації німецького фільму «Фанатки на сніданок не залишаються» (нім. Groupies bleiben nicht zum Frühstück). Зйомки фільму, над якими працювала молода команда на чолі з режисером Євгеном Матвієнко, проходили у Києві.

Прем'єра стрічки «Самотній за контрактом» відбулася 4 вересня 2014 року.

Головні ролі зіграли: Ольга Лєрман, Вацлав Верхол, Ольга Тумайкіна, Сергій Перегудов, Андрій Самінін, Валерій Созановський, Олександр Дулін та Наомі Вульф.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Новий канал ТОВ - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (uk-UA). Процитовано 2018-02-18. 
  2. ↑ Структура власності. Новий канал (ua-UK). Процитовано 2019-03-08. 
  3. ↑ Телеканал «НОВИЙ КАНАЛ» з 15 липня переходить на відеоформат 16:9. volia.com. Процитовано 2018-07-13. 
  4. ↑ Фрагмент реклам і анонси (Новий канал, січень 2006). 
  5. ↑ Новий канал відзначив своє 20-річчя ребрендингом. detector.media (uk). Процитовано 2018-07-16. 
  6. ↑ Данькова, Наталія (2020-01-16). Детектор телерейтингів: підсумки 2019 року. detector.media (uk). Процитовано 2020-01-16. 
  7. ↑ Російське кіно все ще домінує на українському телепросторі. web.archive.org. 2019-04-08. Процитовано 2020-01-14. 
  8. ↑ Українські канали показують у день по 7,5 годин російських передач. web.archive.org. 2019-06-27. Процитовано 2020-01-14. 
  9. ↑ Педан-Притула Шоу. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  10. ↑ Ревізор без купюр. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  11. ↑ Заковані. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  12. ↑ 1000 женских желаний. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  13. ↑ Стажери. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  14. ↑ Спочатку канал дублював перший сезон мультсеріалу та фільм «Губка Боб і корона Нептуна» під назвою «Боб Губко Прямокутні Штани». Потім мультсеріал дублював споріднений телеканал Куй-ТБ (QTV). Згодом канал став показувати дубляж QTV.
  15. ↑ Спочатку канал дублював перший сезон мультсеріалу під назвою «Файнс та Ферб». Потім канал став показувати російський дубляж.
  16. ↑ Ведучі Нового каналу | Новий канал. Новий канал (ua-UK). Процитовано 2018-02-24. 

Посилання[ред. | ред. код]

Фото, відео та аудіо
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новий_канал&oldid=27116877