Новітня історія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Новітня істо́рія — термін історіографії, період всесвітньої історії, що починається з 1914 року й, на думку одних істориків, триває досі, або, на думку інших, завершився наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. ХХ ст. [1]

Радянські історики виділяли в сучасній історії, тобто історії з кінця Середньовіччя, нову історію та новітню історію, оскільки вважали, що після так званої Великої Жовтневої соціалістичної революції розпочався новий етап в історії людства — етап побудови комунізму. У пострадянській історіографії точаться серйозні дискусії як щодо хронології та періодизації новітньої історії, так і щодо слушності вживання самого терміна [1].

1914–1939[ред. | ред. код]

Для позначення періоду з 1918 по 1939 рік, тобто проміжку між Першою та Другою світовими війнами зазвичай використовують назву міжвоєнний період.

Основні події:

Процес над Принципом в Сараєві
  • Перерозподіл кордонів в Європі

Винаходи:

1939–1945[ред. | ред. код]

Основні події:

Знищений радянський танк. Друга світова війна

Винаходи:

1945–1991[ред. | ред. код]

Основні події:

1991-наш час[ред. | ред. код]

Основні події:

Винаходи:

Пам'ятник євро у Франкфурті

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]