Новосілки Лісні
Село
.JPG) Координати 49°24′20″ пн. ш. 22°17′25″ сх. д. / 49.40555556002777848° пн. ш. 22.29027778002777893° сх. д.Координати: 49°24′20″ пн. ш. 22°17′25″ сх. д. / 49.40555556002777848° пн. ш. 22.29027778002777893° сх. д.
|
Новосілки Лісні, або Новосілки (пол. Nowosiółki) — село в Польщі, у гміні Балигород Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 353 особи (2011[1]).
Розташування[ред. | ред. код]
Знаходиться на перетині історичних етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини, де до 1947 року мешкало переважно українське населення.
Крізь місцевість протікає невеличка річка Гочівка, притока Сяну.
Історія[ред. | ред. код]
Вперше згадка про село зустрічається в документах 16 ст., як поселення біля с. Загочів'я у власності родини Балів. Документ 1659 року вказує вже про окреме поселення. Входило село до Сяноцької землі Руського воєводства.
Згодом власник Новосілок — Яцек Фредро, hrabia, гербу Бонча (нар. 1770 в Гочві, Ліський повіт — помер 1828) — батько Олександра Фредри, a потім брат драматурга Северина Фредро(1781—1845) — і його дружина Констанція Конарська, а також їх донька, яка вийшла заміж за посла Людовіка Скринського.
З 1772 р. до 1918 р. у складі Австрії й Австро-Угорщини, провінція Королівство Галичини та Володимирії. На 1785 р. в селі мешкало 230 греко-католиків, 13 римо-католиків і 15 юдеїв, земельні угіддя становили 6.47 кв. км.
Кількість вірних (греко-католиків):
1840—232 осіб,
1859—292 осіб,
1879—275 осіб,
1899—350 осіб,
1926—434 осіб,
1936—532 осіб.
В селі своєї церкви не було. В 1912 р. збудована мурована каплиця Святих Апостолів Петра і Павла, філіальна, належала до парафії с. Загочів'я Балигородського Деканату. З 1947 по 1975 рр. використовувалася, як римо-католицька каплиця. Згодом збудовано костел.
На початку ХХ століття в селі мешкало близько 600 осіб. Більшість населення була греко-католиками.
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. у складі ґміні Гочев. На 01.01.1939 у селі було 760 жителів, з них 550 українців-грекокатоликів, 140 українців-римокатоликів, 10 поляків, 30 польських колоністів міжвоєнного періоду і 30 євреїв[2].
В період 1945—1946 рр. в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та польськими й радянським військами НКВД. Українське населення було вигнане і переселене до СРСР весною 1946 р., окремі родини — 1947 року під час Операції Вісла на понімецькі землі Польщі.[3].
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 192 | 34 | 138 | 20 |
| Жінки | 161 | 25 | 97 | 39 |
| Разом | 353 | 59 | 235 | 59 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новосілки Лісні
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 43.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Archiwum Państwowe w Rzeszowie Oddział w Sanoku. 531/0 Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Zahoczewiu. Метричні записи за періоди: 1785—1909,
- Central Statistical Office (GUS) – TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.
Література та посилання[ред. | ред. код]
- Artur Bata: Bieszczady w ogniu. Rzeszów: 1987.
- Przewodnik Bieszczady
- NOWOSIÓŁKI w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom III (Haag — Kępy) z 1882 r.
- Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. s. 58 — 59.
- Gmina Baligrod. Krosno: 2010. s. 16, 53.
- https://www.pslava.info/LiskyjPow_JablinkyS,107796.html
- https://web.archive.org/web/20181002160451/http://www.carpatho-rusyn.org/
- https://web.archive.org/web/20181023200056/https://boyko.info/places/nowosiolki-новосілки/
| ||||||||||||||
