Новолипецький металургійний комбінат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ВАТ «Новолипецький металургійний комбінат»
Тип Публічна компанія
Форма власності Акціонерне товариство і відкрите акціонерне товариство
Галузь чорна металургія
Засновано 1931 і 24 вересня 1993
Штаб-квартира Липецьк і Москва
Ключові особи
Виторг $10,9 млрд. (2014)
Операційний прибуток (EBIT) 1 488 500 000[1]
Чистий прибуток 938 800 000[1]
Активи 10 238 900 000[1]
Власник(и) Fletcher Group Holdings[d]
Дочірні компанії
Сайт nlmk.ru
nlmksteel.com
Нагороди
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Order of Labour (Czechoslovakia)

Новолипецький металургійний комбінат у Вікісховищі?

Данна стаття присвячена металургійному комбінату. Про компанію з тією самою назвою див. Група НЛМК[d].

52°33′20″ пн. ш. 39°35′12″ сх. д. / 52.555556° пн. ш. 39.586694° сх. д. / 52.555556; 39.586694

Вид на комбінат з правого берега річки Воронеж.
Комплекс конвеєрної шихтоподачі доменної печі № 7, введеної в дію 2011 року.

Новолипецький металургійний комбінат, НЛМК (рос. Новолипецкий металлургический комбинат, до 1983 року — Новолипецький металургійний завод) — металургійний комбінат у РФ, у місті Липецьк. Одне з найбільших підприємств чорної металургії РФ.

НЛМК виробляє кокс, чавун, сталь, прокат. Дає 20% переробного чавуну.[2]

Історія[ред.ред. код]

Будівництво Новолипецького металургійного заводу було почато 1931 року на базі Липецького залізорудного родовища. Перший чавун одержано 7 листопада 1934 року. На початку Другої світовоївійни устаткування доменного цеху і ТЕЦ було демонтовано й евакуйовано в Челябінськ. На частині обладнання, що залишилася, виконувалися замовлення для фронту. Відбудову заводу почато 1949 року, в грудні 1950 введено в експлуатацію першу доменну піч, 1951 — другу доменну піч, 1957 року — цех гарячого прокатування трансформаторної сталі, у 1958 — 59 роках — електросталеплавильний цех з установками безперервного розливання сталі (УБРС). За радянськими даними, на НЛМЗ вперше в світі було освоєно 100%-е розливання сталі на УБРС. 1960 року введено в дію цех холодного прокатування трансформаторної сталі. У 1960 — 1980-х роках НЛМЗ був основним постачальником холоднокатаної трансформаторної сталі в СРСР. Значна частина продукції експортувалася.[3][4]

1962 року введено в дію 3 доменну піч, 1967 — 4. У лютому 1973 року було задуто найбільшу на той час в СРСР доменну піч корисним об'ємом 3200 м³. 1978 року задуто 6 доменну піч.

До 1963 року завод працював на місцевій залізній руді, потім перейшов на використання залізної руди Курської магнітної анамалії.

У 1973 році у складі заводу були аглофабрика, коксохімічне і азотно-тукове виробництво, доменний, електросталеплавильний, конвертерний, листопрокатні й допоміжні цехи.[4] За радянського часу завод випускав кокс, чавун, сталь, листовий прокат, феросплави, ацетиленову сажу, аміачну воду та іншу продукцію.[3][4]

Виплавка чавуну зросла у 1973 році у порівнянні з 1965 роком у 2,5 рази, сталі — у 11,1 рази, виробництво прокату — у 11,6 раза.[4]

1983 року наказом Міністерства ЧМ СРСР НЛМЗ перейменовано на Новолипецький металургійний комбінат.

1990 року зупинено доменну піч № 1.

Після розпаду СРСР НЛМК був перетворений на акціонерне товариство. 1993 року проведено приватизацію ВАТ «НЛМК».

У серпні 2011 року введено в дію нову доменну піч № 7, прозвану «Росіянка», корисним об'ємом 3650 м³. [джерело?] На доменній печі було встановлено іноземне обладнання на багатьох важливих ділянках, будівництво печі провадилося з залученням іноземних спеціалістів. Тоді данна доменна піч стала першою в РФ доменною піччю, побудованою за останні 25 років.

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б в https://nlmk.com/upload/iblock/00a/nlmk_ifrs_2016_financials_eng.pdf
  2. Производство чугуна в России. // Морские порты. — № 5 (2013) на сайте Морские вести России http://morvesti.ru/.
  3. а б Новолипецький металургійний завод. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. а б в г Новолипецкий металлургический завод. // {{{2}}} / Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.)