Новоуральськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Новоуральськ
рос. Новоуральск
Coat of Arms of Novouralsk (Sverdlovsk oblast) (1979).png Flag of Novouralsk (Sverdlovsk oblast) 2010.svg
Герб Новоуральська Прапор Новоуральська
Улица Ленина, дом 90. Новоуральск.JPG
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Свердловська область
Муніципальний район Новоуральський міський округ
Код ЗКАТУ: 65540000000
Код ЗКТМО: 65752000001
Основні дані
Час заснування 1954
Населення 85522 особи (2010[1])
Площа 100 км²
Поштовий індекс 624130–624137
Телефонний код +7 34370
Географічні координати: 57°15′00″ пн. ш. 60°05′00″ сх. д. / 57.250000000028° пн. ш. 60.08333333336077686226417427° сх. д. / 57.250000000028; 60.08333333336077686226417427Координати: 57°15′00″ пн. ш. 60°05′00″ сх. д. / 57.250000000028° пн. ш. 60.08333333336077686226417427° сх. д. / 57.250000000028; 60.08333333336077686226417427
Вебсторінка novouralsk-adm.ru
Мапа
Новоуральськ (Росія)
Новоуральськ
Новоуральськ

Новоуральськ (Свердловська область)
Новоуральськ
Новоуральськ


CMNS: Новоуральськ у Вікісховищі

Новоура́льськ (рос. Новоуральск; у 1954—1994 роки — Свердловськ-44) — місто, центр Новоуральського міського округу Свердловської області.

Географія[ред. | ред. код]

Новоуральськ розташований на Середньому Уралі, поблизу кордону між Європою та Азією, на південний захід від селища Верх-Нейвінський.

Атомна промисловість[ред. | ред. код]

Новоуральськ — один з перших центрів атомної промисловості на Середньому Уралі. У грудні 1945 року Радою Міністрів СРСР було прийнято рішення про створення в країні атомної промисловості. 1946 року в Новоуральску почалося будівництво першого в країні газодифузійного заводу для виробництва високозбагаченого урану. 1949 року на заводі був отриманий матеріал для першої радянської уранової атомної бомби. У створенні атомного центру брали участь провідні вчені, інженери, кваліфіковані робітники. Сьогодні тут розташоване і діє одне з найбільших підприємств Уралу — Уральський електрохімічний комбінат (УЕХК), що отримав 1992 року Європейський приз «Клубу торгових лідерів» за високу якість продукції.

Статус ЗАТО[ред. | ред. код]

Багато жителів прилеглих населених пунктів їздять працювати і вчитися в Новоуральськ, пред'являючи при цьому пропуски. Для допуску в місто родича жителя міста оформляється тимчасова перепустка.

Діють 10 контрольно-пропускних пунктів:

  • КПП № 1 «Селищний»(автомобільний, в'їзд в місто з боку селища Верх-Нейвінський);
  • КПП № 2 «Вокзальний» (пішохідний, поруч з залічнічній станцією Верх-Нейвінськ);
  • КПП № 3 «Водная» (пішохідний, поруч з водною);
  • КПП № 4 «Старий Мурзинський» (автомобільний, в'їзд в місто з Заміського шосе);
  • КПП № 5 «Південний» (пішохідний, поруч з Житлобудом);
  • КПП № 6 «Мурзинський» (автомобільний, в'їзд в місто з боку Мурзинці);
  • КПП № 7 (автомобільний, тупикова дорога на колективні сади і військове стрільбище В/Ч 3280);
  • КПП № 8 (автомобільний, тупикова дорога на колишню військову частину і СНТ «Строїтєль-1»);
  • КПП № 9 «Білоріченський»(автомобільний, в'їзд в місто з боку Білорічці);
  • КПП № 10 «Північний» (автомобільний, тупиковий виїзд на Маневрову вулицю і залізничну станцію Північну).

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 79638 осіб (2021, 95414 у 2002[2]).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Аркуш карти O-41-97 Верх-Нейвинский. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1985 р. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]