Новоолександрівка (Дніпровський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новоолександрівка
Панорамний вид на село
Панорамний вид на село
Панорамний вид на село
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Дніпровський район
Громада Новоолександрівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA12020130010023313
Облікова картка Новоолександрівка 
Основні дані
Населення 4 502
Площа 9,1 км²
Густота населення 494 осіб/км²
Поштовий індекс 52070
Телефонний код +380 56
Географічні дані
Географічні координати 48°21′03″ пн. ш. 34°59′48″ сх. д. / 48.35083° пн. ш. 34.99667° сх. д. / 48.35083; 34.99667Координати: 48°21′03″ пн. ш. 34°59′48″ сх. д. / 48.35083° пн. ш. 34.99667° сх. д. / 48.35083; 34.99667
Середня висота
над рівнем моря
70 м
Водойми р. Мокра Сура
Відстань до
обласного центру
16 км
Відстань до
районного центру
24 км
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради с. Новоолександрівка, вул. Сурська, 74
Сільський голова Візір Олександр Олексійович
Карта
Новоолександрівка. Карта розташування: Україна
Новоолександрівка
Новоолександрівка
Новоолександрівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Новоолександрівка
Новоолександрівка
Мапа
Мапа

CMNS: Новоолександрівка у Вікісховищі

Новоолекса́ндрівка — село в Україні, центр Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становило 4502 особи.

Географія[ред. | ред. код]

Новоолександрівка розташована на берегах річки Мокра Сура, в центральній частині Дніпропетровської області. Біля берегів річки висота над рівнем моря — 55-60 метрів, в інших частинах села досягає 90 метрів. До Мокрої Сури впадає річка Войцеховська балка.

До Новоолександрівки примикають південні околиці міста Дніпра, входить до Дніпровської агломерації. На заході межує з селом Сурсько-Литовське, на сході — з селом Братське.

Поруч проходять автомобільні дороги Н08 і Т 0421 і залізниця, станція Платформа 221 км.

Історія[ред. | ред. код]

З давнини територія села входила до складу земель Запорозької Січі. Ось як пише про заснування села дослідник краю, архієпископ Феодосій Макаревський:

...въ 1770 году Командиръ запорожской флотиліи Данило Третьякъ отбилъ, при Кинбурнѣ, у хана Крымскаго ясырь (взятыхъ въ плѣнъ) Волоховъ и жидовъ муж. и женск. пола 673 души и прислалъ въ Сѣчь; по распоряженію [атамана] Кальнишевскаго, всѣ Волохи поселены также въ Кайдакской паланкѣ, гдѣ они составили особое селеніе, доселѣ существующее въ Екатеринославскомъ уѣздѣ, подъ именемъ Волосскихъ Хуторовъ

У 1886 році у Волоських Хуторах проживало 550 осіб[1], село входило Волоської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії.

Після переселення сюди нових жителів слободу перейменували на Новонаселену, а ще пізніше село отримало сучасну назву.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1047 осіб (521 чоловічої статі та 526 — жіночої), з яких 1028 — православної віри[2].

Поблизу Новоолександрівки в XIX столітті виникли ще два села:

  • за Мокрою Сурою з'явилось поселення сімей, що прибули сюди з Лоцманської Кам'янки. Поселення спочатку називалось Лоцманські Хутори, потім Сурські Хутори, а з 1893 року — Сурсько-Покровське.
  • неподалік від Волоських Хуторів розміщувалося кріпосне село Лапіно. Назва від власника — полтавського поміщика Лапи. Згодом це село стали називати Селецьке.

За переписом 1897 року кількість мешканців Селецького становила 588 осіб (286 чоловічої статі та 301 — жіночої), з яких 586 — православної віри[3].

У 1953 році Сурсько-Покровське і Селецьке були приєднані до Новоолександрівки.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 79,7%
російська 19,3%
інші/не визначилися 1%

Сучасність[ред. | ред. код]

Промисловість і господарство[ред. | ред. код]

Найбільше підприємство села — Новоолександрівський цегельний завод, одне з найбільших в Дніпропетровській області підприємств з виробництва керамічної цегли. Понад 200 працівників.

Також діє ТОВ Агрофірма «Новоолександрівська» та декілька фермерських господарств.

Заклади соціальної сфери[ред. | ред. код]

У Новоолександрівці є середня загальносвітня школа, дошкільний навчальний заклад «Світлячок», дільнича лікарня, аптека, бібліотека.

У селі збудовано спортивний комплекс з футбольним полем, який є базою дитячої футбольної команди корпорації «АТБ».

Транспорт
Через Новоолександрівку проходять автошлях Н08 і регіональний автошлях Т 04 21, а також Придніпровська залізниця.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Поблизу села наявний ландшафтний заказник місцевого значення Балка Кирпична.

Зовнішні відеофайли
1. Курган біля Дніпра і таємниці, що він ховає // Канал «BBC News Україна» на YouTube, 2 червня 2021.

У східній частині села навесні 2021 року археологами досліджено унікальний курган епохи енеоліту-бронзи, виявлено огорожу з кам'яних брил вагою до 1 т (кромлех) діаметром 18 м і близько 20 захоронень близько 3500 — 2500 років до н. е.[5]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-62. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. Жахалов Я. «Днепровский Стоунхендж», пальцы собаки и десятки захоронений: как продвигаются раскопки кургана в Новоалександровке [Архівовано 24 травня 2021 у Wayback Machine.] // «Информатор», 19 травня 2021 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]