Новочеркаське духовне училище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новочеркаське духовне училище
рос. Новочеркасское духовное училище
Новочеркаське духовне училище
Новочеркаське духовне училище
Новочеркаське духовне училище
47°24′45″ пн. ш. 40°06′48″ сх. д. / 47.41272300002777484° пн. ш. 40.11333700002777647° сх. д. / 47.41272300002777484; 40.11333700002777647Координати: 47°24′45″ пн. ш. 40°06′48″ сх. д. / 47.41272300002777484° пн. ш. 40.11333700002777647° сх. д. / 47.41272300002777484; 40.11333700002777647
Країна Росія
Місто Новочеркаськ,
Ростовська область
Тип пам'ятка
Духовне училище і пам'ятка архітектури[d]
Дата заснування 1863
Початок будівництва XIX век
Побудовано XIX век

Новочеркаське духовне училище. Карта розташування: Росія
Новочеркаське духовне училище
Новочеркаське духовне училище
Новочеркаське духовне училище (Росія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Новочеркаське духовне училище (рос. Новочеркасское духовное училище) розташоване в центрі Новочеркаська (Ростовська область, Росія) на проспекті Єрмака.

Історія[ред. | ред. код]

У середині XIX століття на проспекті Єрмака було збудовано двоповерховий особняк в російському стилі, належить генерал-майору Шушкову; будівлю було характерним зразкам архітектури Новочеркаська. У 1863 році воно було придбано Єпархіальним управлінням і в ньому було облаштовано Духовне училище.

Духовне і повітові училища на листівці дореволюційній
Повітове училище після революції

31 серпня 1902 року повністю була закінчена перебудова двоповерхового корпусу і на його другому поверсі створена домова церква в ім'я Покрови Божої Матері[1]. Освятив Покровську церкву 22 вересня 1902 року архієпископ Донський і Новочеркаський Афанасій. У 1915 році архієпископ Митрофан (Сімашкевич) затвердив статут Покровського братства при Новочеркаському духовному училищі, метою якого було «надавати матеріальну допомогу вихованцям Новочеркаського духовного училища і сприяти їх релігійно-морального виховання»[2].

Після Жовтневої революції училище закрили, і воно втратило церковних цибулястих куполів. Тут була організована колонія для малолітніх безпритульних дітей. Приміщення домової церкви використовувалося як актовий зал, конференц-зал та бібліотека. Безпритульників навчали ливарній справі та іншим виробничим професіям, заклавши таким чином основи майбутнього верстатобудівного заводу. Цей статус підприємство отримало в 1941 році перед Великої Вітчизняної війною. Після війни в ньому розташовувалося заводоуправління Новочеркаського верстатобудівного заводу. В даний час тут розташований офіс банку «Центр-Інвест»[3]. Будинок є архітектурною та культурною спадщиною міста.

Розташоване поряд з ним будинок — це повітове училище, побудована архітектором Війська Донського К. К. Пейкором в 1818 році, являє собою двоповерховий кам'яний будинок з мезоніном, прикрашених портиком на напівколона. Повітове училище було переведено сюди з Черкаська (нині станиця Старочеркасская). У ньому навчалися переважно діти привілейованих верств населення. У радянський час будинок був адміністративним корпусом Новочеркаського верстатобудівного заводу.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]