Новиця (Горлицький повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Новиця
пол. Nowica
Nowica(js).jpg
Греко-католицька церква Святої Параскеви

Координати 49°33′ пн. ш. 21°11′ сх. д. / 49.550° пн. ш. 21.183° сх. д. / 49.550; 21.183Координати: 49°33′ пн. ш. 21°11′ сх. д. / 49.550° пн. ш. 21.183° сх. д. / 49.550; 21.183

Країна Польща
Воєводство Малопольське воєводство
Повіт Горлицький повіт
Гміна Устя-Горлицьке
Населення 120 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 18
Поштовий індекс 38-315
Автомобільний код KGR
SIMC 0468163
GeoNames 763646
OSM пошук у Nominatim
Новиця. Карта розташування: Польща
Новиця
Новиця
Новиця (Польща)
Новиця. Карта розташування: Малопольське воєводство
Новиця
Новиця
Новиця (Малопольське воєводство)

Но́виця (пол. Nowica) — село в Польщі, в гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 120 осіб (2011[1]). Історично належить до Лемківщини. Відоме як місце народження Б.-І. Антонича.

Розташування[ред. | ред. код]

На сьогодні населення (близько 120 осіб) складається з лемків та поляків. Село розміщене за 20 км на південь від повітового центру, м. Горлиці, в долині серед Низьких Бескидів, над потоком Прислуп, що впадає в озеро Климківка. За декілька кілометрів від Новиці височіє Магура Маластовська (813 м).

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про поселення датується XVI ст. Село належало до маєтностей роду Гладишів. На початку ХХ ст. Новиця була знана як центр дрібного дерев'яного промислу, зокрема тут виготовляли дитячі забавки. Місцева церква спочатку була дочірньою від парафії в Прислопі, а від 1791 року стало навпаки. Метричні книги провадились від 1784 року[2].

У 1914 р. за москвофільство 7 жителів села заарештовано і вислано до Талергофу.

До 1945 року в селі мешкали переважно лемки, зокрема, про це каже й статистика, що тоді з 780 осіб, русинів (українців) було 765 осіб, поляків — 5 осіб та євреїв — 10 осіб[3].

У 1947 році під час операції «Вісла» українців-лемків депортовано на понімецькі землі, натомість завезено поляків[4]. Після виселення лемків, попри переселення поляків, місцевість знелюдніла, а до складу села на правах присілка увійшло колишнє сусіднє село Присліп.

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура на день 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 58 10 39 9
Жінки 62 13 31 18
Разом 120 23 70 27

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Монументи, пам'ятники[ред. | ред. код]

Пам'ятний знак Б.-І. Антоничу

Пам'ятний знак з меморіальною таблицею Богдану-Ігору Антоничу, встановлений та урочисто відкритий у 1989 році, за ініціативи голови Львівської спілки письменників Романа Лубківського[6].

Сакральні споруди[ред. | ред. код]

Цвинтарі[ред. | ред. код]

  • Військовий цвинтар № 58 з Першої світової війни поблизу верхівки Магури Маластовської.
  • Військовий цвинтар № 59 з Першої світової війни на схилі Магури Маластовської.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У Новицях народився Богдан-Ігор Антонич — відомий український поет-романтик, поет-мислитель, прозаїк, перекладач, літературознавець, який збагатив українську літературу філософською лірикою, релігійними, космічними мотивами. Поезія Богдана-Ігоря Антонича відіграла важливу роль у розвитку українського літературного модернізму.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 26
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 25.
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  5. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  6. Ігор Калинець Знане і незнане про Антонича, Львів, 2010; стор. 12

Посилання[ред. | ред. код]