Новоросійськ
| місто Новоросійськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Новороссийск | |||||
| |||||
 | |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Краснодарський край | ||||
| Код ЗКТМО: | 03720000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1838 | ||||
| Населення | 251 013 (2013)[1] | ||||
| Площа | 835 км² | ||||
| Поштові індекси | 353900—353923 | ||||
| Телефонний код | +7 8617 | ||||
| Географічні координати: | 44°43′ пн. ш. 37°46′ сх. д. / 44.717° пн. ш. 37.767° сх. д.Координати: 44°43′ пн. ш. 37°46′ сх. д. / 44.717° пн. ш. 37.767° сх. д. | ||||
| Влада | |||||
| Веб-сторінка | admin.novoros.com | ||||
| Міський голова | Володимир Синяговський | ||||
| Мапа | |||||
  Новоросійськ | |||||
|
| |||||
|
| |||||
_(2006).png)
Новоросі́йськ (рос. Новороссийск) — найбільший торговий порт Півдня Росії, у Краснодарському краї, на Кубані. Був заснований 1838 року. Населення — 251 013 осіб (2013).
Місто розташоване в Цемеській бухті, одній з найзручніших у Чорному морі, яка не замерзає взимку. Бухта 15 км у довжину та 2 — 9 км завширшки, глибиною до 27 м, дозволяючи цим здійснювати вхід у порт кожному океанському судну. Бухта поділяє місто на східну (індустріальний район) і західну частини. На північному заході і південному заході місто оточене горами.
У районі Новоросійська безліч гарних місць: Абрау-Дюрсо (батьківщина відомого російського шампанського); Широка Балка (бази відпочинку в урочищі на березі моря).
У літній період до міста приїжджають тисячі відпочивальників з північних регіонів Росії відпочивати, засмагати, пірнати і купатися.
Назва[ред. | ред. код]
Історична грецька назва міста - Бата. У 1930-ті роки українською місто називалося Новоросійське[2][3].
Географія[ред. | ред. код]
Рельєф[ред. | ред. код]
Місто амфітеатром витягнулося вздовж Цемеської бухти і оточено горами Північного Кавказу. У південно-західній частині місто обрамляють гори Навагирського хребта, прямуючого від Анапи. Найвищі точки Навагирського хребта на території Новоросійська — гора Сахарна голова (558 м) і гора Колдун (447 м). З північного боку місто притискає до моря Маркотхський гірський хребет, що прямує на південний-схід аж до Геленджика на 50 км. Найвища точка Маркотхського хребта на території Новоросійська — гора Лиса (543 м). Гори захищають місто від холодних повітряних мас, що йдуть з континенту. Через центр Новоросійська протікає вузька і неглибока річка Цемес. Вона тече через індустріальну частину міста. У південно-східній частини міста розташовано озеро Солоне, яке в народі називають лиманом. Воно примітно тим, що від моря його відокремлює вузька смуга Суджуцької коси. За 14 км від Новоросійська розташовано найбільше прісноводне озеро Краснодарського краю Абрау.
Сейсмічна активність[ред. | ред. код]
Новоросійськ розташовується в сейсмо-небезпечній зоні. 1799—1981 в районі, де розташовано Новоросійськ, сталося близько 17 відчутних землетрусів[4].
- 1879 — Нижньокубанський землетрус силою в 7 балів
- 12 липня 1966 — в Новоросійську був зафіксовано сильні поштовхи тривалістю 3-4 секунди. Епіцентр землетрусу у районі Новоросійськ — Геленджик. Сила підземних поштовхів сягала 6 балів за шкалою Ріхтера. Руйнувань не було, лише в деяких будинках з'явилися тріщини, осіли перегородки.
- Вересень 1978 — Архипо-Осиповський землетрус силою в 7 балів. Великих руйнувань у Новоросійську не було.
Останній серйозний землетрус на території Новоросійська і всього Краснодарського краю був наприкінці 2002. Поштовхи силою до 5,5 балів почалися вночі. Багато новоросійців залишили свої будинки і залишок ночі провели на вулицях міста, боячись повторних поштовхів. У деяких будинках результаті землетрусу потріскалася штукатурка, у кількох старих будинках з'явилися тріщини. Вночі 6 жовтня 2007 в Новоросійську відчувалися поштовхи силою до 3,8 балів. Епіцентр землетрусу у Чорному морі за 35 км від міста Анапа[5].
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат у районі Новоросійська близький до середземноморського. Взимку тут панують повітряні маси помірних широт, влітку — тропічних. Щороку, найчастіше з листопада по березень, у районі Новоросійську дме шквальний вітер, який називають норд-ост або бора. Він виникає при вторгненні на Чорноморське узбережжі холодного повітря з північнокавказького плато. При цьому маси холодного повітря, перетинаючи гори, з міста виглядають гігантськими клубами цукрової вати. При виникнення норд-осту відбувається різке зниження температури повітря (за лічені години температура може понизиться на 10-15 градусів). Крім Новоросійська, таке явище спостерігається також на Средиземноморському узбережжі Франції, на Новій Землі, на Уралі, і навіть в Антарктиді. Протягом двох-трьох діб (до кількох тижнів) Новоросійська бухта стає несудоплавною. Швидкість вітру сягає 40-60 метрів на секунду, тому під час шторму судна змушені виходити у відкрите море. У XIX столітті тривалість норд-осту була близько трьох місяців, але зараз як правило, не довга.
- 1848 — від сильного вітру і морозу затонули три судна чорноморської ескадри з 57 моряками.
- 1997 — максимальна сила вітру сягала 52 м/с. Температура повітря опускалася до -16 °C. У місті було припинено заняття в навчальних закладах, не працював громадський транспорт, вітром виривало дерева, порвало лінії електропередач.[6]
- Грудень 2002 — в результаті шторму і сильного зледеніння в порту Новоросійська затонули два судна. Були скасовані заняття в школах. Температура опускалася до -15 °C.[7].
| Клімат Новоросійська | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середня температура, °C | 2 | 2 | 5 | 10 | 15 | 20 | 23 | 23 | 19 | 14 | 8 | 4 | 12 |
| Норма опадів, мм | 86 | 65 | 55 | 49 | 48 | 69 | 52 | 42 | 60 | 53 | 78 | 131 | 788 |
| Джерело: База данных погоды. | |||||||||||||
Середня температура морської води коливається у Цемеській бухті взимку від +7°С до +12°С, влітку — від +20°С до +25°С. Влітку, особливо в серпні, на узбережжі, а також над акваторією бухти можливо виникнення гроз і смерчів.
Історія[ред. | ред. код]
Вважається, що перші люди оселилися в околицях Новоросійська ще в епоху палеоліта. У V ст. до н. е. на місці сучасного Новоросійська виникло Бата — торговельне грецьке місто. У II ст. до н. е. воно було зруйноване кочівниками-аланами. У XIII в. Цемеська бухта належить Золотий Орді. У гирлі річки Цемес генуезцями побудована фортеця батареї. У 1453 році турки-османи взяли штурмом Константинополь, після чого Тамань і Цемеська бухта, околиці яких були населені адигами, перейшли в турецькі володіння. У 1829 році за Андріанопольським мирним договором територія Цемеської бухти перейшла від Туреччини до Росії. 12 вересня 1838 кораблі російської ескадри увійшли до Цемеської бухти, 5816 осіб під командуванням Раєвського і Лазарєва висадилися на руїни турецької фортеці. Цей день святкується тепер як День народження міста.
27 вересня 1866 Новоросійськ стає центром Чорноморського округу (Чорноморське узбережжя від Тамані до Грузії; до 1896). У місті тоді налічувалося 430 жителів. У 1882 році став до ладу перший цементний завод, в 1888 — до Новоросійська прийшов перший поїзд, в 1893 — поруч з Новоросійським елеватором стала до ладу перша в світі електростанція трифазного струму. З 1896 по 1920 роки Новоросійськ — центр Чорноморської губернії.
Під час першої російської революції 14 грудня 1905 Рада депутатів трудящих звертається до новоросійців з закликом до боротьби з царизмом. Почала своє існування Новоросійська республіка. 25 грудня загін під командуванням генерала Пржевальського прибув на станцію Тунельна, а в бухті віддав якір броненосець «Три святителі». Рада депутатів прийняла рішення не чинити опір царським властям. У місті введено стан облоги, народні депутати засуджені до каторжних робіт, а 7 осіб до страти.
Після лютневої революції за проектами козацьких автономістів місто мало увійти до Південно-Східного (Доно-Кавказького) Союзу. 9 квітня (за іншими даними — 1 квітня) 1917 року в місті почала виходити українська газета «Чорноморська рада»[8][9]. 23-30 листопада 1917 у місті стається більшовицький переворот. Обрано Центральний виконавчий комітет Рад Чорноморської губернії, 1 грудня розпущена міська дума і встановлена радянська влада. 18-19 червня 1918 року за розпорядженням В. І. Леніна в Цемеської бухті був затоплений Чорноморський флот, який вийшов з Криму перед його зайняттям німецькими військами. 26 серпня місто переходить під контроль Добровольчої армії, воєнним губернатором призначений Олександр Кутепов. 12 березня 1920 білі частини почали посадку в пароплави для евакуації. Генерал Денікін на міноносці «Цесаревич Георгій» з порту Новоросійськ покинув Росію, 1 травня в Новоросійську не залишилося білогвардійців і пройшов першотравневий парад.
У квітні 1930 року запущено Новоросійську електростанцію потужністю 22 тисячі кіловат, в 1937 році з дна Цемеської бухти піднято затоплений у 1918-му Чорноморський флот, в 1940-м у місті офіційно ліквідовано неписьменність[джерело?].
Під час Німецько-російської війни 1941–1945 місто було зайняте військами вермахту (див. Новоросійська операція (1942)). У 1943 році, у ніч на 4 лютого, південніше Новоросійська, у район Мисхако висадився десант моряків чисельністю 274 людини, який захопив плацдарм (згодом «Мала земля»), який утримувався 225 днів, аж до зайняття міста радянськими військами. 16 вересня (див. Новоросійсько-Таманська операція) німецькі війська були вибиті з міста.
7 травня 1966 за стійкість, мужність і героїзм, проявлені захисниками Новоросійська в період Великої Вітчизняної війни, місто нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня. 14 вересня 1973 року в ознаменування 30-річчя розгрому військ вермахту під час захисту Північного Кавказу Новоросійську присвоєно почесне звання міста-героя з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
Економіка[ред. | ред. код]
Новоросійськ — головний центр цементної промисловості на півдні Росії (4 цементних заводів), створений на базі великих родовищ високоякісних мергелів. У місті розташована штаб-квартира великого виробника цементу «Новоросцемент».
Розвинуте машинобудування (заводи: «Молот», «Красный двигатель», «Пищемаш», судноремонтні, радіозавод «Прибой» тощо). Є підприємства промисловості будівельних матеріалів (випускають шифер, залізобетонні вироби тощо.). Деревообробна (у тому числі меблева), харчова (борошномельно-елеваторний комбінат, молочний, пивоварний заводи, рибзавод тощо), сталеливарна (завод «Новоросметал») промисловість. Підприємства залізничного транспорту («Новороссийский вагоноремонтный завод»).
Новоросійський район є одним головних виноробних центрів Росії. Місцеві агрофірми виробляють столові і ігристі вина.
Транспорт[ред. | ред. код]
Новоросійськ — найбільший порт Росії. Місто розташовано на березі ніколи не замерзаючої Цемеської бухти — однією з найзручніших на Чорному морі. Порт Новоросійська забезпечує морську зовнішньоторговельну діяльність Росії з регіонами Азії, Середнього Сходу, Африки, Середземномор'я і Південної Америки. Найбільша стивидорна компанія порту — ВАТ «Новоросійський морський торговий порт». У місті розташовано штаб-квартира Новоросійського морського пароплавства — одного з найбільших Росії. Є морський вокзал.
У Новоросійську — велика залізнична станція (кінцева на гілці від Кримської), яка забезпечує доставку і перевалку імпортних і експортних вантажів. Є залізничний вокзал. Пасажирські поїзда забезпечують сполучення з найбільшими містами Росії.
Провідний транспорт внутрішньоміського і приміського сполучення є тролейбуси, автобуси і маршрутне таксі. Міжміське автобусне сполучення здійснюється з новоросійського автовокзалу
Міський транспорт[ред. | ред. код]
Тролейбус[ред. | ред. код]
- Експлуатація новоросійської системи тролейбусного транспорту відкрита 1 квітня 1969 року. Станом на 31 липня 2008 року експлуатацію здійснює «рос. СП НоворосПассажирТранс», на балансі якого перебувало 92 тролейбуса. Є одне діюче депо (№ 1), одне будується.
- Станом на грудень 2017 на балансі підприємства перебуває 43 тролейбуса, діє 7 тролейбусних маршрутів.
Автобус[ред. | ред. код]
- Експлуатація новоросійської системи автобусного транспорту відкрита 31 березня 1920 року.
- Станом на листопад 2007 року експлуатувалося 38 автобусних маршрутів.
- Спеціально для обслуговування сочинських маршрутів напередодні Олімпійських ігор 2014 року були придбані в лізинг 355 автобусів моделей ЛіАЗ 5292, МАЗ 103, МАЗ 206, ПАЗ 3237 і ПАЗ-320412 «Вектор». Пізніше 98 машин з цієї партії були передані в Краснодар.
- На балансі підприємства знаходяться пасажирські автобуси з низькою підлогою моделей ЛіАЗ 4292, МАЗ 206 і МАЗ 226, а також тролейбуси. Міські та приміські маршрути, які обслуговуються МУП «Муніципальний пасажирський транспорт Новоросійська», позначені літерою «М» (муніципальні).
Адреса підприємства: м. Новоросійськ, Анапське шосе, 60.[10]
Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]
Територія МУ «місто-герой Новоросійськ» розділено на 5 внутрішньоміських районів[11]:
- Центральний
- Південний
- Східний
- Приморський
- Новоросійський
Причому повністю на території міста знаходиться лише перші три райони. У Приморський внутріміський район крім міської частини входять території селищ Борисівка і Кирилівка. До Новоросійського внутріміського району входять сім сільських округів:
- Сільський округ Абрау-Дюрсо — с. Абрау-Дюрсо, с. Великі Хутори, x. Дюрсо, x. Лісництво, x. Камчатка
- Верхньобаканський сільський округ — с. Верхньобаканський і x. Гірський
- Гайдукський сільський округ — с. Гайдук і с. Володимирівка
- Глебовський сільський округ — с. Глебовське, с. Василівка, с. Північна Озереєвка, с. Південна Озереєвка
- Мисхакський сільський округ — с. Мисхако, урочище Широка балка, с. Федотовка
- Натухаєвський сільський округ — ст. Натухаєвська, x. Ленінський путь, x. Семігорський, x. Побєда
- Раєвський сільський округ — ст. Раєвська і x. Убих
Військово-морська база і Новоросійський гарнізон[ред. | ред. код]
Головнокомандуючий Воєнно-морським флотом Росії адмірал флоту Володимир Куроєдов повідомив у лютому 2005, що до 2017 в районі Новоросійська буде створено дві нові військово-морської бази Чорноморського флоту Росії.
До 2011 в Новоросійську буде побудовано пункт базування кораблів. На другому етапі буде побудовано другий пункт базування, для якого планується вибрати місце «трохи південніше».
Наразі у Новоросійській військово-морській базі розміщені: бригада охорони водного району, частини морської піхоти, частина авіації Чорноморського флоту. З 2007 у власність ВМФ увійшли причали колишнього ФГУП «Геопорт». Таким чином на сьогодення крім двох причалів Військово-морської бази під базування кораблів відведено додатково п'ять причалів ФГУП «Геопорт».
У місті розташовані військові частини:
- Новоросійський прикордонний загін 9881 (морські прикордонники) 2146 (ОПК Новоросійськ)
- 7-а гвардійська дивізія ПДВ Росії
- 108-ой полк ПДВ
Галерея[ред. | ред. код]
Новоросійська набережна.
Новоросійський порт.
Крейсер «Михайло Кутузов»[12].
Дівчина з дельфіном.
Пам'ятник Новоросійським десантникам.
Морська гармата. ХІХ ст.
Вулиця у Новоросійську.
Див. також[ред. | ред. код]
- 2520 Новоросійськ — астероїд, названий на честь міста.
- Новоросійськ (авіаносний крейсер)
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новоросійськ |
- ↑ (рос.) Федеральная служба государственной статистики (Росстат), Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2013г. Архівовано 1 лютий 2012 у Wayback Machine. (укр. Чисельність постійного населення Російської Федерації в містах, населених пунктах міського типу та районах станом на 1 січня 2013 року) (Перевірено 21 серпня 2011)
- ↑ Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
- ↑ Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 1 квітня 1933 р. ‒ Х., 1933.
- ↑ Сейсмічна активність у Новоросійському районі
- ↑ Кубанское узбережжі трохи потрясло
- ↑ САМОЕ-САМОЕ, електронна газета "Культура". Архів оригіналу за 2012-08-03. Процитовано 2009-03-08.
- ↑ Норд-ост в Краснодарському краї — це справді страшно. Архів оригіналу за 8 грудень 2008. Процитовано 8 березень 2009.
- ↑ Наконечна З. Українська преса Північного Кавказу (1917—1919 рр.): історія створення та проблеми функціонування // Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. — 2013. — Вип. 3(21). — С. 68-76. — ISSN 2524-0331.
- ↑ Петренко Є. Д. Чорноморська рада, газета // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ Громадський транспорт Кубані
- ↑ ОТЧЕТ «Об основных итогах экономического и социального развития города-героя Новороссийска за 2007 год»http://nrbiz.ru/Adm_dokumenty_2008/otchet_2007.rtf[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ До 2001-го року знаходився на стоянці в Севастополі.
| ||||||||||||||||||||
| |||||
| ||||||||
| ||||||||||
|
