Новоселівка (Великомихайлівська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новоселівка
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Громада Великомихайлівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51140010210016149
Облікова картка Новоселівка 
Основні дані
Засноване 1861
Населення 497
Площа 1.32 км²
Густота населення 376.52 осіб/км²
Поштовий індекс 67150
Телефонний код +380 4859
Географічні дані
Географічні координати 46°59′32″ пн. ш. 29°54′43″ сх. д. / 46.99222° пн. ш. 29.91194° сх. д. / 46.99222; 29.91194Координати: 46°59′32″ пн. ш. 29°54′43″ сх. д. / 46.99222° пн. ш. 29.91194° сх. д. / 46.99222; 29.91194
Середня висота
над рівнем моря
128 м
Відстань до
обласного центру
108 км
Відстань до
районного центру
11.6 км
Місцева влада
Адреса ради 67100, смт. Велика Михайлівка, вул. Карбишева, 10
Сільський голова Слюсенко Світлана Сергіївна
Карта
Новоселівка. Карта розташування: Україна
Новоселівка
Новоселівка
Новоселівка. Карта розташування: Одеська область
Новоселівка
Новоселівка
Мапа
Мапа

CMNS: Новоселівка у Вікісховищі

Новосе́лівка (в минулому до 01.02.1945 — Клейн-Нейдорф[1]) — село в Україні, у Великомихайлівській селищній громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 497 осіб. Засноване 1861 року.
До 1949 року мало назву Мале Карманово.[2]

До 17 липня 2020 року було підпорядковане Великомихайлівському району, який був ліквідований[3].

12 вересня 1967 р. села Новоселівка, Нижня Юрківка і Никорицеве[2] Новоселівської сільради об'єднані в один населений пункт — село Новоселівка.[4]

Відстань до райцентру становить 11.6 км і проходить автошляхом Т 1615.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 458 осіб, з яких 222 чоловіки та 236 жінок.[5]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 499 осіб.[6]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 86,12 %
російська 10,26 %
молдовська 3,42 %
гагаузька 0,2 %

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карта Одесского округа Одесской губернии 1923 года
  2. а б Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
  3. Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Процитовано 25 липня 2020.
  4. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1967 — № 41 — с. 452.
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]