Новоолександрівка (Краматорський район)
| село Новоолександрівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Краматорський район |
| Громада | Олександрівська селищна громада |
| Облікова картка | Новоолександрівка |
| Основні дані | |
| Населення | ▼ 364 (01.01. 2014) |
| Площа | 0.792 км² |
| Густота населення | 459.6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 84010 |
| Телефонний код | +380 6269 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°45′59″ пн. ш. 36°50′59″ сх. д. / 48.76639° пн. ш. 36.84972° сх. д.Координати: 48°45′59″ пн. ш. 36°50′59″ сх. д. / 48.76639° пн. ш. 36.84972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
173 м |
| Найближча залізнична станція | 15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 84010, Донецька обл., Краматорський р-н, с. Новоолександрівка, вул. Миру, 51 |
| Карта | |
  Новоолександрівка | |
 Новоолександрівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Новоолекса́ндрівка — село Олександрівської селищної громади Краматорського району Донецької області, України. Населення становить 413 осіб. Функціонують: навчально-виховний комплекс, будинок дозвілля, стадіон, сільська бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, торговельні точки. В селі є братська могила радянських воїнів[1]. Населення сільради — 965 осіб, кількість садиб — 430.
Найближча пасажирська залізнична станція — Гаврилівка (залізниця Лозова — Слов'янськ), 15 км. Околицею села проходить вантажна залізниця Дубове — Покровськ, яка в 1962—2009 роках мала приміське пасажирське сполучення. Поруч із селом Новоолександрівка розташований зупинний пункт 15 км, в 2 км від села на території Харківської області — закрита станція Вітерець.
Рейсового автобусного сполучення у селі немає, найближчій населений пункт із рейсовим автобусним сполученням — райцентр смт Олександрівка у 7,5 км: автобуси на Барвінкове, Харків, Добропілля, Спасько-Михайлівку, Покровськ, Краматорськ, КПП Олександрівка (Донецький напрям), Краматорськ, Добровілля.
Історія[ред. | ред. код]
Село Новоолександрівка (Лощина) засноване по балці Граничний Яр в середині XIX століття. Станом на 1864 рік, у власницькому селі Новоолександрівка при колодязях було 27 дворів, там проживало 108 чоловіків та 98 жінок[2]. Жителі села (хутора?) Новоолександрівка були парафіянами Олександро-Невської церкви у селі Олександрівка (нині — райцентр), що розташовувалася в 7 верстах від населеного пункту[3].
З 20-х років ХХ століття — у складі Артемівської округи Донецької губернії[4]. У 1930-х роках в селі було організовано центр сільради. Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 16 жителів села[5]. До Другої світової війни в селі було 102 двори; відкрилася школа[6]. У 1960 році Новоолександрівська сільрада була укрупнена, проте в 1979 році — відновлена[4].
Післявоєнне відновлення села тривало до середини 50-х років ХХ століття. В 1952 році райрада придбала нову будівлю під школу, у результаті чого учні почали вчитися в одну зміну[7]. У будівлі старої школи в 1957 році було відкрито сільпо[8].
У 1954 році від Олександрівки до Новоолександрівки було прокладено телефонний кабель, але внаслідок того, що його проклали на глибині 13-30 см через пахотне поле, мали місце неоодноразові пошкодження мережі та її непланові відключення[9]. До 1959 року село було радіофіковано, а в 1959—1960 роках — електрифіковано всі населені пункти Новоолександрівської райради[10][11].
У роки Другої світової війни дорога Олександрівка — Новоолександрівка — станція Гаврилівка була виведена із ладу. Лісосмуги згоріли, дорога була «перепахана» мінами та артнабоями. У 50-х роках ХХ століття тут розпочалася комсомольське будівництво: дорогу привели до ладу, уздовж неї висадили тополю. На дорогу розпочали вивозити щебінь та пісок[12]. З 1957 року Шостаківська автоколона організує регулярні автобусні рейси (тричі на тиждень) по маршруту Олександрівка — Гаврилівка[13]. В 1970 році заасфальтували ділянку дороги від Олександрівки до Новоолександрівки[12].
У 1957 році розпочалося будівництво залізниці Дубове — Мерцалове, у зв'язку із чим у Новоолександрівці було знесено 3 будинки, які потрапили у смугу відведення[14]. У 1959 році в районі села було укладено рейки, розпочався рух будівельних і робочих потягів[15]. З 1962 року робочі потяги Дубове — Мерцалове було переведено до категорії приміських; вони робили зупинку на роз'їзді № 1 (Вітерець). Зупинку 15 км було обладнано у 1986 році.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 347 осіб, з яких 154 чоловіки та 193 жінки[16].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 413 осіб[17].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[18]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,92 % |
| російська | 4,12 % |
| білоруська | 0,97 % |
Заповідний фонд[ред. | ред. код]
На території Новоолександрівської сільради розташовані наступні заповідні урочища[19]:
- «Казанок» — на північний схід від села Зелене; збереглася смуга неторканої рослинності в глибокій балці, схили якої нагадують казанок;
- «Мирне поле» — район села Зелене; смуга неторканої рослинності в неглибокій балці;
- «Балка Зелена» — район села Новопригоже; фрагмент дикої рослинності в системі балок струмка Зелений, притоку річки Самара;
- «Широкий ліс» — поблизу Новоолександрівки; відновлений штучною посадкою ясеня байрачний лісовий масив у балці системи Сухого Торця;
- «Довгенький ліс» — район Новоолександрівки; байрачний лісовий масив у балці системи Сухого Торця, обрамлений степовими ділянками.
Економіка[ред. | ред. код]
ТОВ «Лощанське» — основний напрямок рослинництво (цукровий буряк, зернові) та тваринництво[19][20].
На території сільради знайдено потужні поклади цегляної сировини[19]. Територія сільради — частина перспективної «Новобахметьєвської» ділянки вугільного родовища, балансові запаси — 550 млн т.[21]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Анденок В.А. (2011). Память на века. Свод военных захоронений на территории Донетчины. Донецк.
- ↑ Харьковская губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 года. СПб. 1869.
- ↑ Самойлов И. (1904). Справочная книжка для Харьковской епархии. Х.
- ↑ а б Заднепровская Л.Д., Попова О.А. (2001). История административно-территориального деления Донецкой области: 1919-2000 гг. : сборник документов и материалов. Донецк.
- ↑ Новоолександрівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Карта решения командующих 57, 37 и 12 А на наступление // ЦАМО, фонд 251, опись 646, дело 211, документ 2.
- ↑ Протокол заседания исполкома Новоалександровского сельсовета № 27 от 12.11.1952 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-5807, опис № 1 справа № 6.
- ↑ Протокол заседания исполкома Новоалександровского сельсовета № 1 от 1957 //Державний архів Донецької області, фонд № Р-58073, опис № 1 справа № 9.
- ↑ Протокол заседания исполкома Александровского райсовета № 19 от 27.08.1954 // Державний архів Донецької області фонд № Р-5713, опис № 1 справа № 33.
- ↑ Протокол заседания исполкома Новоалександровского сельсовета № 11 от 1959 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-5807, опис № 1 справа № 13.
- ↑ Чистолінов М.М. Роки звитяжної праці // Вісті Олександрівщини, №№ 8-33.2011.
- ↑ а б Суков А. Подарунок комсомольців п’ятдесятих років // Радянський патріот, № 97. 1971.
- ↑ Протокол заседания исполкома Александровского райсовета № 10 от 19.04.1957 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-5713, опис № 1 справа № 51.
- ↑ Протокол заседания исполкома Александровского райсовета № 19 от 30.09.1957 // Державний архів Донецької області фонд № Р-5713, опис № 1 справа № 52.
- ↑ Протокол заседания исполкома Новоалександровского сельсовета № 16 от 7.09.1959 // Державний архів Донецької області фонд № Р-5807, опис № 1 справа № 13.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ а б в Ивченко Т. (2003). Здоровья тебе, Александровщина!. Донецк.
- ↑ Скибенко А.К. (2008). Донецкая область: Путеводитель. Донецк.
- ↑ Галака И.И., Ротай А.П. (1959). Геологическая карта СССР масштаба 1:200000. Серия Донбасская. Лист М-37-XXV (Лозовая). Объяснительная записка. М. с. 84.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Новоолександрівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Новоолександрівська сільрада [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
