Новий канал
Новий канал | |
---|---|
ТОВ «Новий канал»[1] | |
![]() | |
Країна |
![]() |
Зона мовлення | етерне — понад 95% території України, кабельне, супутникове, цифрове DVB-T2 |
Час мовлення | Цілодобово (з 1 березня 2001) |
Центр керування |
Київ, вул. Нагірна, 24/1 (1998—2011) Київ, вул. Тургенєвська, 25 (з 2011 року) |
Формат зображення |
576i 16:9 (SDTV) 1080i (HDTV) |
Тематика каналу |
Загальна (1998—2015) Розважальна (з 2015 року) |
Дата початку мовлення |
15 липня 1998 |
Цифровий мультиплекс |
MX-2 (14 канал) |
Власник(и) | StarLightMedia (Віктор Пінчук & Олена Пінчук)[2] |
Споріднені канали |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Голос каналу |
Євген Сінчуков (1998—2006) Олексій Сафін (з 2006) |
Слоган |
«Дивись по-новому» (з 1 березня 2004 по 18 вересня 2005) «Життя яскраве» (з 19 вересня 2005 по 31 серпня 2014) «Давай жити разом!» (з 1 вересня 2014) |
Сайт | novy.tv |
Новий канал — український розважальний телеканал. Входить до медіахолдингу «StarLightMedia», що належить українському олігархові Вікторові Пінчуку.
Історія[ред. | ред. код]
Днем початку мовлення каналу на 50 ТВК стало 27 лютого 1998 року, канал ділив тоді сітку з «СТБ» і мовив у нерейтинговий денний час — з 10:00 до 16:00 годин по будням та з 12:00 до 17:00 годин по вихідним. Ефір складався з художніх та документальних фільмів, як західних, так і пострадянських, відеокліпів (у програмі «Нова музика на Новому каналі»), а також розважальної рубрики «Відпочинемо від занять». «Новий канал» став першим в Україні телеканалом, що почав мовити в системі PAL.
Згодом канал отримав окрему частоту у Києві (52 ТВК), на якій вперше вийшов в ефір 15 липня 1998 року о 8:30, коли відбувся перший прямий ефір, який вели ведучі Лідія Таран і Анастасія Образцова. Одразу, змінилась якість зображення з системи PAL на SECAM. Змінилось і програмне наповнення каналу, який тепер мовив щоденно з 8:30 і приблизно до 0:30-1:00. Основу етеру, як і раніше, займали художні, документальні і мультиплікаційні фільми. Проте в перервах між ними могла виходити «Студія» — онлайн-проект, який в залежності від часу міг називатися: «Студія. Ранок», «Студія. Вдень», «Студія. Вечір», «Студія. Ніч».
У квітні 1999 року на канал прийшла команда менеджерів на чолі з Олександром Ткаченком після скандалу із закриттям програми «Післямова» на «1+1». З його приходом політика каналу змінилась на більш широку аудиторію. З 14 червня 1999 року в ефірі каналу з'явилась інформаційна програма «Репортер», яка була орієнтована на подачу до етеру оперативних новин. Першою ведучою була Іванна Найда. 17 червня того ж року стартувало ранкове шоу «Підйом» з Машею Єфросініною та Юрієм Горбуновим.
З 1 грудня 1999 року «Новий канал» вийшов за межі столиці і розпочав регіональне мовлення в шести обласних центрах України. Першими містами стали: Харків (Фора), Донецьк (ТРК Донецьк), Рівне (Рівне 1), Херсон (Ител), Кіровоград (TTV) та Полтава (UTA TV). У січні 2000 року «Новий канал» дивились у 17-ти великих міст України.
20 грудня 2000 року телеканал розпочав супутникове мовлення.
6 лютого 2001 року стартує веб-сайт телеканалу[3].
1 березня 2001 року канал першим в Україні перейшов на цілодобове мовлення.
До 2003 року «Новий канал» належав російській компанії «Альфа-груп» через український «Альфа-Банк», а до 2004 року канал опинився в руках олігарха Віктора Пінчука. По закінченню контракту, у січні 2005 року свою посаду покинув Олександр Ткаченко, а на його місце прийшла Ірина Лисенко.
11 листопада 2009 року «Новий канал» увійшов до медіахолдингу «StarLightMedia».
З 6 липня 2015 року була запущена нова сітка мовлення на розважальну тематику. З того часу відсутні інформаційні та спортивні програми, залишились тільки художні та анімаційні фільми, телесеріали, а також розважальні шоу.
15 липня 2018 року до свого 20-річчя телеканал змінив логотип та перейшов на мовлення у широкоекранному форматі 16:9[4].
Керівництво[ред. | ред. код]
Офіційними співвласниками каналу є підприємство з іноземними інвестиціями «ІННОТЕХ» та ЗАТ «НК-ХОЛДІНГ»[джерело?]. До 2003 року контроль над каналом мала російська «Альфа-Груп» (через афільований з ним український «Альфа-банк»), але протягом 2003—2004 років акції в неї викупили структури, близькі до Віктора Пінчука.
Починаючи з квітня 1999 року Новим каналом керував Олександр Ткаченко, у січні 2005 року його змінила Ірина Лисенко. 15 травня 2012 року пост генерального директора зайняв Володимир Локотко.
У квітні 2019 року посаду генерального директора обійняв Олексій Гладушевський.
У січні 2020 року Гладушевський очолив продюсерський центр «StarLight Originals» медіагрупи StarLightMedia[5]. Внаслідок цього генеральною директоркою «Нового каналу» стала Ольга Задорожна[6].
Логотип[ред. | ред. код]
Телеканал змінив 5 логотипів. Нинішній — 6-й за рахунком.
- З 27 лютого 1998 до 30 листопада 1999 року логотипом було біле кільце, в яке вписано літеру «Н», також білого кольору. Логотип був непрозорим та невеликого розміру[7]. Заходився у правому верхньому куті.
- З 1 грудня 1999 до 29 лютого 2004 року логотипом було напівпрозоре біле кільце з тонким начерком, всередині якого написана літера «Н». Логотип був невеликого розміру. Знаходився там же[8][9].
- З 1 березня 2004 до 18 вересня 2005 року логотипом було біле кільце з темно-зеленою серединою, в якому написана літера «Н». Логотип був трохи більшим за попередній, злегка об'ємним та з мінімальною прозорістю.
- З 19 вересня 2005 до 10 червня 2012 року логотипом було біле кільце із зеленою серединою, в якому написана літера «Н» білого кольору. Логотип був більшим та прозорішим[10].
- З 11 червня 2012 до 14 липня 2018 року логотипом було біле кільце із зеленою серединою та «візерунками» всередині. Прозорість логотипу мінімальна. Знаходиться там само. Також у траурні дні з 2006 по 2013 рік з'являвся варіант логотипу 1999—2001[11].
- З 15 липня 2018 року логотипом є напівпрозоре кільце, тло всередині якого у формі заокругленого символа діалогу (спічбабл); на тлі якого знаходиться літера «Н». Під час анонсу та реклами логотип світло-зеленого кольору. Наприкінці реклами логотип виконує роль таймера зворотного відліку деякого кольору (зелений, жовтий або червоний), який встановлює вікові обмеження програми, що транслюється в даний момент. Після реклами, при перших 2 хвилинах показу програми логотип зберігає колір. Далі, під час показу програм логотип напівпрозорий[12]. З 3 лютого 2020 року в ефірі використовується тільки зелений варіант логотипа, а наприкінці реклами логотип не виконує роль таймера.
Статистичні дані[ред. | ред. код]
Рейтинги[ред. | ред. код]
З 1999 року за рейтингами Новий канал посідав третє місце після «Інтера» та «1+1», у 2006 році вийшов на друге місце.
Протягом кількох років спостерігалося зниження рейтингів і частки каналу. За підсумками 2004 р. вона склала 10,11 % (за традиційною методикою вимірювання «50+»), 2005 — 9,1 %, 2006 — 8,5 %, 2007 — 7,42 %. Ситуація радикально змінилася у 2008 році. Вдале програмування та закупівельна політика дозволили за підсумками року досягти долі 9,31 %, а у 2009 — 9,56 % і здобути друге місце серед українських телеканалів (після «Інтера»).[джерело?] У 2010 році показники знову знизилися — до 8,64 % (4-е місце), а у 2011 році впали — до 6,45 % (6-е місце), у 2012 — до 6,24 %, у 2013 — до 6,17 %. У 2014 доля каналу склала 6,23 %, у 2015 — 6,66 %, у 2016 — 7,01 %, у 2017 — 6,72 %, у 2018 — 7,1 %, у 2019 — 7,33 %, у 2020 — 7,54 %[13].
Походження та мова контенту[ред. | ред. код]
З 2014 року «Новий канал» критикували через трансляцію на ньому російських серіалів. За результатами моніторингів активістів кампанії «Бойкот російського кіно», за період з 8 по 14 вересня 2014 року на телеканалі демонстрували 7 год 35 хв російського контенту на добу[14][15].
Наповнення телеефіру[ред. | ред. код]
Програми які не транслюються[ред. | ред. код]
- 1999—2014: Підйом
- 1999—2015: Репортер
- 2003—2013: Спортрепортер
- 2002—2013: Спецрепортер
- 2000—2013: Репортер. Тема Дня
- 2000—2006: Репортер. Бізнес
- 2006—2013: Київський репортер
- 1999—2014: Запитайте у лікаря
- 2000: Тетянин полудень
- 2000: Живий Звук
- 2000: Обличчя свiту — як це було
- 2000: Нова погода
- 2002—2004: За грошi
- 2002: За склом-3. Тепер ти в армiї
- 2002: Козаки-розбiйники
- 2002—2005: Кунсткамера
- 2002—2005: Вікна
- 2003: Життя прекрасне
- 2003—2004: 25 кадр
- 2003—2004: Один за всiх
- 2003: Фактор страху
- ?—? Реальні гроші
- ?—?: Замок страху
- 2010—2012: Teen Тайм
- ?—?: Kids Тайм
- 2006—2011: Ексклюзив
- 2007—2011: Аналіз Крові
- 2009—2011: Реальні гроші
- 2011: Знову разом
- ?—2012: Аферисти
- 2010—2012: Новий Погляд
- 2011—2012: ТОП-100
- 2012: Парад Порад
- 2012: Світлі голови. Зимова Ліга
- 2012: Україна чудес
- 2012—2013: Піранії
- 2012: Стороннім В
- 2012: Пакуй валізи
- 2012: Шури-амури
- 2012: Кухня для двох
- 2012: Світлі голови. Літні ігри
- 2012: Пікнік
- 2012—2013: Мачо не плачуть
- 2012: КабріоЛіто
- 2012: Безумний Автостоп
- 2013—2017: Абзац!
- 2013—2014: Педан-Притула шоу[16]
- 13 жовтня 2014: Ревізор без купюр[17] — спецпроект до триріччя Ревізора
- 2014—2017: Серця трьох
- 2016 — 2018: Дешево та сердито
- 2014: Заковані[18]
- 2014: 1000 жіночих бажань[19]
- 2014: Стажери[20]
- 2017: Зоряні яйця
- 2015—2017: ПоLOVEинки
- 2016—2017: Зірки під гіпнозом
- 2018: Оля
- 2016 — 2019: Київ вдень та вночі
- 2019: 7Я Рози
Програми які транслюються[ред. | ред. код]
- 2009 — 2012, 2018 — дотепер: Хто проти блондинок?
- 2010 — дотепер: Kids Time
- 2011 — дотепер: Ревізор
- 2012 — дотепер: Хто зверху?
- 2014 — дотепер: Топ модель по-українськи
- 2015 — дотепер: Аферисти в сітях
- 2015 — дотепер: Суперінтуїція
- 2016 — дотепер: Кохання на виживання
- 2016 — дотепер: Вар'яти
- 2016 — дотепер: Від пацанки до панянки
- 2017 — дотепер: Пацанки Нове Життя
- 2017 — дотепер: Таємний агент
- 2017 — дотепер: Ревізор: Магазини
- 2018 — дотепер: Заробітчани
- 2018 — дотепер: Екси
- 2019 — дотепер: Подіум
- 2019 — дотепер: Шалена зірка
- 2019 — дотепер: Діти проти зірок
- 2020 — дотепер: Орел і решка
Телесеріали[ред. | ред. код]
- 2001: Грозове каміння (рос.)
- 2001: Горець[ru]
- 2001: Таємний світ Алекс Мак (рос.)
- 2001: Чародій (рос.)
- 2002: Дикий ангел (рос.)
- 2002: Клариса[ru] (рос.)
- 2002: Medicopter 117 (рос.)
- 2002: Клоун[en] (рос.)
- 2002: Прості істини (рос.)
- 2001: Комісар Рекс (рос.)
- 2002: Баффі — переможниця вампірів
- 2003: Буремний шлях
- 2002—2003: Малкольм у центрі уваги
- 2003: Нікіта
- 2003: Бітлборги[en]
- 2004: Ангел
- 2004: Вулиці розбитих ліхтарів
- 2005: Солдати (рос.)
- 2005: Кобра 11 (рос.)
- 2005: Морські пригоди
- 2005: Детектив Неш Бріджес
- 2005: Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво… (рос.)
- 2005: Слухайте! Так краще!
- 2005: Студенти (рос.)
- 2005: Туристи (рос.)
- 2005: Так мало часу[en]
- 2005: Флорісьєнта
- 2006: Фірмова історія (рос.)
- 2006: Поклик Тру
- 2006: Ларго[ru]
- 2006: На хвилі успіху[en]
- 2006: Далекобійники
- 2006: Вокер, техаський рейнджер
- 2006: Убивча сила
- 2007: Слухай сюди!
- 2007—2010: Як сказав Джим
- 2007: Холостяки (рос.)
- 2007: Кордон. Тайговий роман (рос.)
- 2007: Колишня (рос.)
- 2007—2011: Таємниці Смолвіля
- 2007—2017: Щасливі разом (рос.)
- 2007: Школярка (рос.)
- 2007—2009: Школа №1 (рос.)
- 2008—2012: Кадети (рос.)
- 2008—2010: Живий за викликом
- 2008—2010: Ранетки (рос.)
- 2008—2017: Татусеві доньки (рос.)
- 2008—2017: Моя прекрасна нянька (рос.)
- 2009—2010: Курсанти[ru] (рос.)
- 2009: Межа (1 та 2 сезони)
- 2010—2014: Вороніни (рос.)
- 2010: Кайл XY
- 2011—2012: Дрейк і Джош
- 2011: iCarly
- 2011: Останній акорд
- 2011—2012: Щоденники вампіра
- 2012: Купідон[ru]
- 2008, 2011—2012: Пліткарка
- 2012—2017: Не народися вродливою (рос.)
- 2012—2013: Кухня (1 та 2 сезони) (рос.)
- 2013: Шурочка (рос.)
- 2013: Руді (рос.)
- 2013: Молодіжка
- 2013: Великі почуття (рос.)
- 2013—2014: Останній із Магікян (рос.)
- 2014: Фізрук (1 сезон) (рос.)
- 2016—2017: Гра престолів
- ?—?: Закрита школа (3,4 сезон)
- ?—?: Друзі
- ?—?: Мерлін
- ?—2016: СашаТаня
- ?—2017: Смугасте щастя
- 2017—2018: Відчайдушні домогосподарки
- 2018: Статус відносин — все складно
- 2018: Діагноз: Майже не закохані
- 2018: Мелліса і Джоуї
- 2018: Містер Хутен і леді
- 2018: Клініка
- 2018: Ми такі
- 2018: Кохання напрокат
- 2018 — дотепер: Будиночок на щастя
- 2019 — дотепер: Медфак
- 2019 — дотепер: Подорожники
Мультсеріали[ред. | ред. код]
- 1999: Інопланетяни
- 2000: Гробокопи
- 2000—2003: Сейлор Мун (рос.)
- 2001, 2012: Губка Боб Квадратні Штани[21]
- 2001—2003: КітПес
- 2001: Дика сімейка Тонберів
- 2001: Том і Джеррі (Ганна—Барбера)
- 2001—2002: Бівис і Батхед
- 2001—2006: Пеппі Довгапанчоха (рос.)
- 2001—2005: Оггі та кукарачі
- 2001—2002: Лабораторія Декстера
- 2001—2008: Злюки бобри (2012—2013, повтор)
- 2002, 2004, 2006: Ракети
- 2002: Бандольєро
- 2002, 2009: Земля до початку часів ((рос.), (укр.) — 2009)
- 2002: Пригоди діґімонів (рос.)
- 2002—2003: Картуш — Вуличний принц
- 2002—2003: Ловець карт Сакура (рос.)
- ?—? Сакура
- 2002—2004, 2010—2012: Пригоди Джекі Чана
- 2002: Шоу Рена та Стімпі
- 2002: Невгамовні
- 2003: Бітлборги
- 2003: Нік і Перрі
- 2003: Кокобіл (рос.)
- 2003: Альберт-вовченя
- 2003: Деніс-мучитель (рос.), (укр.)
- 2003: Норман-Нормал (рос.)
- 2003: Родина Чомучок (рос.)
- 2003—2010: Му та Ципа
- 2003: Пучіні
- 2003: Світ Боббі
- 2003: Життя з Луї
- 2003: Каспер і Ангели
- 2003: Том і Джеррі малюки
- 2003—2006: Джонні Браво
- 2001—2003, 2011: Маска[en] (2001—2003 — (рос.), (укр.)), (2011 — (укр.), переозвучення)
- 2003: Що трапилось, Скубі-Ду? (рос.), (укр.)
- 2003, 2010—2011: Сімейка Адамсів
- 2004, 2011—2012: Джуманджі (2004 — (рос.), 2011 — (укр.))
- 2004, 2015: Пригоди Джиммі Нейтрона
- 2004, 2011: Стюарт Літл
- 2004, 2011: Скубі-Ду шоу
- 2004: Бібі Блоскберг
- 2004: Сабріна — маленька відьмочка
- 2005, 2007: Завойовник Зім
- 2005: Sonic X (34—78 серії не транслювалися)
- 2005: Як щодо Мімі?
- 2005, 2007, 2009: Ульотні лунатики
- 2005: Справжні мисливці на привидів
- 2005, 2011: Що нового, Скубі-Ду?
- 2006: Ясон і герої Олімпу
- 2006: Вуншпунш (рос.)
- 2006: Підлітки-Титани
- 2006: Пригоди Вуді і його друзів
- 2006—2007: Чарівниці
- 2006, 2011—2012: Скубі-Ду, де ти?
- 2007: Тутенштейн
- 2007: Ґодзілла
- 2007—2010: Неймовірне життя Джуніпер Лі
- 2008, 2010—2011: Поліцейська академія
- 2008, 2011—2012: Бетмен
- 2008: Веселі мелодії
- 2008: Мій друг — мавпа
- 2008, 2014: Дак Доджерс
- 2008, 2010—2011: Шеггі і Скубі-Ду ключ знайдуть!
- 2009: Табір Лазло
- 2010—2011: Смішарики
- 2010—2012: Майстер Менні
- 2010—2012: Фінеас і Ферб[22] (укр.), (рос.)
- 2010—2011: Зоряні Війни: Війни Клонів
- 2011: Барбоскіни
- 2011—2012: Назад до майбутнього
- 2012: Екстремальні мисливці за привидами
- 2012: Качині історії
- 2012: Пінгвіни Мадагаскару
- 2013: Аладдін
- 2014: Скубі-Ду: Містична корпорація
- 2016—2018: Пригоди кота в чоботях
- 2017—2018: Лунтик
- 2017—2018: Король Джуліен
- 2019: Майлз з майбутнього
Колектив[ред. | ред. код]
Керівництво[23][ред. | ред. код]
- Ольга Задорожна — Генеральна директорка
- Ольга Балабан — Маркетинг директорка
- Максим Дибенко — Головний редактор
Ведучі[24][ред. | ред. код]
- Сергій Притула
- Олександр Педан
- Леся Нікітюк
- Алла Костромічова
- Юлія Панкова
- Олена Філонова
- Сергій Нікітюк
- Соня Плакидюк
- Олена-Крістіна Лебідь
- Євген Кошовий
- Валентин Сергійчук
- Віталій Тильний
- Сергій Полупан
- Володимир Жогло
- Володимир Ковцун
- Анна Олицька
- Марія Себова
- Анастасія Кошман
- Валентин Чернявський
Параметри супутникового мовлення[ред. | ред. код]
- Супутник — Amos 7 (4°W)
- Стандарт — DVB-S2
- Частота — 12297 MHz
- Поляризація — H (горизонтальна)
- Швидкість потоку (SR) — 45000
- FEC — 2/3
- Формат зображення — MPEG-4
- Кодування — Verimatrix
Кіновиробництво[ред. | ред. код]
У 2013 році «Новий канал» спільно з кінокомпанією «FILM.UA» взялися до зйомки адаптації німецького фільму «Фанатки на сніданок не залишаються» (нім. Groupies bleiben nicht zum Frühstück). Зйомки фільму, над якими працювала молода команда на чолі з режисером Євгеном Матвієнко, проходили у Києві.
Прем'єра стрічки «Самотній за контрактом» відбулася 4 вересня 2014 року.
Головні ролі зіграли: Ольга Лєрман, Вацлав Верхол, Ольга Тумайкіна, Сергій Перегудов, Андрій Самінін, Валерій Созановський, Олександр Дулін та Наомі Вульф.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Новий канал ТОВ - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (uk-UA). Процитовано 2018-02-18.
- ↑ Структура власності. Новий канал (ua-UK). Процитовано 2019-03-08.
- ↑ Історія нового каналу. 2001 рік. Новий канал (ua). 2014-06-18. Процитовано 2021-01-15.
- ↑ Телеканал «НОВИЙ КАНАЛ» з 15 липня переходить на відеоформат 16:9. volia.com. Процитовано 2018-07-13.
- ↑ StarLightMedia створює продюсерський центр, який очолить Олексій Гладушевський. detector.media (uk). 2020-01-10. Процитовано 2020-02-09.
- ↑ Ольга Задорожна очолила Новий канал. detector.media (uk). 2020-01-13. Процитовано 2020-02-09.
- ↑ Заставка Репортёр Новый Канал 1999-2000 (uk-UA). Процитовано 2020-02-09.
- ↑ Рекламная заставка (Новый канал, 2002) (uk-UA). Процитовано 2020-02-09.
- ↑ Реклама Новий Канал . 2001 (uk-UA). Процитовано 2020-02-09.
- ↑ Фрагмент реклам і анонси (Новий канал, січень 2006).
- ↑ Смена логотипа Нового Канала (uk-UA). Процитовано 2020-02-09.
- ↑ {{Cite news|url=http://detector.media/production/article/139359/2018-07-16-novii-kanal-vidznachiv-svoe-20-richchya-rebrendingom/%7Ctitle=Новий канал відзначив своє 20-річчя ребрендингом|language=uk|work=detector.media|accessdate=2018-07-16}
- ↑ Данькова, Наталія (2021-01-19). «Детектор телерейрингів»: хто став №1 у 2020 році?. detector.media (uk). Процитовано 2021-01-24.
- ↑ Російське кіно все ще домінує на українському телепросторі. web.archive.org. 2019-04-08. Процитовано 2020-01-14.
- ↑ Українські канали показують у день по 7,5 годин російських передач. web.archive.org. 2019-06-27. Процитовано 2020-01-14.
- ↑ Педан-Притула Шоу. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017.
- ↑ Ревізор без купюр. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017.
- ↑ Заковані. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017.
- ↑ 1000 женских желаний. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017.
- ↑ Стажери. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017.
- ↑ Спочатку канал дублював перший сезон мультсеріалу та фільм «Губка Боб і корона Нептуна» під назвою «Боб Губко Прямокутні Штани». Потім мультсеріал дублював споріднений телеканал Куй-ТБ (QTV). Згодом канал став показувати дубляж QTV.
- ↑ Спочатку канал дублював перший сезон мультсеріалу під назвою «Файнс та Ферб». Потім канал став показувати російський дубляж.
- ↑ Керівництво Нового каналу
- ↑ Ведучі Нового каналу. Новий канал (українською). Процитовано 2020-06-03.
Посилання[ред. | ред. код]
|