Нововелідницька сільська рада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нововелідницька сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область Коростенська округа
Волинська округа
Київська область
Житомирська область
Район Лугинський район
Словечанський район
Овруцький район
Адм. центр с. Нові Велідники
Утворена 1923 року
Ліквідована 17 липня 2020 року
Код КОАТУУ 1824285200
Облікова картка Нововелідницька сільська рада 
Склад
Кількість членів 20
Голова ради Романуха Петро Андрійович
Територія та населення
Площа 133,008 км²
Населення 3260
Густота 24,51 осіб/км²
Населені пункти 7
Контактні дані
Адреса вул. Центральна, 13, с. Нові Велідники, Овруцький р-н, Житомирська обл., 11144
Мапа

Нововелідницька сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Лугинському, Словечанському і Овруцькому районах Коростенської і Волинської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Нові Велідники.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Сільській раді були підпорядковані населені пункти:

Населення[ред. | ред. код]

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 607 осіб, кількість дворів — 311[1].

Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 1 751 особу[2].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 3 943 особи.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 3 260 осіб[3].

Склад ради[ред. | ред. код]

Рада складалася з 20 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради[ред. | ред. код]

ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Романуха Петро Андрійович Сільський голова, 1961 року народження, освіта, безпартійний 26.03.2006 31.10.2010
Романуха Петро Андрійович Сільський голова, 1961 року народження, освіта вища, член Партії регіонів 31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела[4]

Історія[ред. | ред. код]

Створена 1923 року в складі містечка Веледники (згодом — Нові Велідники) та с. Старі Веледники (згодом — Старі Велідники) Норинської волості Овруцького повіту Волинської губернії[5].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Словечанського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Нові Велідники та Старі Велідники[6].

11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», до складу ради включено села Іллімка та Сорокопень ліквідованої Сорокопенської сільської ради Словечанського району. 2 вересня 1954 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 1087 «Про перечислення населених пунктів в межах районів Житомирської області», с. Старі Велідники передане до складу Прибитківської сільської ради Словечанського району. 5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», підпорядковано села Красилівка, Прибитки, Старі Велідники та Чабан ліквідованих Красилівської та Прибитківської сільських рад Словечанського району[5].

На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Овруцького району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Іллімка, Красилівка, Нові Велідники, Прибитки, Сорокопень, Старі Велідники та Чабан[7].

Виключена з облікових даних 17 липня 2020 року[8]. Територію та населені пункти ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Словечанської сільської територіальної громади Коростенського району Житомирської області[9].

Входила до складу Лугинського (7.03.1923 р.), Словечанського (25.01.1926 р.) та Овруцького (30.12.1962 р.) районів[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 123. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 31 липня 2023.
  2. Національні меншості на Україні. Харків, 1925 (PDF). http://history.org.ua/. с. 16. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
  3. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 31 липня 2023.
  4. rada.gov.ua
  5. а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 96, 551, 554, 561. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 30 липня 2023.
  6. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 185. Процитовано 30 липня 2023.
  7. Упоряд. А.Д. Шелягин. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 146. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 30 липня 2023.
  8. Картка ради на сайті Верховної Ради України
  9. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.