Новий кінотеатр «Парадізо»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Новий кінотеатр «Парадізо»
Nuovo Cinema Paradiso
CinemaParadiso.jpg
Жанр Драма
Режисер Джузеппе Торнаторе
Продюсер Франко Крістальді
Сценарист Джузеппе Торнаторе
У головних
ролях
Філіп Нуаре
Жак Перрен
Композитор Енніо Морріконе
Кінокомпанія Charles Chaplin Productions
United Artists
Тривалість  155 хв.
Країна Італія Італія - Франція Франція
Рік  1988
IMDb: ID 0095765
Кошторис  1,5 млн. $

Commons-logo.svg Новий кінотеатр «Парадізо» у Вікісховищі

„Новий кінотеатр «Парадізо»“ (італ. Nuovo Cinema Paradiso) — художній фільм режисера Джузеппе Торнаторе, що завоював премію «Оскар» за найкращий іноземний фільм і дві премії «Фелікс».

Існує три версії: оригінальна (155 хвилин), міжнародна (122 хвилини) і режисерська (173 хвилини).

Переглядати рекомендується дітям від 13 років і спільно з батьками.

Сюжет[ред.ред. код]

Фільм розпочинається з ретроспективи. Сальваторе Ді Віта з того часу, як залишив своє рідне містечко заради Риму вже протягом 30 років ще ні разу не повертався додому. У Римі він став відомим режисером. Однієї ночі він отримує новину про смерть Альфредо і переживає заново всі дитячі спогади. Після Другої світової війни у маленькому сицилійському містечку єдиною розвагою є кінотеатр. Кінець тридцятих років. Хлопчина Тото живе у бідній родині разом з сестрою та мамою. Вся родина чекає, коли батько повернеться з Росії, де він зник під час війни. Тото є помічником місцевого пароха Дона Адельфіо, який керує місцевим кінотеатром Cinema Paradiso. Дон Адельфіо перед показом фільму рецензує всі сцени з поцілунками, вважаючи їх непристойними і неприпустимими для показу. Сальваторе, захоплений кінематографом, тайно краде обрізки плівки із забороненими сценами. Альфредо, інший герой фільму, неписьменний проекціоніст фільмів, незабаром повинен здати екзамен в початковій школі разом з малим Тото. На екзамені Альфредо і Тото укладають угоду: Тото дасьть відповіді до тестів, а Альфредо навчить його мистецтву показу фільмів.

Одного вечора, коли кінотеатр зачинений, Альфредо і Тото вирішують все ж показати фільм та розважити публіку, спроектувавши картинку на стіну будинку. На площі зібралося все містечко. Проте, через неуважність Альфредо, у кінотеатрі спалахує пожежа. Тото спасає друга, але Альфредо втрачає зір. Завдяки одному місцевому мільйонеру кінотеатр відновлюють і дають йому назву Nuovo Cinema Paradiso. Оскільки малий Тото єдиний хто знайомий з проектуванням фільмів, йому дають цю роботу - показувати фільми без цензури.

В підлітковому віці Тото закохується в дівчину Елену з багатої сім'ї. Батьки цього не схвалюють, тому вирішують переїхати. Тим часом хлопець йде служити в армію недалеко від Риму і остаточно втрачає слід дівчини. Тото повертається на Сицилію, де відвідує Альфредо, який йому радить покинути рідне містечко і ніколи туди не повертатися.

З цим останнім спогадом Сальваторе повертається до реальності. Незважаючи на те, що він став багатим та відомим режисером, він розчарований своїм життям і вирішує повернутися на Сицилію.

Похорон Альфредо для нього став можливістю зустрітися з минулим, з людьми його дитинства. Кінотеатр закритий і, більше того, Тото довелося взяти участь у його знесенні. Він знову зустрічається з Еленою, яка заміжня за його старим шкільним товаришем.

Врешті-решт, Тото нічого не залишається, як повернутися в Рим зі спадком, який йому залишив Альфредо: обрізки плівок зі сценами поцілунків, які колись попали під цензуру Дона Адельфіо.

У ролях[ред.ред. код]

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Фільми Італії Це незавершена стаття про італійський фільм.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Фільми Франції Це незавершена стаття про французький фільм.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.