Новогрудський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новогрудський повіт
Coat of Arms of Navahrudak, Belarus.svg
Герб повітового центру
Губернія Мінська губернія
Центр Новогрудок
Створений 1507
Скасований 1920
Площа 5,2 тис. км²
Населення 247 320 осіб (1897)

Новогрудський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського у 1507—1795 роках, а потім з тою ж назвою у складі Російської імперії в Слонімському намісництві, Литовській, Гродненській та Мінській губерніях, що існувала у 17951920 роках. Центр — місто Новогрудок.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

1913 року в повіті було 23 волості: Вселюбська, Городейська (центр — с. Гірська Городея), Городечанська, Городищевська, Даревська (центр — с. Литва), Єремицька, Жуховицька, Корелицька, Кошелевська, Кривошинська, Любчанська, Мирська, Негневицька, Новомиська, Островська, Почаповська, Райчанська, Сновська, Стволовицька, Циринська, Черниховська (центр — с. Вольна), Щорсовська, Ястребинська (центр — с. Малоховці)[1].

Історія[ред. | ред. код]

Новогрудський повіт у складі Слонімської губернії Російської імперії був створений 1793 року після 3-го розділу Речі Посполитої. 1797 віднесений до Литовської губернії, 1801 — до Гродненської, 1843 — до Мінської. 1920 року відійшов до Польщі.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 1897 року в повіті проживало 247,3 тис. чол. В тому числі білоруси — 83,7 %; євреї — 12,3 %; поляки — 1,7 %; росіяни — 1,6 %. У повітовому місті Новогрудку проживало 7887 чол.[2]

Примітки[ред. | ред. код]