Новомиколаївка (Кам'янський район)

Селище Новомиколаївка
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Кам'янський район
Громада	Верхньодніпровська міська громада
Рада	Верхньодніпровська міська рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка	Новомиколаївка
Основні дані
Засновано	1917
Статус	із 2024 року
Агломерація	Дніпровська
Площа	5,34 км²
Населення	▼ 3 830 (01.01.2022)
Густота	746 осіб/км²;
Поштовий індекс	51653
Телефонний код	+380 5658
Географічні координати	48°33′25″ пн. ш. 34°22′53″ сх. д. / 48.55694° пн. ш. 34.38139° сх. д.Координати: 48°33′25″ пн. ш. 34°22′53″ сх. д. / 48.55694° пн. ш. 34.38139° сх. д.
Висота над рівнем моря	165 м
Водойма	Балка Кіслицька ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Верхньодніпровськ
	До райцентру:
- фізична:	21 км
- залізницею:	23 км
- автошляхами:	23 км
	До обл. центру:
- фізична:	44 км
- автошляхами:	54 км
Селищна влада
Адреса	смт. Новомиколаївка, вул. Шкільна,4
Староста	Зеленський Володимир Іванович
Карта
	Новомиколаївка
	Новомиколаївка
	Новомиколаївка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Новомиколаївка.

Новомикола́ївка — селище Кам'янського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 3985 осіб.

Розташування[ред. | ред. код]

Новомиколаївка розташована на Придніпровській височині у північно-західній частині Дніпропетровської області за 3 кілометри від правого берега Кам'янського водосховища. Висота над рівнем моря — від 154 до 172 метрів. Сусідні населені пункти: на заході — Воєводівка, на півночі — Дніпровське, на півдні — Зелена Роща, Братське, Чепине. На південно-східній околиці селища бере початок Балка Кіслицька.

Історія[ред. | ред. код]

Новомиколаївка виникла у 1917 році після того, як на землі конфісковані у поміщика Потоцького, сюди переселились селяни із села Миколаївки.

У 1966 році внаслідок об'єднання села Новомиколаївки із робітничим селищем Мануйлівкою утворене селище Новомиколаївка.

У 1965 році на базі радгоспу «Ударник» у Новомиколаївці було створено племптахорадгосп-репродуктор «Верхньодніпровський», який спеціалізувався на розведенні індиків. У селищі була лікарня, середня школа, дві бібліотеки, два клуби.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Відсоток
українська	90,06 %
російська	7,2 %
циганська	1,43 %
інші/не вказали	1,31 %

Сучасність[ред. | ред. код]

Промисловість, господарство. Підприємства Новомиколаївки: ТзОВ «Віват» (вирощування зернових), ТОВ «Новомиколаївський елеватор», ЗАТ «Верхньодніпровський агропостач», КП «Дніпроторгбуд», СТзОВ «Рідний Край», декілька фермерських господарств, хлібопекарня.
Освіта, культура. У селищі є 2 середні загальноосвітні школи, дошкільний навчальний заклад «Сонечко», будинок культури, бібліотека.
Охорона здоров'я. У селищі є амбулаторія загальної практики-сімейної медицини, також у Новомиколаївці розміщений обласний комунальний заклад «Новомиколаївська туберкульозна лікарня».
Транспорт. Через Новомиколаївку проходять автошлях національного значення Н08 та регіональний автошлях Т 0429. У Новомиколаївці знаходиться залізнична станція Верхньодніпровськ Придніпровської залізниці.

Персоналії[ред. | ред. код]

Крилов Андрій Альфредович (1977—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Джерела[ред. | ред. код]

Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. С. — 220

Література[ред. | ред. код]

Новомикола́ївка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.220