Новіков Ілля Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новіков Ілля Сергійович
рос. Илья Сергеевич Новиков
Ілля Новіков.jpg
Народився 11 лютого 1982(1982-02-11)[1] (40 років)
Москва, СРСР[2]
Країна Flag of Russia.svg Росія
Діяльність правник, викладач, розумовий гравець
Alma mater Російський державний університет правосуддяd[2]
Знання мов російська і українська
Заклад Російський державний університет правосуддяd
Нагороди
IMDb ID 10281616

Ілля́ Сергі́йович Но́віков (нар. 11 лютого 1982, Москва) — російський юрист, адвокат, партнер адвокатського об'єднання «Barristers», викладач, гравець «Що? Де? Коли?». Виступав захисником багатьох українських політв'язнів у Росії.

Дворазовий володар Кришталевої сови телеклубу «Що? Де? Коли?» (2004, 2014). Брав участь також в інших телепроєктах, зокрема «Колесо історії»[ru], «Своя гра», «Хто хоче стати мільйонером?», «Найрозумніший», «Жорстокі ігри».

Життєпис[ред. | ред. код]

Ілля Новіков народився 11 лютого 1982 року в Москві. Батько — росіянин, мати — українка з Бердянська. Родина бабусі по материнській лінії, яка теж була родом із Запорізького Приазов'я, була розкуркулена в кінці 1920-х[3].

З відзнакою закінчив Російську академію правосуддя. Від 2005 року викладає там на юридичному факультеті і факультеті підвищення кваліфікації суддів. Від 2011 року — старший партнер в юридичному бюро «Гончарова, Новіков і партнери». Від 2013 року — партнер консалтингової компанії Tenzor Consulting Group. Зараз має статус адвоката.

Виступав на підтримку ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова під час його ув'язненння в РФ[4][5][6].

Із початком російського вторгнення в Україну, добровільно став до лав Київського окремого батальйону територіальної оборони[7], і також подав заяву на отримання українського громадянства[8].

Адвокатська діяльність[ред. | ред. код]

Ілля Новіков був у команді захисників ув'язненої Росією української льотчиці Надії Савченко. У зв'язку з цією справою менш ніж за два роки вивчив українську мову[9]. Після її звільнення інші адвокати, Микола Полозов та Марк Фейгін, звинуватили його у веденні власної гри під час процесу та втручанні у внутрішні справи України. Зокрема, просуванні деяких законів[10].

Інший його клієнт — молдавський бізнесмен і політик В'ячеслав Платон, якого звинувачують у Молдові в шахрайстві в особливо великих розмірах і відмиванні грошей[11][12][13][14].

Представляє інтереси українських політв'язнів у Росії, зокрема Миколи Карпюка, Станіслава Клиха, Олексія Чирнія, Валентина Виговського та Ігора Кіяшка[15].

Має репутацію адвоката, якого остерігаються російські суди та прокуратура. Серед інших справ, Новіков виступав захисником у справі Фруде Берга, норвезького пенсіонера, засудженого в Росії за шпигунство. По поверненні додому норвежець публічно згадував епізод, коли він у в'язниці оголосив російському слідчому, що замінює свого державного адвоката на Іллю Новікова. Почувши новину, слідчий впав у паніку, припинив розмову та вибіг із приміщення[16].

2015 року став першим іноземцем, який отримав посвідчення адвоката України[17][18]. У грудні 2017 року зареєстрував з колегами адвокатське об'єднання «Barristers»[19].

2018 року представляв інтереси російського правозахисника Оюба Тітієва в суді.

2019 року став адвокатом 5-го Президента України Петра Порошенка[20][21].

Участь у «Що? Де? Коли?»[ред. | ред. код]

Дебютував у телегрі «Що? Де? Коли?» в зимовій серії 2002 року в складі команди Марини Уфаєвої, яка програла телеглядачам з рахунком 4:6. Новіков був визнаний найкращим знавцем гри. З 2003 по 2008 рік Ілля виступав у команді Алєся Мухіна, в якій також грали Олена Кісленкова, Михайло Левандовський, Петро Сухачов та Інна Друзь (у 2008 році замість неї грав Олександр Лібер). Команда вийшла в фінали чотирьох серій (зима-2003, весна-2004, осінь-2004, весна-2007), вигравши перші три, а також потрапила в фінальну гру 2003 року, яку виграла з рахунком 6:5, але «Діамантова сова» дісталася телеглядачці Марії Мельниковій. За підсумками осінньої серії 2004 року Новіков став володарем «Кришталевої сови», а в зимовій серії 2006 року зіграв у збірній команді Росії, яка перемогла в «Кубку Націй — 2006» і програла у фіналі року з рахунком 3:6.

У 2009 і 2010 роках Новіков виступав за команду Олексія Блінова. Команда з п'яти проведених ігор виграла тільки одну, при цьому в літній серії 2009 року провідний не зарахував команді по суті правильну відповідь на питання про ризьких вантажників, версію на який давав Ілля Новіков. В осінній серії 2010 року Новіков виграв бліц на вирішальному раунді (що стало єдиним випадком в історії програми), але в зимовій серії не зміг на вирішальному раунді відповісти на питання 13-го сектора про батьківщину письменника Олександра Островського та тим самим втратив участі в фіналі року.

У 2011 році Новіков повернувся в команду Алєся Мухіна. В оновленій команді грали Григорій Алхазов, Гюнель Бабаєва, Ельман Талибов і одесит Анатолій Бугайов, який в 2014 році через початок російської збройної агресії проти України відмовився від участі в телеклубі і був замінений на Юлію Архангельську. Команда Мухіна в цьому складі в 2011—2014 роках вийшла в фінал чотирьох поспіль літніх серій, з яких три виграла (2011, 2013, 2014). За підсумками літньої серії 2011 року Новіков був визнаний кращим гравцем серії, однак згодом добровільно відмовився від «Кришталевої сови» на користь Григорія Алхазова. У літній серії 2014 року Новіков вперше за десять років отримав «Кришталеву сову», після чого команда Мухіна вийшла у фінальну гру 2014 року, де перемогла з рахунком 6:5, і за результатами загального голосування Новіков став володарем «Діамантової сови».

У зимовій серії 2012 року Новіков зіграв у команді Михайла Барщевського, яка виграла з рахунком 6:4 і вперше в своїй кар'єрі (не рахуючи бліцу на вирішальному раунді в 2010 році) взяв супербліц.[22]

У спортивній версії гри виступає за команду «Ксеп». Багаторазовий призер чемпіонатів світу, чемпіон світу 2014 року. Чемпіон Росії 2002, 2013 і 2014 років. Переможець Кубку Націй (неофіційно званого «чемпіонатом світу серед збірних команд») 2006 року в складі збірної Росії[23]. Переможець студентського Кубка Європи з ЩДК 2005 року. Згідно з сайтом МАК ЩДК, входить в число 11 гравців, які взяли участь у всіх десяти перших чемпіонатах світу зі спортивного «Що? Де? Коли?»[24]. Чемпіон України зі «Що? Де? Коли?» сезону 2019/2020 у складі команди «Примати» Дніпро.

У сезоні 2016 роки команда Алєся Мухіна, в яку входить Ілля Новіков, не була допущена до гри. В інтерв'ю «Московському комсомольцю» ведучий і керівник програми Борис Крюк зізнався, що це пов'язано з участю Новікова в захисті Надії Савченко і що той не зможе більше грати в елітарному клубі знавців[25]. Сам Новіков не вважає Крюка винним в ситуації, що склалася і розповів в інтерв'ю, що після початку справи Савченко готовий був піти з передачі в будь-який момент за власною ініціативою[26]. Через короткий час в ЗМІ з'явилася інформація, що Новіков буде грати в передачі «Що? Де? Коли?» на українському телебаченні[27][28].

Інші телевізійні проєкти[ред. | ред. код]

Уперше з'явився на екрані 1996 року в програмі «Колесо історії»[ru] (випуск з Юрієм Нікуліним) як глядач у студії, давши вичерпну відповідь на одне з запитань вікторини. У тому ж році брав участь у телегрі «Своя гра»[29], став наймолодшим учасником гри за цілу історію (13 років 10 місяців на момент зйомок)[30]. Через 5 років знову повернувся в «Свою гру», вибив з гросмейстерської ложі Ларису Архіпову й отримав за це комп'ютер. У 2002 році в 45-й грі сезону обіграв гросмейстера Олександра Едігера, позбавивши команду гросмейстерів ще одного гравця і завоювавши золоте перо ручної роботи від компанії Erich Krause.

Як одного з найвідоміших знавців його запрошували в інші інтелектуальні телешоу, в тому числі «Хто хоче стати мільйонером?»[31] і «Найрозумніший».

2011 року в парі зі співачкою Оленою Перовою став фіналістом проєкту «Жорстокі ігри», де показав досить високий рівень фізичної і психологічної підготовки. Брав участь у проєкті «Детектив-шоу».

Особисте життя[ред. | ред. код]

Був одружений з Анастасією Шутовою, також гравцем ЩДК. Весільна церемонія пройшла під час спільного круїзу на Північний полюс на криголамі «50 років Перемоги». Раніше Новіков був у близьких стосунках з іншою учасницею телегри, Оленою Потаніною[32]. У 2015 році Шутова і Новіков розлучилися.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. svoya-igra.org — 2012.
  2. а б (unspecified title) — 1998.
  3. Російський адвокат Порошенка Ілля Новіков – ​«родом» із «Що? Де? Коли?» (Відео). 2 листопада 2019. Процитовано 5 квітня 2022. 
  4. Адвокат Ілля Новіков про захоплення заручників: За ці роки гра велася за російськими правилами
  5. Илья Новиков: «Не удивлюсь, если Рубан окажется в списке на обмен» [Архівовано 16 грудень 2021 у Wayback Machine.] // Страна.ua, 15.06.2018
  6. «Ничего не изменилось»: Кремль попался на лжи касательно Сенцова [Архівовано 26 червень 2018 у Wayback Machine.] // РБК-Україна, 20.06.2018
  7. Илья Новиков: Я вступил в тероборону Киева (uk-UA). Процитовано 4 квітня 2022. 
  8. 🔥У ПУТИНА ИСТЕРИКА ИЗ-ЗА НАСТУПЛЕНИЯ ВСУ! ОН КРИЧАЛ, МЫ ТАК НЕ ДОГОВАРИВАЛИСЬ! - НОВИКОВ ПРО ВОЙНУ (uk-UA). Процитовано 10 квітня 2022. 
  9. Адвокат Савченко выучил ради нее украинский язык - Политика. www.utro.ua (рос.). Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 
  10. Захисники Савченко відхрестилися від Новікова: «нав'язував» закони [Архівовано 8 червень 2016 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2016. — 8 черв.
  11. Milionarul Veaceslav Platon a rămas cu un pachet de doar 0,31 % din acțiunile Moldindconbank [Архівовано 5 серпень 2017 у Wayback Machine.], adevarul.ro
  12. Milionarul Veaceslav Platon a ramas cu un pachet de doar 0,31 % din actiunile Moldindconbank [Архівовано 22 березень 2016 у Wayback Machine.], inprofunzime.md
  13. (рум.)Veaceslav Platon: «Nu mă ocup de atacuri de tip raider. Au făcut din mine o sperietoare» [Архівовано 5 серпень 2017 у Wayback Machine.], 14 februarie 2012, Ion Preasca, Adevărul
  14. (рум.)Nu am asemenea bani ca să cumpăr afacerile lui Plahotniuc [Архівовано 5 серпень 2017 у Wayback Machine.], Adevărul, 16 februarie 2012
  15. Адвокат Илья Новиков: освобождение политзаключенных в РФ возможно в любой момент [Архівовано 1 серпень 2018 у Wayback Machine.] // Остров, 31.07.2018
  16. Документальна програма про справу Фруде Берга / Фрагмент від 13 по 14 хвилину. Сайт норвезької національної радіокомпанії (Норвезька). Процитовано 20.01.2021. 
  17. Илья Новиков. www.facebook.com (укр.). Процитовано 30 липня 2018. 
  18. Новіков Ілля Сергійович | Єдиний Реєстр Адвокатів України. erau.unba.org.ua. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
  19. Адвокат Ілля Новіков: Серед моїх клієнтів були справжні вбивці - і це не найгірші люди, з якими я стикався (укр.). Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 
  20. Російський адвокат Новіков захищатиме Порошенка. gordonua.com. Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  21. Відомий російський адвокат Ілля Новіков долучається до захисту Петра Порошенка в низці сфабрикованих кримінальних справ проти п'ятого Президента України. Європейська Солідарність (укр.). 4 жовтня 2019. Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  22. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудень 2021. Процитовано 21 січень 2022. 
  23. Сборная Израиля уступила команде России на Кубке наций по игре "Что? Где? Когда?". NEWSru.co.il. Архів оригіналу за 8 квітня 2012. Процитовано 30 липня 2018. 
  24. Статистика, игроки at МАК ЧГК unofficial. mak-chgk.ru. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 30 липня 2018. 
  25. Борис Крюк: как одеть знатоков в смокинги. Архів оригіналу за 30 липень 2018. 
  26. Взять украинца, придумать обвинение, — Илья Новиков - ФОКУС. ФОКУС. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 
  27. NewAgeLab. Новикова пригласили в украинский "Что? Где? Когда?". Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 
  28. Что? Где? Когда?. tv-igra.com.ua (ru-ru). Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018. 
  29. Своя Игра - Новиков Илья Сергеевич. svoya-igra.org (рос.). Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 
  30. Своя Игра - Рекорды. svoya-igra.org (рос.). Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 
  31. Друзь не прошел отбор в «Миллионере»!. KP.RU - сайт «Комсомольской правды» (рос.). 30 вересня 2004. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 30 липня 2018. 
  32. Елена Потанина. 24SMI. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]