Новий канал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новий канал
ТОВ «Новий канал»[1]
Novyi kanal logo.svg
Країна Україна Україна
Зона мовлення етерне — понад 95% території України, кабельне, супутникове, цифрове DVB-T2
Час мовлення Цілодобово (з 1 березня 2001)
Мова мовлення українська
російська
Центр керування Київ, вул. Нагірна, 24/1 (1998—2011)
Київ, вул. Тургенєвська, 25 (з 2011 року)
Формат
зображення		 576i 16:9 (SDTV)
1080i (HDTV)
Тематика каналу Регіональна (1998—1999)
Загальна (1999—2015)
Розважальна (з 2015 року)
Дата початку
мовлення		 15 липня 1998
Цифровий
мультиплекс		 MX-2 (9)
Власник(и) Starlight Media (Віктор Пінчук & Олена Пінчук)[2]
Споріднені канали Україна ICTV
Україна СТБ
Україна ОЦЕ ТБ
Україна M1
Україна M2
Земля ICTV Ukraine
Голос каналу Євген Сінчуков (1998—2006)
Олексій Сафін (2006—2021)
Влад Волошин (з 2021 року)
Слоган «Дивись по-новому» (з 1 вересня 2003 по 18 вересня 2005)
«Життя яскраве» (з 19 вересня 2005 по 31 серпня 2014)
«Давай жити разом!» (з 1 вересня 2014)
Сайт novy.tv

Новий канал — український розважальний телеканал. Входить до медіахолдингу «Starlight Media», що належить українському олігархові Вікторові Пінчуку.

Історія[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення його перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2022)

Днем початку мовлення каналу на 50 ТВК стало 27 лютого 1998 року, канал ділив тоді сітку з «СТБ» і мовив у нерейтинговий денний час — з 10:00 до 16:00 годин по будням та з 12:00 до 17:00 годин по вихідним. Ефір складався з художніх та документальних фільмів, як західних, так і пострадянських, відеокліпів (у програмі «Нова музика на Новому каналі»), а також розважальної рубрики «Відпочинемо від занять». «Новий канал» став першим в Україні телеканалом, що почав мовити в системі PAL.

Згодом канал отримав окрему частоту у Києві (52 ТВК), на якій вперше вийшов в ефір 15 липня 1998 року о 8:30, коли відбувся перший прямий ефір, який вели ведучі Лідія Таран і Анастасія Образцова. Одразу, змінилась якість зображення з системи PAL на SECAM. Змінилось і програмне наповнення каналу, який тепер мовив щоденно з 8:30 і приблизно до 0:30-1:00. Основу ефіру, як і раніше, займали художні, документальні і мультиплікаційні фільми. Проте в перервах між ними могла виходити «Студія» — онлайн-проєкт, який в залежності від часу міг називатися: «Студія. Ранок», «Студія. Вдень», «Студія. Вечір», «Студія. Ніч».

У квітні 1999 року на канал прийшла команда менеджерів на чолі з Олександром Ткаченком після скандалу із закриттям програми «Післямова» на «1+1». З його приходом політика каналу змінилась на більш широку аудиторію. З 14 червня 1999 року в ефірі каналу з'явилась інформаційна програма «Репортер», яка була орієнтована на подачу до ефіру оперативних новин. Першою ведучою була Іванна Найда. 17 червня того ж року стартувало ранкове шоу «Підйом» з Машею Єфросініною та Юрієм Горбуновим.

З 1 грудня 1999 року «Новий канал» вийшов за межі столиці і розпочав регіональне мовлення в шести обласних центрах України. Першими містами стали: Харків (Фора), Донецьк (ТРК Донецьк), Рівне (Рівне 1), Херсон (Ител), Кіровоград (TTV) та Полтава (UTA TV). У січні 2000 року «Новий канал» дивились у 17-ти великих містах України.

20 грудня 2000 року телеканал розпочав супутникове мовлення.

6 лютого 2001 року стартує вебсайт телеканалу[3].

1 березня 2001 року канал першим в Україні перейшов на цілодобове мовлення[4]. У цей же день почав своє існування і проєкт «Зона ночі»[5], який з 2005 року став пізнавально-культурологічним проєктом[6].

До 2003 року «Новий канал» належав російській компанії «Альфа-груп» через український «Альфа-Банк», а до 2004 року канал опинився в руках олігарха Віктора Пінчука. По закінченню контракту, у січні 2005 року свою посаду покинув Олександр Ткаченко, а на його місце прийшла Ірина Лисенко.

11 листопада 2009 року «Новий канал» увійшов до медіахолдингу «StarLightMedia».

З 6 липня 2015 року була запущена нова сітка мовлення на розважальну тематику. З того часу відсутні інформаційні та спортивні програми, залишились тільки художні та анімаційні фільми, телесеріали, а також розважальні шоу.

15 липня 2018 року до свого 20-річчя телеканал змінив логотип та перейшов на мовлення у широкоекранному форматі 16:9[7].

Керівництво[ред. | ред. код]

Офіційними співвласниками каналу є підприємство з іноземними інвестиціями «ІННОТЕХ» та ЗАТ «НК-ХОЛДІНГ»[джерело?]. До 2003 року контроль над каналом мала російська «Альфа-Груп» (через афільований з ним український «Альфа-банк»), але протягом 2003—2004 років акції в неї викупили структури, близькі до Віктора Пінчука.

Починаючи з квітня 1999 року Новим каналом керував Олександр Ткаченко, у січні 2005 року його змінила Ірина Лисенко. 15 травня 2012 року пост генерального директора зайняв Володимир Локотко.

У квітні 2019 року посаду генерального директора обійняв Олексій Гладушевський.

У січні 2020 року генеральною директоркою «Нового каналу» стала Ольга Задорожна[8].

Логотип[ред. | ред. код]

Телеканал змінив 7 логотипів. Нинішній — 8-й за рахунком.

  • З 27 лютого 1998 по 30 листопада 1999 року логотипом було біле кільце, в яке вписано літеру «Н», також білого кольору. Логотип був непрозорим та невеликого розміру[9]. Заходився у правому верхньому куті.
  • З 1 грудня 1999 по 31 серпня 2001 року логотипом було біле кільце з тонким начерком, всередині якого написана літера «Н». Логотип був невеликого розміру. Знаходився там само.
  • З 1 вересня 2001 по 29 лютого 2004 року логотипом було напівпрозоре біле кільце з тонким начерком, всередині якого написана літера «Н». Логотип був невеликого розміру. Знаходився там само[10][11].
  • З 1 березня 2004 по 18 вересня 2005 року логотипом було біле кільце з темно-зеленою серединою, в якому написана літера «Н». Логотип був трохи більшим за попередній, злегка об'ємним та з мінімальною прозорістю.
  • З 19 вересня 2005 по 10 червня 2012 року логотипом було біле кільце із зеленою серединою, в якому написана літера «Н» білого кольору. Логотип був більшим та прозорішим[12].
  • З 11 червня 2012 по 14 липня 2018 року логотипом було біле кільце із зеленою серединою та «візерунками» всередині. Прозорість логотипу мінімальна. Знаходиться там само. Також у траурні дні з 2006 по 2013 рік з'являвся варіант логотипу 1999—2001[13].
  • З 15 липня 2018 по 23 серпня 2021 року логотипом було напівпрозоре кільце, тло всередині якого у формі заокругленого символа діалогу (спічбабл); на тлі якого знаходилась літера «Н». Під час анонсу та реклами логотип був світло-зеленого кольору. Наприкінці реклами логотип виконував роль таймера зворотного відліку деякого кольору (зелений, жовтий або червоний), який встановлював вікові обмеження програми, що транслювався в даний момент. Після реклами, при перших 2 хвилинах показу програми логотип зберігав колір. Далі, під час показу програм логотип був напівпрозорий[14]. З 3 лютого 2020 по 23 серпня 2021 року в ефірі використовувався тільки зелений варіант логотипа, а наприкінці реклами логотип не виконував роль таймера.
  • З 24 серпня 2021 по 15 березня 2022 року використовується логотип, схожий до третього логотипу 2004—2005 років — темно-зелена круг, всередині якого біла літера «Н», але немає білого кільця.
    • 16 березня 2022 року на поверхню кулі додано відблиск світла.
    • Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну з 24 лютого 2022 року ліворуч логотипу розташований прапор України, а в лівому куті екрану — білий напис «МИ СИЛЬНІ». Під час реклами напис і прапор зникають.
  • Перший логотип каналу з 27 лютого 1998 до 30 листопада 1999 року.

    Перший логотип каналу з 27 лютого 1998 до 30 листопада 1999 року.

  • Третій логотип каналу з 1 березня 2004 до 18 вересня 2005 року.

    Третій логотип каналу з 1 березня 2004 до 18 вересня 2005 року.

  • Четвертий логотип каналу з 19 вересня 2005 до 10 червня 2012 року.

    Четвертий логотип каналу з 19 вересня 2005 до 10 червня 2012 року.

  • П'ятий логотип каналу з 11 червня 2012 до 14 липня 2018 року.

    П'ятий логотип каналу з 11 червня 2012 до 14 липня 2018 року.

  • Шостий логотип каналу з 15 липня 2018 по 23 серпня 2021 року (зелений).

    Шостий логотип каналу з 15 липня 2018 по 23 серпня 2021 року (зелений).

  • Сьомий і восьмий логотип каналу з 24 серпня 2021 року по теперішній час.

    Сьомий і восьмий логотип каналу з 24 серпня 2021 року по теперішній час.

Статистичні дані[ред. | ред. код]

Рейтинги[ред. | ред. код]

З 1999 року за рейтингами «Новий канал» посідав третє місце після «Інтера» та «1+1», 2006 року вийшов на друге місце.

Протягом кількох років спостерігалося зниження рейтингів і частки каналу. За підсумками 2004 року вона склала 10,11 % (за традиційною методикою вимірювання «50+»), 2005 — 9,1 %, 2006 — 8,5 %, 2007 — 7,42 %. Ситуація радикально змінилася 2008 року. Вдале програмування та закупівельна політика дозволили за підсумками року досягти частки 9,31 %, а у 2009 — 9,56 % і здобути друге місце серед українських телеканалів (після «Інтера»).[джерело?]

2010 року показники знову знизилися — до 8,64 % (4-е місце), а 2011 року впали — до 6,45 % (6-е місце), 2012 — до 6,24 %, 2013 — до 6,17 %. 2014 року частка каналу склала 6,23 %, 2015 — 6,66 %, 2016 — 7,01 %, 2017 — 6,72 %, 2018 — 7,1 %, 2019 — 7,33 %, 2020 — 7,54 %, 2021 — 7,14 % (5-е місце)[15].

Походження та мова контенту[ред. | ред. код]

Докладніше: Бойкот російського кіно

З 2014 року «Новий канал» критикували через трансляцію на ньому російських серіалів. За результатами моніторингів активістів кампанії «Бойкот російського кіно», за період з 8 по 14 вересня 2014 року на телеканалі демонстрували 7 год 35 хв російського контенту на добу[16][17].

Наповнення телеетеру[ред. | ред. код]

Програми, які не транслюються[ред. | ред. код]

  • 1998: Студія Ранок. День. Вечір. Ніч
  • 1999—2014: Підйом
  • 1999—2015: Репортер
  • 2000—2015: Єралаш
  • 2003—2013: Спортрепортер
  • 2002—2013: Спецрепортер
  • 2000—2013: Репортер. Тема Дня
  • 2000—2006: Репортер. Бізнес
  • 2006—2013: Київський репортер
  • 1999—2014: Запитайте у лікаря
  • 2000: Тетянин полудень
  • 2000: Живий Звук
  • 2000: Обличчя свiту — як це було
  • 2000: Нова погода
  • 2002—2004: За грошi
  • 2002: За склом-3. Тепер ти в армiї (спільно з російським телеканалом «ТВС»)
  • 2002: Козаки-розбiйники
  • 2002—2005: Кунсткамера
  • 2002—2005: Вікна
  • 2003: Життя прекрасне
  • 2003—2004: 25 кадр
  • 2003—2004: Один за всiх
  • 2003: Фактор страху
  • ?—? Реальні гроші
  • ?—?: Замок страху
  • 2010—2012: Teen Тайм
  • ?—?: Kids Тайм
  • 2006—2011: Ексклюзив
  • 2007—2011: Аналіз Крові
  • 2007: Володар гори
  • 2008—2010: Файна Юкрайна (повтори з 2011 по 2014)
  • 2009—2011: Реальні гроші
  • 2010: Україна сльозам не вірить
  • 2011: Знову разом
  • 2010—2012: Новий Погляд
  • 2011—2012: Аферисти
  • 2011—2012: ТОП-100
  • 2012: Парад Порад
  • 2012: Світлі голови. Зимова Ліга
  • 2012: Україна чудес
  • 2012—2013: Піранії
  • 2012: Стороннім В
  • 2012: Пакуй валізи
  • 2012: Шури-амури
  • 2012: Кухня для двох
  • 2012: Світлі голови. Літні ігри
  • 2012: Пікнік
  • 2012—2013: Мачо не плачуть
  • 2012: КабріоЛіто
  • 2012: Безумний Автостоп
  • 2013: Війна світів. Ревізор проти шефа
  • 2013—2017: Абзац!
  • 2013—2014: Педан-Притула шоу[18]
  • 2014: Ревізор без купюр[19] — спецпроєкт до триріччя Ревізора
  • 2014: Проект Перфект
  • 2014—2017: Серця трьох
  • 2016—2018: Дешево та сердито
  • 2014: Заковані[20]
  • 2014: 1000 жіночих бажань[21]
  • 2014: Стажери[22]
  • 2016: Проект Любов
  • 2017: Зоряні яйця
  • 2015—2017: ПоLOVEинки
  • 2016—2017: Зірки під гіпнозом
  • 2018: Оля
  • 2016 — 2019: Київ вдень та вночі
  • 2019: 7Я Рози

Програми, які транслюються[ред. | ред. код]

Телесеріали[ред. | ред. код]

Мультсеріали[ред. | ред. код]

Колектив[ред. | ред. код]

Керівництво[25][ред. | ред. код]

  • Ольга Задорожна — Генеральна директорка
  • Ольга Балабан — Маркетинг директорка
  • Максим Дибенко — Головний редактор

Ведучі[26][ред. | ред. код]

Параметри супутникового мовлення[ред. | ред. код]

  • Супутник — Amos 3/7 (4°W)
  • Стандарт — DVB-S2
  • Частота — 12297 MHz
  • Поляризація — H (горизонтальна)
  • Швидкість потоку (SR) — 45000
  • FEC — 2/3
  • Формат зображення — MPEG-4
  • Кодування — FTA


  • Супутник — Amos 3/7 (4°W)
  • Стандарт — DVB-S
  • Частота — 11175 MHz
  • Поляризація — H (горизонтальна)
  • Швидкість потоку (SR) — 30000
  • FEC — 3/4
  • Формат зображення — MPEG-2
  • Кодування — FTA

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Новий канал ТОВ - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (uk-UA). Процитовано 18 лютого 2018. 
  2. ↑ Структура власності. Новий канал (ua-UK). Процитовано 8 березня 2019. 
  3. ↑ Історія нового каналу. 2001 рік. Новий канал (ua). 18 червня 2014. Процитовано 15 січня 2021. 
  4. ↑ История Нового канала. 2001 год | Новый канал. Новий канал (ua). 18 червня 2014. Процитовано 5 липня 2021. 
  5. ↑ Новый Канал → Программы → Зона ночи. web.archive.org. 10 вересня 2001. Архів оригіналу за 10 вересня 2001. Процитовано 4 липня 2021. 
  6. ↑ Новий канал. web.archive.org. 14 червня 2006. Архів оригіналу за 14 червня 2006. Процитовано 4 липня 2021. 
  7. ↑ Телеканал «НОВИЙ КАНАЛ» з 15 липня переходить на відеоформат 16:9. volia.com. Процитовано 13 липня 2018. 
  8. ↑ Ольга Задорожна очолила Новий канал. detector.media (укр.). 13 січня 2020. Процитовано 9 лютого 2020. 
  9. ↑ Заставка Репортёр Новый Канал 1999-2000 (uk-UA). Процитовано 9 лютого 2020. 
  10. ↑ Рекламная заставка (Новый канал, 2002) (uk-UA). Процитовано 9 лютого 2020. 
  11. ↑ Реклама Новий Канал . 2001 (uk-UA). Процитовано 9 лютого 2020. 
  12. ↑ Фрагмент реклам і анонси (Новий канал, січень 2006). 
  13. ↑ Смена логотипа Нового Канала (uk-UA). Процитовано 9 лютого 2020. 
  14. ↑ Новий канал відзначив своє 20-річчя ребрендингом. detector.media (укр.). Процитовано 16 липня 2018. 
  15. ↑ Аналітичний відділ MBR (24 січня 2022). Ігри з часткою. Підсумки 2021 року: падіння теледивлення та переворот в інформаційній ніші. Media Business Reports (укр.). Процитовано 24 січня 2022. 
  16. ↑ Російське кіно все ще домінує на українському телепросторі. web.archive.org. 8 квітня 2019. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 14 січня 2020. 
  17. ↑ Українські канали показують у день по 7,5 годин російських передач. web.archive.org. 27 червня 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 14 січня 2020. 
  18. ↑ Педан-Притула Шоу. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  19. ↑ Ревізор без купюр. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  20. ↑ Заковані. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  21. ↑ 1000 женских желаний. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  22. ↑ Стажери. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017. 
  23. ↑ Спочатку канал дублював перший сезон мультсеріалу та фільм «Губка Боб і корона Нептуна» під назвою «Боб Губко Прямокутні Штани». Потім мультсеріал дублював споріднений телеканал Куй-ТБ (QTV). Згодом канал став показувати дубляж QTV.
  24. ↑ Спочатку канал дублював перший сезон мультсеріалу під назвою «Файнс та Ферб». Потім канал став показувати російський дубляж.
  25. ↑ Керівництво Нового каналу
  26. ↑ Ведучі Нового каналу. Новий канал (українською). Процитовано 3 червня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новий_канал&oldid=36879265