Новолипецький металургійний комбінат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ВАТ «Новолипецький металургійний комбінат»
Тип Публічна компанія
Заснування 1934
Штаб-квартира Росія Росія: Липецьк
Ключові особи Володимир Лісін (голова ради директорів) Олег Багрин (президент)
Галузь Чорна металургія
Виторг $10,9 млрд. (2014)
Співробітники 60 тис.
Сайт nlmk.com/ru

Данна стаття присвячена металургійному комбінату. Про компанію з тією самою назвою див. Новолипецький металургійний комбінат (компанія)

52°33′20″ пн. ш. 39°35′12″ сх. д. / 52.555556° пн. ш. 39.586694° сх. д. / 52.555556; 39.586694

Вид на комбінат з правого берега річки Воронеж.
Комплекс конвеєрної шихтоподачі доменної печі № 7, введеної в дію 2011 року.

Новолипецький металургійний комбінат, НЛМК (рос. Новолипецкий металлургический комбинат, до 1983 року — Новолипецький металургійний завод) — металургійний комбінат у РФ, у місті Липецьк. Одне з найбільших підприємств чорної металургії РФ.

НЛМК виробляє кокс, чавун, сталь, прокат. Дає 20% переробного чавуну.[1]

Історія[ред.ред. код]

Будівництво Новолипецького металургійного заводу було почато 1931 року на базі Липецького залізорудного родовища. Перший чавун одержано 7 листопада 1934 року. На початку Другої світовоївійни устаткування доменного цеху і ТЕЦ було демонтовано й евакуйовано в Челябінськ. На частині обладнання, що залишилася, виконувалися замовлення для фронту. Відбудову заводу почато 1949 року, в грудні 1950 введено в експлуатацію першу доменну піч, 1951 — другу доменну піч, 1957 року — цех гарячого прокатування трансформаторної сталі, у 1958 — 59 роках — електросталеплавильний цех з установками безперервного розливання сталі (УБРС). За радянськими даними, на НЛМЗ вперше в світі було освоєно 100%-е розливання сталі на УБРС. 1960 року введено в дію цех холодного прокатування трансформаторної сталі. У 1960 — 1980-х роках НЛМЗ був основним постачальником холоднокатаної трансформаторної сталі в СРСР. Значна частина продукції експортувалася.[2][3]

1962 року введено в дію 3 доменну піч, 1967 — 4. У лютому 1973 року було задуто найбільшу на той час в СРСР доменну піч корисним об'ємом 3200 м³. 1978 року задуто 6 доменну піч.

До 1963 року завод працював на місцевій залізній руді, потім перейшов на використання залізної руди Курської магнітної анамалії.

У 1973 році у складі заводу були аглофабрика, коксохімічне і азотно-тукове виробництво, доменний, електросталеплавильний, конвертерний, листопрокатні й допоміжні цехи.[3] За радянського часу завод випускав кокс, чавун, сталь, листовий прокат, феросплави, ацетиленову сажу, аміачну воду та іншу продукцію.[2][3]

Виплавка чавуну зросла у 1973 році у порівнянні з 1965 роком у 2,5 рази, сталі — у 11,1 рази, виробництво прокату — у 11,6 раза.[3]

1983 року наказом Міністерства ЧМ СРСР НЛМЗ перейменовано на Новолипецький металургійний комбінат.

1990 року зупинено доменну піч № 1.

Після розпаду СРСР НЛМК був перетворений на акціонерне товариство. 1993 року проведено приватизацію ВАТ «НЛМК».

У серпні 2011 року введено в дію нову доменну піч № 7, прозвану «Росіянка», корисним об'ємом 3650 м³. [джерело?] На доменній печі було встановлено іноземне обладнання на багатьох важливих ділянках, будівництво печі провадилося з залученням іноземних спеціалістів. Тоді данна доменна піч стала першою в РФ доменною піччю, побудованою за останні 25 років.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Производство чугуна в России. // Морские порты. — № 5 (2013) на сайте Морские вести России http://morvesti.ru/.
  2. а б Новолипецький металургійний завод. // Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. а б в г Новолипецкий металлургический завод. // {{{2}}} / Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.)


Компанії Це незавершена стаття про підприємство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.