Новицький Григорій Ілліч
| Новицький Григорій Ілліч | |
|---|---|
| Помер | 1720 |
| Діяльність | етнограф |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія |
| Батько | Новицький Ілля |
| У шлюбі з | Q123186988? |
| Діти | Q123186957? |
Григóрій Ількович Нов́ицький (р. н. невід. — близько 1720) — український військовий діяч доби Івана Мазепи, дипломат. Перший європейський дослідник народів ханти та мансі.
Біографія[ред. | ред. код]
Походив з козацько-старшинського роду. Син Іллі Новицького. Вчився в Київській Академії. 1704–1708 — полковник компанійського (охотницького) полку. 1708 — резидент Івана Мазепи при польському коронному гетьмані А. Сенявському.
Брав участь у бойових діях проти московських інтервентів в Україні 1708–1709 рр. 1709 — після Полтавської битви схоплений і засланий у Москву, а 1712 — на Сибір, до Тобольська (за деякими даними, до Березова).
Допомагав митрополиту Тобольському і Сибірському Філофею Лещинському під час місійної діяльності серед фіно-угорських народів Західного Сибіру. Вивчав побут, звичаї та культуру народів ханти та мансі.
Згодом служив у Кондинській волості, де і загинув.
Автор однієї з перших етнографічних праць «Короткий опис про народ остяцький» (1715), що містить важливий етнографічний матеріал про хантів (остяків). Цю працю видано німецькою мовою (без зазначення автора) 1720, а 1730 і 1744 рр. (фрагменти) та в 1884 і 1941 рр. — російською мовою (повністю).
Джерела та література[ред. | ред. код]
- С. І. Білокінь. Новицький Григорій Ілліч // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 452. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Новицький Григорій // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1150. — 1000 екз.