Нововасилівка (Бердянський район)
| село Нововасилівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Запорізька область |
| Район | Бердянський район |
| Тер. громада | Бердянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA23020050030030785 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1800 |
| Населення | 2544 |
| Площа | 2,5 км² |
| Густота населення | 1017,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 71128 |
| Телефонний код | +380 6153 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°50′51″ пн. ш. 36°47′24″ сх. д.H G O |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 71128, Запорізька обл., Бердянська міськрада, с. Нововасилівка, вул. Центральна, 6[1] |
| Карта | |
  Нововасилівка | |
 Нововасилівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Нововаси́лівка — село в Україні, в Бердянській міській громаді Запорізької області. Населення становить 2544 осіб.
Село Нововасилівка розташоване на правому березі річки Берда, на протилежному березі — село Старопетрівка. На відстані 3 км наявне місто Бердянськ. Поруч проходять автомобільні дороги М14 (E58).
Село засноване в кінці XVIII століття. Сучасну назву село отримало 1861 р., однак довий час воно мало ще кілька паралельних назв (у джерелах позначається по-різному: Кенегес, Кенегез 2-й, 2-ий Кенегез). Ці останні назви залишили після себе ногайці — тюркомовний кочовий народ, який походив від золотоординського хана Ногая, праправнука Чингісхана. Саме тут вони облаштували свій аул довжиною 0,6 км із назвою, якою увічнили давній тюркський рід.[2] Після масового від'їзду ногайців до Туреччини із Бердянського повіту, зокрема й із Кенегесу, з 1861 р. почалось його заселення вихідцями з сіл Берестове та Попівка Бердянського повіту Таврійської губернії (27 сімей) та селянами з Курської губернії Росії (135 сімей). У Запорізькому обласному архіві зберігається метрична книга зі сповідними розписами Володимиро-Богородицького приходу села Нововасилівки за 1864 р., в яких зафіксовано списки персонального складу переселенців із українських сіл Бердянського повіту.[3] Відомо, що 1864 р. у Нововасилівці проживало 1187 осіб[4]
На околиці Нововасилівки височіє кілька курганів (могил). Один із них, що був розкопаний у 1977—1978 рр. Інститутом археології АН УРСР, виявився найбільшим у Північному Приазов'ї царським скіфським курганом середини IV ст. до н. е.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2544 особи.[5]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 1624 | 63.84 % |
| українська | 905 | 35.57 % |
| білоруська | 7 | 0.28 % |
| вірменська | 2 | 0.08 % |
| румунська | 1 | 0.04 % |
| грецька | 1 | 0.04 % |
| болгарська | 1 | 0.04 % |
| інші/не вказали | 3 | 0.11 % |
| Усього | 2544 | 100 % |
- Школа
- Дитячий садочок
- Клуб
- Будинок культури
- Лікарська амбулаторія
- ↑ На початку нового року у Бердянську заплановано перейменування понад 60 вулиць. bmr.gov.ua (рос.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017.
- ↑ Энциклопедия Бердянска. Историко-краеведческий, общественно-политический справочник / [авт. идеи, рук. творч. группы В. И. Михайличенко]. — Том 1, ч. 11, С. 663—664; т. 2, ч. 4, с. 230. — Бердянск: «Південна зоря», 2013.
- ↑ Шумков А.А. Преодоление порогов: работа над родословной Бабаниных [Електронний ресурс]: Вестник архивиста. – Електр. текст. дані. – М.: Российское общество историков-архивистов, 2005. – №5/6. – С. 240-268. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
- ↑ http://resource.history.org.ua/item/0010146 [Архівовано 4 січня 2022 у Wayback Machine.] Список населенных мест по сведениям 1864 года [Електронний ресурс]: Т. XLI: Таврическая губерния / Обработан редактором М. Раевским. Издан Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. — СПб., 1865. — 25 с.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615.
|
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
