Новий канал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новий канал
ТОВ «Новий канал»[1]
Novyi kanal logo.svg
Країна Україна Україна
Зона мовлення етерне — понад 95% території України, кабельне, супутникове, цифрове DVB-T2
Час мовлення Цілодобово (з 1 березня 2001)
Центр керування Київ, вул. Нагірна, 24/1 (1998—2011)
Київ, вул. Тургенєвська, 25 (з 2011 року)
Формат
зображення		 576i 16:9 (SDTV)
1080i (HDTV)
Тематика каналу Регіональна (1998—1999)
Загальна (1999—2015)
Розважальна (з 2015 року)
Дата початку
мовлення		 15 липня 1998
Цифровий
мультиплекс		 MX-2 (14 канал)
Власник(и) StarLightMedia (Віктор Пінчук & Олена Пінчук)[2]
Споріднені канали Україна ICTV
Україна СТБ
Україна ОЦЕ ТБ
Україна M1
Україна M2
Земля ICTV Ukraine
Голос каналу Євген Сінчуков (1998—2006)
Олексій Сафін (2006—2021)
Влад Волошин (з 2021 року)
Слоган «Дивись по-новому» (з 1 вересня 2003 по 18 вересня 2005)
«Життя яскраве» (з 19 вересня 2005 по 31 серпня 2014)
«Давай жити разом!» (з 1 вересня 2014)
Сайт novy.tv

Новий канал — український розважальний телеканал. Входить до медіахолдингу «StarLightMedia», що належить українському олігархові Вікторові Пінчуку.

Історія[ред. | ред. код]

Днем початку мовлення каналу на 50 ТВК стало 27 лютого 1998 року, канал ділив тоді сітку з «СТБ» і мовив у нерейтинговий денний час — з 10:00 до 16:00 годин по будням та з 12:00 до 17:00 годин по вихідним. Ефір складався з художніх та документальних фільмів, як західних, так і пострадянських, відеокліпів (у програмі «Нова музика на Новому каналі»), а також розважальної рубрики «Відпочинемо від занять». «Новий канал» став першим в Україні телеканалом, що почав мовити в системі PAL.

Згодом канал отримав окрему частоту у Києві (52 ТВК), на якій вперше вийшов в ефір 15 липня 1998 року о 8:30, коли відбувся перший прямий ефір, який вели ведучі Лідія Таран і Анастасія Образцова. Одразу, змінилась якість зображення з системи PAL на SECAM. Змінилось і програмне наповнення каналу, який тепер мовив щоденно з 8:30 і приблизно до 0:30-1:00. Основу етеру, як і раніше, займали художні, документальні і мультиплікаційні фільми. Проте в перервах між ними могла виходити «Студія» — онлайн-проєкт, який в залежності від часу міг називатися: «Студія. Ранок», «Студія. Вдень», «Студія. Вечір», «Студія. Ніч».

У квітні 1999 року на канал прийшла команда менеджерів на чолі з Олександром Ткаченком після скандалу із закриттям програми «Післямова» на «1+1». З його приходом політика каналу змінилась на більш широку аудиторію. З 14 червня 1999 року в ефірі каналу з'явилась інформаційна програма «Репортер», яка була орієнтована на подачу до етеру оперативних новин. Першою ведучою була Іванна Найда. 17 червня того ж року стартувало ранкове шоу «Підйом» з Машею Єфросініною та Юрієм Горбуновим.

З 1 грудня 1999 року «Новий канал» вийшов за межі столиці і розпочав регіональне мовлення в шести обласних центрах України. Першими містами стали: Харків (Фора), Донецьк (ТРК Донецьк), Рівне (Рівне 1), Херсон (Ител), Кіровоград (TTV) та Полтава (UTA TV). У січні 2000 року «Новий канал» дивились у 17-ти великих містах України.

20 грудня 2000 року телеканал розпочав супутникове мовлення.

6 лютого 2001 року стартує веб-сайт телеканалу[3].

1 березня 2001 року канал першим в Україні перейшов на цілодобове мовлення[4]. У цей же день почав своє існування і проєкт «Зона ночі»[5], який з 2005 року став пізнавально-культурологічним проєктом[6].

До 2003 року «Новий канал» належав російській компанії «Альфа-груп» через український «Альфа-Банк», а до 2004 року канал опинився в руках олігарха Віктора Пінчука. По закінченню контракту, у січні 2005 року свою посаду покинув Олександр Ткаченко, а на його місце прийшла Ірина Лисенко.

11 листопада 2009 року «Новий канал» увійшов до медіахолдингу «StarLightMedia».

З 6 липня 2015 року була запущена нова сітка мовлення на розважальну тематику. З того часу відсутні інформаційні та спортивні програми, залишились тільки художні та анімаційні фільми, телесеріали, а також розважальні шоу.

15 липня 2018 року до свого 20-річчя телеканал змінив логотип та перейшов на мовлення у широкоекранному форматі 16:9[7].

Керівництво[ред. | ред. код]

Офіційними співвласниками каналу є підприємство з іноземними інвестиціями «ІННОТЕХ» та ЗАТ «НК-ХОЛДІНГ»[джерело?]. До 2003 року контроль над каналом мала російська «Альфа-Груп» (через афільований з ним український «Альфа-банк»), але протягом 2003—2004 років акції в неї викупили структури, близькі до Віктора Пінчука.

Починаючи з квітня 1999 року Новим каналом керував Олександр Ткаченко, у січні 2005 року його змінила Ірина Лисенко. 15 травня 2012 року пост генерального директора зайняв Володимир Локотко.

У квітні 2019 року посаду генерального директора обійняв Олексій Гладушевський.

У січні 2020 року Гладушевський очолив продюсерський центр «StarLight Originals» медіагрупи StarLightMedia[8]. Внаслідок цього генеральною директоркою «Нового каналу» стала Ольга Задорожна[9].

Логотип[ред. | ред. код]

Телеканал змінив 6 логотипів. Нинішній — 7-й за рахунком.

  • З 27 лютого 1998 до 30 листопада 1999 року логотипом було біле кільце, в яке вписано літеру «Н», також білого кольору. Логотип був непрозорим та невеликого розміру[10]. Заходився у правому верхньому куті.
  • З 1 грудня 1999 до 2001 року логотипом було біле кільце з тонким начерком, всередині якого написана літера «Н». Логотип був невеликого розміру. Знаходився там же.
  • З 2001 до 29 лютого 2004 року логотипом було напівпрозоре біле кільце з тонким начерком, всередині якого написана літера «Н». Логотип був невеликого розміру. Знаходився там же[11][12].
  • З 1 березня 2004 до 18 вересня 2005 року логотипом було біле кільце з темно-зеленою серединою, в якому написана літера «Н». Логотип був трохи більшим за попередній, злегка об'ємним та з мінімальною прозорістю.
  • З 19 вересня 2005 до 10 червня 2012 року логотипом було біле кільце із зеленою серединою, в якому написана літера «Н» білого кольору. Логотип був більшим та прозорішим[13].
  • З 11 червня 2012 до 14 липня 2018 року логотипом було біле кільце із зеленою серединою та «візерунками» всередині. Прозорість логотипу мінімальна. Знаходиться там само. Також у траурні дні з 2006 по 2013 рік з'являвся варіант логотипу 1999—2001[14].
  • З 15 липня 2018 по 23 серпня 2021 року логотипом було напівпрозоре кільце, тло всередині якого у формі заокругленого символа діалогу (спічбабл); на тлі якого знаходилась літера «Н». Під час анонсу та реклами логотип був світло-зеленого кольору. Наприкінці реклами логотип виконував роль таймера зворотного відліку деякого кольору (зелений, жовтий або червоний), який встановлював вікові обмеження програми, що транслювався в даний момент. Після реклами, при перших 2 хвилинах показу програми логотип зберігав колір. Далі, під час показу програм логотип був напівпрозорий[15]. З 3 лютого 2020 по 23 серпня 2021 року в ефірі використовувався тільки зелений варіант логотипа, а наприкінці реклами логотип не виконував роль таймера.
  • З 24 серпня 2021 року використовується логотип, схожий до третього логотипу 2004—2005 років — темно-зелений круг, всередині якого біла літера «Н», але немає білого кільця. Логотип став об'ємним.

  • Перший логотип каналу з 27 лютого 1998 до 30 листопада 1999 року.

  • Третій логотип каналу з 1 березня 2004 до 18 вересня 2005 року.

  • Четвертий логотип каналу з 19 вересня 2005 до 10 червня 2012 року.

  • П'ятий логотип каналу з 11 червня 2012 до 14 липня 2018 року.

  • Шостий логотип каналу з 15 липня 2018 по 23 серпня 2021 року (зелений).

  • Сьомий логотип каналу з 24 серпня 2021 року по теперішній час.

Статистичні дані[ред. | ред. код]

Рейтинги[ред. | ред. код]

З 1999 року за рейтингами Новий канал посідав третє місце після «Інтера» та «1+1», у 2006 році вийшов на друге місце.

Протягом кількох років спостерігалося зниження рейтингів і частки каналу. За підсумками 2004 р. вона склала 10,11 % (за традиційною методикою вимірювання «50+»), 2005 — 9,1 %, 2006 — 8,5 %, 2007 — 7,42 %. Ситуація радикально змінилася у 2008 році. Вдале програмування та закупівельна політика дозволили за підсумками року досягти долі 9,31 %, а у 2009 — 9,56 % і здобути друге місце серед українських телеканалів (після «Інтера»).[джерело?] У 2010 році показники знову знизилися — до 8,64 % (4-е місце), а у 2011 році впали — до 6,45 % (6-е місце), у 2012 — до 6,24 %, у 2013 — до 6,17 %. У 2014 доля каналу склала 6,23 %, у 2015 — 6,66 %, у 2016 — 7,01 %, у 2017 — 6,72 %, у 2018 — 7,1 %, у 2019 — 7,33 %, у 2020 — 7,54 %[16].

Походження та мова контенту[ред. | ред. код]

Докладніше: Бойкот російського кіно

З 2014 року «Новий канал» критикували через трансляцію на ньому російських серіалів. За результатами моніторингів активістів кампанії «Бойкот російського кіно», за період з 8 по 14 вересня 2014 року на телеканалі демонстрували 7 год 35 хв російського контенту на добу[17][18].

Наповнення телеефіру[ред. | ред. код]

Програми які не транслюються[ред. | ред. код]

  • 1999—2014: Підйом
  • 1999—2015: Репортер
  • 2000—2015: Єралаш
  • 2003—2013: Спортрепортер
  • 2002—2013: Спецрепортер
  • 2000—2013: Репортер. Тема Дня
  • 2000—2006: Репортер. Бізнес
  • 2006—2013: Київський репортер
  • 1999—2014: Запитайте у лікаря
  • 2000: Тетянин полудень
  • 2000: Живий Звук
  • 2000: Обличчя свiту — як це було
  • 2000: Нова погода
  • 2002—2004: За грошi
  • 2002: За склом-3. Тепер ти в армiї
  • 2002: Козаки-розбiйники
  • 2002—2005: Кунсткамера
  • 2002—2005: Вікна
  • 2003: Життя прекрасне
  • 2003—2004: 25 кадр
  • 2003—2004: Один за всiх
  • 2003: Фактор страху
  • ?—? Реальні гроші
  • ?—?: Замок страху
  • 2010—2012: Teen Тайм
  • ?—?: Kids Тайм
  • 2006—2011: Ексклюзив
  • 2007—2011: Аналіз Крові
  • 2007: Володар гори
  • 2008-2010: Файна Юкрайна (повтори з 2011)
  • 2009—2011: Реальні гроші
  • 2011: Знову разом
  • ?—2012: Аферисти
  • 2010—2012: Новий Погляд
  • 2011—2012: ТОП-100
  • 2012: Парад Порад
  • 2012: Світлі голови. Зимова Ліга
  • 2012: Україна чудес
  • 2012—2013: Піранії
  • 2012: Стороннім В
  • 2012: Пакуй валізи
  • 2012: Шури-амури
  • 2012: Кухня для двох
  • 2012: Світлі голови. Літні ігри
  • 2012: Пікнік
  • 2012—2013: Мачо не плачуть
  • 2012: КабріоЛіто
  • 2012: Безумний Автостоп
  • 2013: Війна світів. Ревізор проти шефа
  • 2013—2017: Абзац!
  • 2013—2014: Педан-Притула шоу[19]
  • 2014: Ревізор без купюр[20] — спецпроєкт до триріччя Ревізора
  • 2014—2017: Серця трьох
  • 2016—2018: Дешево та сердито
  • 2014: Заковані[21]
  • 2014: 1000 жіночих бажань[22]
  • 2014: Стажери[23]
  • 2017: Зоряні яйця
  • 2015—2017: ПоLOVEинки
  • 2016—2017: Зірки під гіпнозом
  • 2018: Оля
  • 2016 — 2019: Київ вдень та вночі
  • 2019: 7Я Рози

Програми які транслюються[ред. | ред. код]

Телесеріали[ред. | ред. код]

Мультсеріали[ред. | ред. код]

Колектив[ред. | ред. код]

Керівництво[26][ред. | ред. код]

  • Ольга Задорожна — Генеральна директорка
  • Ольга Балабан — Маркетинг директорка
  • Максим Дибенко — Головний редактор

Ведучі[27][ред. | ред. код]

  • Сергій Притула
  • Олександр Педан
  • Леся Нікітюк
  • Алла Костромічова
  • Юлія Панкова
  • Олена Філонова
  • Сергій Нікітюк
  • Соня Плакидюк
  • Олена-Крістіна Лебідь
  • Євген Кошовий
  • Валентин Сергійчук
  • Віталій Тильний
  • Сергій Полупан
  • Володимир Жогло
  • Володимир Ковцун
  • Анна Олицька
  • Марія Себова
  • Анастасія Кошман
  • Валентин Чернявський

Параметри супутникового мовлення[ред. | ред. код]

  • Супутник — Amos 7 (4°W)
  • Стандарт — DVB-S2
  • Частота — 12297 MHz
  • Поляризація — H (горизонтальна)
  • Швидкість потоку (SR) — 45000
  • FEC — 2/3
  • Формат зображення — MPEG-4
  • Кодування — Verimatrix

Кіновиробництво[ред. | ред. код]

У 2013 році «Новий канал» спільно з кінокомпанією «FILM.UA» взялися до зйомки адаптації німецького фільму «Фанатки на сніданок не залишаються» (нім. Groupies bleiben nicht zum Frühstück). Зйомки фільму, над якими працювала молода команда на чолі з режисером Євгеном Матвієнко, проходили у Києві.

Прем'єра стрічки «Самотній за контрактом» відбулася 4 вересня 2014 року.

Головні ролі зіграли: Ольга Лєрман, Вацлав Верхол, Ольга Тумайкіна, Сергій Перегудов, Андрій Самінін, Валерій Созановський, Олександр Дулін та Наомі Вульф.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Новий канал ТОВ - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (uk-UA). Процитовано 2018-02-18. 
  2. ↑ Структура власності. Новий канал (ua-UK). Процитовано 2019-03-08. 
  3. ↑ Історія нового каналу. 2001 рік. Новий канал (ua). 2014-06-18. Процитовано 2021-01-15. 
  4. ↑ История Нового канала. 2001 год | Новый канал. Новий канал (ua). 2014-06-18. Процитовано 2021-07-05. 
  5. ↑ Новый Канал → Программы → Зона ночи. web.archive.org. 2001-09-10. Процитовано 2021-07-04. 
  6. ↑ Новий канал. web.archive.org. 2006-06-14. Процитовано 2021-07-04. 
  7. ↑ Телеканал «НОВИЙ КАНАЛ» з 15 липня переходить на відеоформат 16:9. volia.com. Процитовано 2018-07-13. 
  8. ↑ StarLightMedia створює продюсерський центр, який очолить Олексій Гладушевський. detector.media (uk). 2020-01-10. Процитовано 2020-02-09. 
  9. ↑ Ольга Задорожна очолила Новий канал. detector.media (uk). 2020-01-13. Процитовано 2020-02-09. 
  10. ↑ Заставка Репортёр Новый Канал 1999-2000 (uk-UA). Процитовано 2020-02-09. 
  11. ↑ Рекламная заставка (Новый канал, 2002) (uk-UA). Процитовано 2020-02-09. 
  12. ↑ Реклама Новий Канал . 2001 (uk-UA). Процитовано 2020-02-09. 
  13. ↑ Фрагмент реклам і анонси (Новий канал, січень 2006). 
  14. ↑ Смена логотипа Нового Канала (uk-UA). Процитовано 2020-02-09. 
  15. ↑ {{Cite news|url=http://detector.media/production/article/139359/2018-07-16-novii-kanal-vidznachiv-svoe-20-richchya-rebrendingom/%7Ctitle=Новий канал відзначив своє 20-річчя ребрендингом|language=uk|work=detector.media|accessdate=2018-07-16}
  16. ↑ Данькова, Наталія (2021-01-19). «Детектор телерейрингів»: хто став №1 у 2020 році?. detector.media (uk). Процитовано 2021-01-24. 
  17. ↑ Російське кіно все ще домінує на українському телепросторі. web.archive.org. 2019-04-08. Процитовано 2020-01-14. 
  18. ↑ Українські канали показують у день по 7,5 годин російських передач. web.archive.org. 2019-06-27. Процитовано 2020-01-14. 
  19. ↑ Педан-Притула Шоу. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  20. ↑ Ревізор без купюр. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  21. ↑ Заковані. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  22. ↑ 1000 женских желаний. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  23. ↑ Стажери. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  24. ↑ Спочатку канал дублював перший сезон мультсеріалу та фільм «Губка Боб і корона Нептуна» під назвою «Боб Губко Прямокутні Штани». Потім мультсеріал дублював споріднений телеканал Куй-ТБ (QTV). Згодом канал став показувати дубляж QTV.
  25. ↑ Спочатку канал дублював перший сезон мультсеріалу під назвою «Файнс та Ферб». Потім канал став показувати російський дубляж.
  26. ↑ Керівництво Нового каналу
  27. ↑ Ведучі Нового каналу. Новий канал (українською). Процитовано 2020-06-03. 

Посилання[ред. | ред. код]

Фото, відео та аудіо
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новий_канал&oldid=33674085