Новоставці (Хмельницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новоставці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Громада Теофіпольська селищна громада
Код КАТОТТГ UA68040450400032477
Облікова картка Новоставці 
Основні дані
Засноване 1420
Населення 1012
Площа км²
Густота населення 506 осіб/км²
Поштовий індекс 30611
Телефонний код +380 3844
Географічні дані
Географічні координати 49°51′53″ пн. ш. 26°23′35″ сх. д. / 49.86472° пн. ш. 26.39306° сх. д. / 49.86472; 26.39306Координати: 49°51′53″ пн. ш. 26°23′35″ сх. д. / 49.86472° пн. ш. 26.39306° сх. д. / 49.86472; 26.39306
Середня висота
над рівнем моря
253 м
Водойми р. Полква
Місцева влада
Адреса ради 30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 19
Карта
Новоставці. Карта розташування: Україна
Новоставці
Новоставці
Новоставці. Карта розташування: Хмельницька область
Новоставці
Новоставці
Мапа
Мапа

Новоставці — село в Україні, у Теофіпольській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1012 осіб(2001). До 2018 орган місцевого самоврядування — Новоставецька сільська рада. В 2018-2020 адміністративний центр Новоставецької сільської громади

Історія[ред. | ред. код]

В листі від 30 липня 1420 року великий князь литовський Вітовт подарував селище Новоставці своєму слузі Павлу Єловицькому (Ярмолинському?) [1]

Станом на 1886 рік в колишньому державному селі Теофіпольської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії мешкало 713 осіб, налічувалось 117 хат, існувала православна церква, постоялий будинок й водяний млин[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1160 осіб (550 чоловічої статі та 610 — жіночої), з яких 973 — православної віри, 176 — римо-католицької[3].

У 1894 році збудовано Михайлівську церкву.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Теофіпольської селищної громади.[4]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теофіпольського району, село увійшло до складу Хмельницького району[5].

Господарство[ред. | ред. код]

За радянської влади існував колгосп «Труд». У 1998 Василь Петринюк заснував тут фермерське господарство «Огайо», 1999 — ТОВ «Полква», від 2002 — ТОВ «Старт», яке об'єднало 4 збанкрутілі господарства; в обробітку — близько 12 тис. га землі.[6]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Коротка історична довідка про населені пункти громади | Теофіпольська селищна рада Хмельницький район, Хмельницька область. teofipol-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 16 липня 2022.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-24. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Довідник «Хто є хто в Україні» // «К.І.С»
  7. Б. Мельничук. Петринюк Василь Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 55–56.