Новоайдар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Новоайдар
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Новоайдарський
Рада Новоайдарська селищна рада
Код КОАТУУ: 4423155100
Основні дані
Засноване 1685
Статус із 1957 року
Площа 11,55 км²
Населення 8622 (01.01.2011)[1]
Густота 746,5 осіб/км²
Поштовий індекс 93500
Телефонний код +380 6445
Географічні координати 48°57′33″ пн. ш. 39°01′10″ сх. д.H G O
Водойма р.Айдар
Відстань
Найближча залізнична станція: Новий Айдар
До станції: 3 км
До обл. центру:
 - залізницею: 75 км
 - автошляхами: 58 км
Селищна влада
Адреса 93500, смт Новоайдар, вул. Дружби, 1
Карта
Новоайдар. Карта розташування: Україна
Новоайдар
Новоайдар
Новоайдар. Карта розташування: Луганська область
Новоайдар
Новоайдар

Новоайда́р — селище міського типу в Україні, районний центр в Луганській області. Населення — 8 622 осіб.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Селище Новоайдар розташоване на річці Айдар за 60 км на північний схід від обласного центру — міста Луганська. Має залізничну сортувальну станцію Новий Айдар. Через селище проходить шосейна траса Сєверодонецьк — Луганськ, і залізниця Луганськ — Москва.

Історія[ред. | ред. код]

Перші поселення, які відкриті археологами на околиці селища Новоайдар відносяться до салтово-маяцької культури. Вперше Новоайдар як козацька слобода з'являється на карті України у 1687 році, коли на річці Айдар будують свої військові укріплені містечка козацькі вихідці з Дону, які звали себе новодонцями, про що в переписному листі козацьких містечок за 1707 рік вказано «тому 20 років збудовано Новоайдарський городок і в ньому 70 мешканців».

На початку XVIII сторіччя новоайдарці активно підтримали збройне повстання Кіндрата Булавіна. Разом із придушенням повстання у 1708 році було знищено дотла й Новоайдарську слободу, а всіх її мешканців, не виключаючи жінок і дітей було страчено. Лише через кілька десятиліть на попелищах бунтівної слободи знову з'являються люди. Цього разу відновлюють поселення селяни Судженського повіту Курської губернії.

У 1779 році Новоайдарська слобода стала повітовим містом Азовської губернії і дістала сучасну назву Новоайдар. Згодом після створення Української, а потім Дніпровської укріплених ліній оборонне значення Новоайдару було втрачено.

У 1918 році в запеклих боях між селянськими угрупуваннями, білогвардійськими та червоногвардійськими загонами в Новоайдарі було встановлено радянську владу. 7 березня 1923 року село стало центром Новоайдарського району Старобільської округи.

Під час Другої світової війни, 12 липня 1942 року німці ввійшли до мсіта. 21 січня 1943 року радянські війська захопили Новоайдар.

За період Другої світової війни загинуло 6448 осіб. На Айдарщині 34 братських могили, в яких заховано понад 1500 воїнів.

1957 року Новоайдар отримує статус селища міського типу, тут починають будуватись двоповерхові житлові будинки та об'єкти соціальної та культурної сфери.

За час існування Новоайдарський район та населені пункти піддавалися змінам в адміністративно-територіальному устрої. В 1962 році в зв'язку з укрупненням сільських районів Новоайдарський район був ліквідований, а у 1965 році знову відновлений.

1991 року на Всеукраїнському референдумі більшість жителів Новоайдара (понад 86 %) підтримало проголошення незалежності України. Новоайдар дав назву добровольчому батальйону «Айдар» у складі українських сил, що визволяли Донбас від російських терористів влітку 2014 року.

15 серпня 2014 року місцеві патріоти за допомогою крану демонтували пам'ятник російському вождеві Леніну, як символ окупаційної радянської влади[2][3].

Війна на сході України[ред. | ред. код]

7 вересня 2014-го під Новоайдаром при виконанні бойового завдання загинув прапорщик 22-го тербату «Харків» Лємешов Михайло Федорович.

Уночі з 25 на 26 вересня неподалік від Новоайдара бойовики обстріляли з автоматичної зброї опорний пункт 24-ї бригади Збройних сил України, після відкриття вогню у відповідь ретирувалися[4]. 14 грудня 2014 року під час виконання бойового завдання поблизу Новоайдару загинув капітан Луганського прикордонного району Новак Андрій Сергійович[5].

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]